Главные отличия философской системы Спинозы от большинства философских учений XVII века. Анализ учения философа о субстанции, атрибутах и модусах. Исследование взаимоотношения души и тела человека. Этическая направленность философских интересов Спинозы.

Рассмотрение философской системы Спинозы. Учение о субстанции. Ступени познания человека. Понятие свободной необходимости. Отличия Спинозы от стоиков (условием свободы он провозглашает не простое созерцание необходимости, но активность познающего).

Противопоставление идеи сверхчеловека общей направленности философии предшествующих поколений. Первоочередное значение нравственности в философии Ницше. Проявление "воли к власти" как основание развития истории. Определяющие понятия "морали господ".

Основные проблемы средневековой европейской философии. Соотношение религии и философии, веры и знания в учении Фомы Аквинского. Томистское учение о бытии. Священность материального мира. Проблемы человеческой души. Этико-социальная доктрина Аквината.

Переписка леди Виктории Уэлби с двумя знаменитыми учеными и философами прошлого века - Чарльзом Пирсом и Чарльзом Огденом. Идеи, предложенной ею новой науки "сигнифики". Пирс проводил параллели между своими семиотическими идеями и идеями сигнифики.

Римский стоицизм, Сенека, Эпиктет, Марк Аврелий. Римский эпикуреизм, Тит Лукреций Кар. Римский скептицизм как специфическое выражение прогрессирующего кризиса римского общества. Эклектицизм в изложении Цицерона, положения античных философских школ.

Рассмотрение основных отличительных особенностей, принципов и периодизация философского учения Древней Греции. Гераклит Эфесский как основатель первоначальной формы диалектики. Обзор деятельности великих философов: Демокрита Абдерского и Сократа.

Зарождение режима демократии в обществе, толкование понятия философами античного мира и средневековья. Классическая формула демократии американского президента Линкольна. Деление форм правления на правильные и неправильные по Аристотелю, их различия.

Знакомство с характерными особенностями и этапами становления философии Нового времени. Б. Френсис как философ Нового времени, родоначальник английского материализма, ученый-энциклопедист и выдающийся писатель. Анализ философских идей Р. Декарта.

Русская философия первой половины XIX века (П.Я. Чаадаев, А.И. Герцен, славянофилы и западники) и 50-70-х гг. XIX века (Н.Г. Чернышевский, Ф.М. Достоевский, Л.Н. Толстой). Поиск пути развития России, установления справедливого строя, освобождение народа.

Характеристика мировоззрения эпохи Возрождения: новое философское сознание (антропоцентризм, теоцентризм, гуманизм, секуляризация – пантеизм и деизм); прорыв в современность (Коперник и Джордано Бруно); совпадение противоположностей (Николай Кузанский).

Формирование философского мышления Нового времени. Быстрое экономическое развитие во второй половине XVI в. Политическая карьера Френсиса Бэкона. Проблематика науки, знания и познания. Проблематика познания в философии Декарта. Философские идеи Гассенди.

Философия Древней Греции и ее место в истории философской мысли по многообразию течений, школ и учений, идей и творческих личностей. Платон - основатель целого направления в философии, оказавшего свое влияние на все последующие поколения философов.

Традиции финикийской философии. Существование системы высшего образования у финикийцев, служившего социальной средой для развития философии. Деятельность сообществ учеников пророков "небиблейских" и сообщества "потомков фисиолога Моха" у финикийцев.

Дослідження специфіки кореляції містичного християнського символізму Г. Сковороди і традиції становлення ліберальної думки у філософії. Обґрунтовано стилістичну фігуру замовчування (як комплекс апозіопезису), інтерпретовану в широкому спектрі тлумачень.

Життєустрій античного індивіда (антропоцентризм, полісна система, космологічність, змагальність, видовищність). Фізична культура (агоністика) як форма проведення дозвілля та елемент розвитку античного суспільства. Культуротворча основа античної людини.

Фундаментальныя аспекты ўзнікнення, станаўлення, распаўсюджвання і функцыянавання спорту ў Старажытнай Грэцыі. Аналіз філасофіі алімпізму, якая мае на ўвазе сучасныя ўяўленні аб гарманічным развіцці асобы, раўнапраўі, святым свеце і сумленнай гульні.

Філасофія ў сістэме культуры. Філасофскія праблемы быцця. Чалавек як фундаментальная праблема філасофіі. Метады філасофскага даследавання. Абгрунтаванне субардынацыі душы і цела, веры і розуму, дабра і зла, боскага закона і свабоднай волі чалавека.

Аналіз концепцій ментальності у світовій та українській теоретичній думці. Функціонування менталітету українців як дієво-нормативного феномену культурно-історичного розвитку етносу. Встановлення зв’язків між господарсько-культурним типом українців.

Онтологічний статус та роль символу, метафоричних конструкцій і структур мови у формуванні дискурсу сучасної філософської антропології. Форми кореляції між штучною та природною ідентичністю в самоусвідомленні людини, їх фіксація у мові та культурі.

Характеристики античної філософії. Життя і філософські погляди Сократа, відношення "людина-світ" як предмет філософії. Школа філософії Платона, введення поняття "матерія". Філософське вчення Аристотеля, вирішення проблеми загального та індивідуального.

Сократ та його бачення філософії в удосконаленні людини. Платон як давньогрецький мислитель, основоположник європейської філософії; глава філософської школи. Піфагор як давньогрецький філософ, релігійний та політичний діяч, засновник піфагореїзму.

Аналіз досліджень феномена спілкування філософами ХІХ століття. Вивчення системи суб’єкт-об’єктних відношень, що є основою спілкування, аналізу категорій "суб’єкт" і "об’єкт". Аналіз герменевтикою такого вихідного поняття спілкування, як "розуміння".

Філософський аналіз феномену "героїчної особистості" на тлі творів художньої літератури ХХ століття (Е. Хемінгуей, Ф. Кафка, Дж. Фаулз, Х. Кортасар, М. Кундера). Огляд існуючих в історії наукової думки основних підходів до розуміння теорії героїзму.

Аналіз творів художньої літератури ХХ століття. Змістове навантаження та міра співвідношення між поняттями героїзм, особистість та героїчна особистість. Обґрунтування потреби впровадження ідеалів як необхідної умови здорового функціонування суспільства.

Зміна парадигми філософського мислення у XIX - на початку XX століття. Ідеї розроблення "наукової філософії" у європейській філософії XIX століття. Особливості духовних процесів та розвитку філософії у XX столітті. Суть концепції релігійної філософії.

Зародження філософських ідей анархічного світогляду. Погляди теоретиків анархізму В. Годвіна і М. Штірнера. Принцип "рівноваги", "ідеї справедливості" в теорії Прудона. Роль М. Бакуніна в розповсюдженні анархізму. Анархо-комуністична ідея П.О. Кропоткіна.

Розгляд основних рис античної філософії та її докласичного періоду, який представлений мілетською школою, Гераклітом, Емпедоклом, Анаксагором, піфігорейською та елейською школами. Ознайомлення з поглядами Сократа, Аристотеля та ідеалізмом Платона.

Аристотель, як основоположник нових наук: фізики, біології, психології, логіки, етики. Його навчання у Платона в Афінах, тісна дружба між ними. Заснування їм перипатетичної школи. Вчення про основні принципи буття у "Першій філософіі". Заповіт філософа.

Соціально-практичний потенціал освітньої компоненти "філософія бізнесу", її вплив на формування навичок стратегічного мислення. Соціально-практичне значення ФБ для економічного, адміністративно-правового та культурологічного циклу професійної підготовки.