Анализ определений человеческой природы как совокупности базовых потребностей человека согласно А. Маслоу. Гедонистический, аскетический, смиренно-стоический, религиозный, действенно-гуманистический смысл жизни. Кантовский категорический императив.

Історичний екскурс у розв’язання проблем людини, сутність антропологізації та її значення для історичного пізнання. Характеристика розвитку філософського знання, системне вивчення й обґрунтування сутності людського буття та людської індивідуальності.

Наука як фактор регуляції суспільних відносин та процесів, що впливає на потреби суспільства, її складники. Характеристики науки, фактори її буття в системі інших суспільних відносин. Зв’язок науки з появою та продукуванням науково-теоретичного знання.

Нормативно-ціннісні розбіжності філософських і наукових концептів, причини когнітивної невідповідності в їх інформаційній організації. Шляхи синхронізації семантичного наповнення когнітивних альтернатив світобачення через принцип антропологізму.

Обґрунтування неправомірності пануючої в сучасному інтелектуальному гегелівському дискурсі інтенції на підкреслення природо-, космоцентриського змісту міфологічного світогляду, в умовах, коли його концептуальну основу становить саме проблема людини.

Визначення основ російського символізму як літературно-художнього напряму через аналіз творчості А. Бєлого та Д. Мережковського. Виявлення художньо-філософських коренів формування в свідомості діячів "срібного віку" антропологічної проблематики.

Аналіз основних варіантів оцінки амбівалентності базової інтенції філософування Декарта в дослідницькій літературі, виходячи з бачення філософії Нового часу як відповіді на виклики епохи щодо побудови об’єктивної картини світу та саморозбудови людини.

Аналіз філософських поглядів Ж.-П. Сартра на людину. Розгляд проблеми людини через поняття "Іншого" у вченні філософа. Буття людини як буття в ситуації. "Буття-у-собі" (предметне буття). "Буття-для-себе" (буття людської свідомості). Феномен "Іншого".

У Римсько-католицькій церкві антропологічна концепція опирається на сприйняття сакральності й непорушності людського життя. Особа – основа християнського персоналізму, головний критерій моральних оцінок та дій, об’єкт і мета людської активності.

Етичний абсолютизм в християнській філософії - напрям, що простежується у сучасних біоетичних дослідженнях та практиці. Гідність та добро цілісної особи - один з найбільш важливих принципів християнської антропологічної концепції в католицькій церкві.

Дослідження культурно-історичних джерел і соціальних ознак антропологічної кризи сучасної техногенної цивілізації. Аналіз негативних аспектів розвитку суспільства як глобальної соціокультурної системи. Необхідність формування нового типу світогляду.

Культурно-історичні джерела та соціокультурні ознаки антропологічної кризи сучасної техногенної цивілізації. Аналіз негативних аспектів розвитку цивілізації. Обґрунтування необхідності формування нового типу світогляду та антропологічної парадигми.

Сутність та головний зміст антропології як наукової дисципліни, етапи її формування та розвитку з античних часів, значення в сучасному суспільстві. Тіло та душа людини як предмет антропології, взаємозв'язок з теологією. Засади послань апостола Павла.

Онтико—онтологічний зв’язок постнекласичних практик людини зі станом її цілісності на прикладі театральної діяльності та мікромініатюри. Залежність змісту та антропологічної сутності практик людини від нових рівнів буття і зміни нею навколишнього світу.

Висвітлення особливостей вчення І. Гізеля про мораль і мир, оцінка значення ідей філософа в умовах військового стану в Україні. Осмислення екзистенціальної проблеми війни, визначення змісту і трактування категорій гріх, добро і зло, любов і ненависть.

Здійснено богословську і філософську рефлексію антропологічного вчення святого Августина. Проаналізовано особливості його творчої спадщини, зокрема творів "Сповідь", "Енхірідіон", "Про безсмертя душі", "Про свободу волі". Описана єдність душі і тіла.

Зміст образів "свого", "чужого", "іншого" й "ворога" в рамках бінарного протиставлення "свої-чужі", "свої-інші", "свої-вороги". Процес трансформації в межах тернарної класифікації образу "чужого" в образ "ворога" в суспільній свідомості; зворотній процес.

Проблемність людини та ілюзорність її "справжнього" образу. Популярність логіки плакальників в історії української філософії. Антропологічні фільтри локального в освіті. Виявлення антропологічних пасток локального в сучасній українській вищий освіті.

Зміст поняття "Срібний вік російської культури", основні характерні риси даної епохи і її вплив на формування світогляду С.Л. Франка. Критичний аналіз та зміст ключових понять соціально-антропологічної концепції Франка (особистість, соборність, служіння).

Порівняння філософсько-антропологічних поглядів С. Франка і деяких його попередників з метою виявлення точок дотику і відмінності їх позицій. Аналіз розуміння Франком феномену російської революції, яка витікає з його соціально-антропологічної концепції.

Дослідження антропологічного аспекту віртуальної реальності. Аналіз сучасного її концепту, проблема антропологічного виміру. Спонтанне переживання як джерело і умова актуалізації віртуальної реальності через феномени рекурсії, трансценденції, гри.

Аналіз проблем сучасного суспільства, які стосуються взаємозв’язку науки і свободи з позиції людиновимірності. Суть ціннісної нейтральності природничих наук, їхньої неупередженості і об'єктивності. Основні ціннісні критерії сучасного наукового знання.

Дослідження філософських аспектів техніки крізь призму антропологічного виміру. Характеристика механізмів відтворення, онтологічних взаємозв’язків й основних проблемних вузлів техніки. Окреслення перспектив взаємодії техніки з людиною в майбутньому.

Особливості, значення філософського аспекту духовності. Взаємозв’язок глибинних витоків цілісної духовної життєдіяльності індивіда з онтологічними й аксіологічними підставами духовного процесу. Необхідність відображення й осмислення проблеми духовності.

Сутність феномена мислення та його визначення. Зведення та узагальнення філософських поглядів на мислення як людську властивість. Процеси відчуття та сприйняття. Процесуальність функціонування свідомості. Трансцендентальна феноменологія Е. Гуссерля.

Філософія марксизму. Соціально-історичні передумови виникнення філософії марксизму, проблема відчуження. Матеріалістичне розуміння історії. Взаємодія продуктивних сил і виробничих відносин. Концепція матеріалістичної діалектики. Критика християнства.

Комплексний аналіз сутності та змісту антропологічного принципу у філософії права, його статус, загальна концепція реалізації, специфіка й світоглядно-методологічне значення для становлення актуальних напрямків правової думки певних її періодів.

Філософсько-антропологічне обґрунтування метафорики Платонової держави засобами трансцендентальної антропології. Спроба експлікації антропологічного сенсу влаштування життя справедливої держави як утвердження горизонтальної конституції спільного світу.

Розгляд головних рис української національної психології. Образ серця як центру емоційного життя людини. Сутність концепції Г. Сковороди. "Серце" як джерело походження моралі, справжня субстанція людської душі. Вивчення філософському доробку П. Юркевича.

Особливості етноекзистенційного укорінення людини та її особливості інтерпретації мислення людського існування. Проблеми укорінення людини на вивченні творчої спадщини мислителів української діаспори. Антропологічна спрямованість у працях мислителів.