Дослідження ставлення представника критичної теорії Т. Адорно до людської природи в контексті його філософсько-освітніх робіт. Спадок філософсько-критичних творів німецького соціального мислителя й університетського викладача, його розгляд в статті.

Проблеми, пов’язані із особливостями і перспективами української освіти та науки і місцем філософії у них. Причини конфліктних ситуацій, які проявляються на рівні філософських та світоглядних дискусій. Філософія як сфера реалізації людського духу.

Особенности определения роли антропологического, семиологического и визуального поворотов в системе интерпретации художественных синтезов как феномена культуротворчества. Характеристика антропологического поворот в философской рефлексии ХХ века.

Дослідження філософсько-правової концепції П. Юркевича. Пошук гармонізації людського індивідуального та колективного життя. Втілення принципів гуманізму, верховенства права та загальнолюдських цінностей в Україні. Формування громадянської свідомості.

Взаємодія гносеологічних досліджень з онтологією, аксіологією, етикою, естетикою та іншими розділами філософії. Найвідоміші епістемологічні і методологічні концепції філософії науки XX ст. на Заході, що демонструють сцієнтистський характер філософії.

"Суб’єкт ідеології" як форма присутності індивідуума в соціумі. Визначення ролі ідеології в формуванні світовідношення і цілепокладання людини в індивідуальному і колективному аспектах, спираючись на аналіз антропологічних аспектів ідеологічних процесів.

Розкриття філософського змісту антропологічного виміру правопорядку та функціонування правової держави у державознавчій теорії Б. Кістяківського. Необхідність переосмислення засад теоретичного і філософсько-правового державорозуміння як реального явища.

Розглядається поняття гостинності як соціального інституту через призму філософського та антропологічного аналізу. У дослідженні визначено основний шлях вивчення гостинності як філософського поняття - через опозицію "я - інший" (або "свій - чужий").

Підходи до висвітлення проблеми духовного світу людини, її персонального самоутвердження у світі. Основні антропологічні засади в релігійно-філософських поглядах закордонних українських релігієзнавців І. Огієнка, С. Ярмуся, М. Шлемкевича, Д. Чижевського.

Аналіз соціального вчення католицизму щодо розуміння та трактування сутнісного виміру людини, її гідності, прав, суспільної природи та сенсу спільнотного буття в контексті культури. Напрямки діяльності Католицької Церкви – євангелізація та інкультурація.

Характеристика проблеми антропологічного виміру людини в сучасній філософії. Дослідження стратегії розвитку культурної і ціннісної кризи, аналіз шляхів виходу з неї за рахунок рефлексій, які долають есхатологічні концепції смерті людини і суспільства.

Проблема антропологічного виміру людини в сучасній філософії. Стратегії розвитку культурної і ціннісної кризи. Аналіз шляхів виходу з неї за рахунок залучення нових методологічних рефлексій, які долають есхатологічні концепції смерті людини і суспільства.

Вчення Декарта про антропологічний компонент онтології як найважливішу складову його філософії. Огляд дослідницької літератури по проблемі присутності людини та особистісного характеру істини. Осмислення пристрастей як форми компоненту онтології.

Аналіз особливостей буття людини у віртуальному просторі як носія певного типу інформаційної культури. Позитивні та негативні чинники впливу на розвиток інформаційної культури людини у віртуальному просторі. Умови виникнення безвідповідальності.

Дослідження питання відповідальності людини. Обґрунтування положення, що розум, воля, сила волі та совість є антропологічними основами як позитивної (перспективної), так і негативної (ретроспективної) відповідальності людини. Свобода за Аристотелем.

Особливості функціонування елементів творчого процесу у метафорі та різних аспектів філософії творчості. Дослідження асоціювання, аглютинації, інсайту, інтуїції, порівняння та уяви. Класифікація метафор на основі ступеня емоційного навантаження.

Зміни буттєвих контурів людини під впливом біотехнологічного конструювання в контексті розвитку сучасної науки і технологій. Ризики, пов’язані з репродуктивними технологіями, інформаційно-комунікативними імплантами, трансплантологією, протезуванням.

Дослідження сутності категорії "буття" в історії соціально-філософської думки. Методологія – соціоаксіологічний, системний і синергетичний методи і підходи, що дозволили глибоко проникнути в "сутнісну матерію" інформаційного простору людського буття.

Аналізуються способи спілкування тварин у порівнянні з людськими, поняття сигналу, спільні риси у процесах абстрагування та метафоризації. Визначається роль свідомості та несвідомого при створенні метафори, а також особливості перебігу творчого процесу.

Філософські міркування щодо людської сутності, потенціалу і можливостей його реалізації. Парадоксальне соцільно-філософське бачення людини на вістрі світоглядно-ідеологічних протистоянь. Образ людини в епіцентрі ідейно-світоглядного цілепокладання.

Створення сковородинівського вчення про людину в дусі біблійної антропології. Розробка проблеми присутності Бога в людині. Місце антропології Григорія Сковороди у його кордоцентризмі (філософії серця). Формування національної ідентичності народу.

Розгляд антропологічної проблематики філософії Г. Сковороди. Виявлення, що сковородинівське вчення про людину створене в дусі біблійної антропології і підкреслює особистість людини в її осягненій розумом глибині. Проблеми присутності Бога в людині.

Зв'язок літературності філософських практик з антропологічним досвідом, який їх породжує, на прикладі християнського антропологічного проекту Сьорена Керкегора. Поєднання християнської антропології змінення та літературного новаторства датського філософа.

Засади становлення правової антропології як науки про правову людину. Сукупність рис, властивих кожному представнику людського роду. Людина та суспільство у їх діалектичній єдності. Індивідуальна та суспільна правосвідомість. Перспективи розвитку права.

Використання діалектичного і системно-структурного методів. Дослідження спадщини українських філософів-шістдесятників, діалектики правових антропології, праксеології, аксіології. Органічні взаємозв’язки правової антропології з розділами філософії права.

Сутність людини, її походження, співвідношення душі та тіла. Вчення мислителів східної патристики про гріхопадіння людини. Духовний розвиток особистості як метод відновлення цілісності людської природи та досягнення надприродного стану обожнення.

Філософські стратегії антропології тривалості. Причини зміни типів суб’єктивації у зв’язку з трансформацією антропології тривалості. Трансформація антропологічних концептів у зв’язку зі змінами акценту на минулому, теперішньому або майбутньому часі.

Морально-етичні питання відповідальності, зобов’язальності соціального суб’єкта. Екзистенціально-антропологічна спрямованість суспільного пізнання. Дослідження особливостей взаємодії соціального й індивідуального буття. Самопізнання суспільства і людини.

Осмысление творчества Бердяева, его антропологокультурологических идей, его способа мышления в эпоху перехода к постиндустриализму. Свобода как одна из основных философских категорий, характеризующая сущность человека и его существование в обществе.

Раціональність як феномен діяльнісного буття людини, реконструкція її розуміння в прагматично зорієнтованих напрямках філософії ХХ ст. Значення відібраних для аналізу філософських концепцій, тотожність складових раціональності й модусів людського буття.