Происхождение философии как особой интеллектуальной деятельности и формы знания. Анализ связи мировоззрения с философией. Основные формы, специфика и структурные компоненты философского мировоззрения. Особенности мифологии как типа мировоззрения.

Медико-философское учение о "болезни" как доминирующее на протяжении античного периода. Философское осмысление "болезни" как онтологической категории, диалектически противоположной "здоровью", представляющей собой измененную форму бытия живой материи.

Определение роли представлений об амбивалентности конфликта, его противоречивом характере. Исследование нового концептуального понимания конфликта, которое разрабатывается в рамках философии диалога. Ознакомление со взглядами исследователя Я. Буркхардта.

Исследования объективной реальности. Социальная действительность как объект познания в социальной философии. Основные задачи социального типа знания. Отличия социального познания от познания естественнонаучного. Типы и уровни социального познания.

Исследование отличий философской аргументации от других видов доказательных рассуждений. Анализ бытия знания, составляющего единство логических элементов с психологическими актами субъекта познания. Изучение специфики гуманитарного научного знания.

Анализ японской интеллектуальной традиции до привнесения в нее европейской философской терминологии и сопровождающих ее дисциплин, выявление в ней философских оснований. Принцип взаимоотношений человека со священным, сложившийся в синтоистской культуре.

Основные направления философской мысли Средневековья. Определяющие черты и принципы патристики и схоластики. Философские рассуждения как метод христианского мировоззрения. Размышления Блаженного Августина. Доказательства бытия Бога Фомы Аквинского.

Доказательство как обоснование истинности некоторого утверждения с помощью других, истинных и связанных с ним утверждений, его структура и элементы, разновидности и отличительные особенности. Виды модальности суждений. Этапы развития формальной логики.

Природа и сущность ценностей с позиций онтологической рефлексии и аксиологии. Проникновение родового в индивидуальное как свидетельство абсолютизма человечества в отношении отдельного человека. Анализ специфики человеческого бытия как ценностного.

Специфика и функции философии, ее структура. Античная и средневековая философия: основные идеи и школы. Эмпиризм Нового времени: Бэкон, Локк, Гоббс. Субъективный идеализм Беркли и скептицизм Юма. Трансцендентальный идеализм Канта. Современная философия.

Влияние специфических особенностей условий, в которых существуют открытые динамические системы, относящиеся к типу "Общество". Экстраполяция универсальных системных функций открытой динамической системы на формы социально-политической организации.

Основные источники сведений о жизни Сократа и проблемы подлинности его учения. Познание "естества" человека, первоисточника его поступков и дел как основной предмет философских исследований древнегреческого мыслителя. Сущность сократовской майевтики.

Дослідження специфіки інструментального знання як засобу, яким сучасна людина опосередковує свою діяльність. Обґрунтування наявності суперечностей в тенденціях розвитку сучасного інструментального знання, які обумовлені розвитком самої соціокультури.

Два підходи до вивчення історичної свідомості. Історичний процес та його продукти. Характеристика шляхів формування людської свідомості. Зміст культурно-історичного процесу. Поняття про медіатори духовного спілкування. Соціологічна концепція Е. Дюркгейма.

Комплексний порівняльний аналіз філософського змісту курсів логіки професорів академії у контексті тогочасної європейської академічної філософії. Найголовніші та найрепрезентативніші питання, які порушувались на навчальних заходах. Структура цих курсів.

Характеристика космічних гіпотез походження людини. Основна сутність людського життя. Природні, соціальні та духовні виміри існування. Головна особливість концепції філософської антропології. Особистість, як соціально-культурна форма буття індивіда.

Актуальність інтересу до проблем самовизначення та національної самоідентичності в некласичних філософських концепціях ХХ ст., відображених у творчості В. Розанова. Періодизація визнання російського мислителя у Європі та пострадянських республіках.

Основний принцип розгляду світоглядних питань у міфології. Продуктивна та репродуктивна уява як головне джерело релігійного історичного світосприйняття. Поділ світу на поцейбічний і потойбічний. Світоглядне філософське осмислення історичного процесу.

Вивчення специфіки політичної моралі та значення індивідуальної політичної відповідальності на прикладі проблеми "брудних рук". Моральний конфлікт в політичних процесах, його наслідки та значення в філософії та етиці. Пояснення проблематики "брудних рук".

Наука як один із багатьох елементів сукупного знання, накопиченого людством. Легітимація і канонізація найбільш респектабельного знання. Виявлення корелятивної залежності та функціональної несумісності різних типів знання як важливе завдання філософії.

Аналіз православної релігійної ідентичності та її впливу на формування національної тожсамості України та Росії. Діалектична єдність екзистенційного та конфесійного компонентів. Відмінності історичних трансформацій українського та російського православ'я.

Класична форма вияву гуманітарної науки, соціософська і протосоціологічна проблематика у творах Г. Сковороди. Самобутня філософія письменника: комплекс домінантних, сутнісних рис "українського обличчя", характеристики ідеалу людського мислення і буття.

Прояви переходу від архаїчного світорозуміння до діяльнісного світогляду на прикладі вчення Платона. Вплив ідеї Блага на відмову від традиційного уявлення про істину. Особливості трьох підходів до істини, викладених у платонівській притчі про печеру.

Відображення перспектив розвитку українства, зокрема, щодо віросповідної свободи, збереження та примноження національного, традиційного в творах письменників-полемістів. Оцінка значимості I. Вишенського в дискурсі потрактування лаканівського Уявного.

Мова, яку ми використовуємо, як основний фактор подолання розриву між реальністю і її правильним описом. Цілісний соціально-філософський аналіз проблеми мови. Взаємозв'язки між філософією і лінгвістикою у працях Платона та давньогрецьких мислителів.

Форми світобачення (загальна картина світу, світоглядна картина світу, світогляд людини). Змістовна відмінність картини світу і світогляду людини. Способи формування світогляду як спонтанне формування соціокультурного досвіду і критичне мислення людини.

Дослідження ключових питань Кантової трансцендентальної аргументації, яка провадиться щодо поняття єдності апперцепції. Положення "Я мислю". Інтерпретації Р. Говела та Дж. Ван Клеве, П. Ґаєра. Характеристика єдності апперцепції та єдності свідомості.

Історико-філософська реконструкція аспектів експлікації любові у представників Грецької Стої. Амбівалентний погляд філософів на сутність кохання, який полягає в тому, шо деякі мислителі акцентували на її зв’язок з пристрастю, інші ж його звеличували.

Проблемальні поля тексту філософського роману, його філософсько-естетична, культурологічна складова в її онтологічному і аксіологічному сенсі. Визначення методологічних принципів та методичних підходів стосовно дослідження тексту філософського роману.

Феодальний спосіб життя в Європейському Середньовіччі. Ірраціоналістична "несумісність" земного і божественного світів. Подвійність середньовічної філософської парадигми. Пропаганда та захист християнства Тертулліаном та іншими апологетами церкви.