Аналіз мегасоціуму як глобального організму. Теоретико-понятійний апарат мегасоціуму як єдиного соціального, культурного організму. Понятійно-категоріальний апарат мегасоціму в контексті синергетичної методології як атрактор, репелер, "культурне коло".

Визначення культурних та географічних меж нації, як явища в суспільному житті ойкумени. Концептуальні способи існування нації відповідно до домінуючої релігії. Роль феномена нації у соціально-філософському дискурсі українського інтелектуального життя.

Передумови, базові категорії соціальної філософії та поняття проблематики міжнародної, регіональної та національної безпеки. Підходи щодо формування системи національної безпеки як соціального інституту, рекомендації щодо її розбудови/реформування.

Філософська рефлексія феномену споживання в сучасному суспільстві. Головна відмінність, що відрізняє споживача нового типу. Сутність споживацької культури та модифікація стилів поведінки. Довготривалий вплив опосередкованої ринком свободи і впевненості.

Дослідження феномену споживання на основі соціально-філософського підходу, що дозволить виробити цілісний погляд на закономірності виникнення, функціонування і проявів споживання в сучасному суспільстві. Сутність споживацької культури, її елементи.

Вивчення та характеристика теоретичних засобів філософського дослідження феномену міфології та особливостей сучасного міфу. Визначення та анліз архетипних елементів масової свідомості, які виникають та культивуються в процесі соціальної міфотворчості.

Визначення методологічних засад вивчення спадщини київського книжника митрополита Іларіона. Обґрунтування залучення до соціально-філософського дослідження концептів картини світу та образу світу. Характеристика історіософських поглядів митрополита.

Аналіз цінностей, які сповідує сучасна людина на Сході і на Заході задля загальносвітовій орієнтації на стабільність і підтримку. Шляхи забезпечення цієї стабільності через вибудовування сімейних стосунків та легітимне закріплення сімейних зв’язків.

Оцінка концептуальних уявлень про правову і соціальну державу у німецькій філософії права класичного та посткласичного періодів (XVIII-XX ст.). Вивчення проблеми автономної і гетерономної самореалізації країни. Етизація нормативних моделей держави.

Виділення основних тематичних контраверсій та їх комплексний аналіз. З’ясування наукових та соціально-історичних мотивів дискусії щодо сутності правової та соціальної держави у період 18-20 ст. Аналіз кола дослідників та їх тематичних екстраполяцій.

Методологічні засади дослідження феномену кризи культури у соціально-філософських концепціях Е. Дюркгейма та П. Сорокіна. Дослідження способу буття індивіда, позбавленого підтримки традицій та омани "псевдоколективності". Сучасні форми солідарності.

Соціокультурні моделі формування особистості; аспекти антропологічної цінності культури. Критичний аналіз ідеальних типів особистості, що мають місце в європейській соціокультурній традиції, їх позитивний та негативний потенціал в інваріантній концепції.

Трансформація поняття ідентичності в онтологічному, гносеологічному та екзистенційно-комунікативному вимірах. Характеристика принципу сучасного соціогуманітарного пізнання. Сутність моральних засад особистості в комунікативно-дискурсивному просторі.

Здійснюється соціально-філософський аналіз основних тенденцій розвитку медіапростору. Проаналізовано особливості трансформації сучасного медіапростору під впливом нових інформаційних технологій як активного актору формування соціального простору.

Основні рушійні сили прогресу людства та причини й особливості, філософські закономірності фундаментальних змін виховних систем в Україні. Дослідження освітньої компаративістики як галузі наукових знань та парадигма ідеї формування наносвідомості людини.

Сучасні рушійні сили прогресу людства, перелік різнорівневих тенденцій змін тріади "людина–суспільство–освіта", упорядкування їх у групи за принципом спорідненості. Закономірності суспільно-економічного розвитку до теорії і практики освітніх реформ.

Суспільно-політичні фактори розвитку соціальної відповідальності в якості фактора оптимізації розвитку владних відносин на сучасному етапі розвитку українського суспільства та в якості основної детермінанти оптимізації влади як явища людської свідомості.

Філософські концепції вічного миру І. Канта, справедливої війни Ф. Аквінського, соціальної турбулентності В. Горбуліна. Розуміння природи миру як людського блага. Аналіз геополітичних чинників військових конфліктів. Моделі миробудівництва у XXI ст.

Дослідження особливостей теоретико-категоріального вивчення проблеми етнонаціональної свідомості. Соціально-філософські аспекти аналізу літописних та філософських джерел XI – XVI століть як чинника формування етнонаціональної свідомості в Україні.

Аналіз життя людини та впливу на неї дизайнерського середовища. Представлення міста як культурної рефлексії, в контексті якої людина усвідомлює себе в певних просторово-дизайнерських формах. Вивчення ролі індивідуальності людини у формуванні образу міста.

Роль М. Бердяєва як засновника, представника екзистенціальної філософії. Подолання об’єктивації світу людиною у її особистісній реалізації. Духовні джерела формування нової релігійної свідомості людини і суспільства. Проблема розуміння творчості філософа.

Розгляд значення, відмінностей і особливостей прояву таких понять, пов'язаних з існуванням людини, як "діяльність", "робота", "праця", "соціальна робота", "соціальний працівник". Аналіз їх змісту та сутності у філософських концепціях різних авторів.

Визначення соціально-філософського змісту понять "діяльність", "робота", "праця", "соціальна робота", "соціальний працівник" та з'ясування відмінностей та особливостей їх прояву. Діяльна природа людини як особливість людського способу існування.

Закон як категорія буття соціальної філософії. Огляд правосвідомості під кутом зору розуміння закону як певної міри дозволеної справедливості. Обов’язок як правовий засіб соціалізації індивідів. Самопізнання правових домінант суспільної поведінки людини.

Актуальність філософського аналізу принципово нового соціокультурного явища сучасності — кібер-піратства. Аналіз його впливу на ідеологію й на загальну динаміку розвитку інформаційного суспільства. Оцінка мети та засобів діяльності групи "Anonymous".

Пошук шляхів до єдності різних форм прояву гуманістики соціокультурного явища, зокрема під час трактування термінів "патріотизм" та "парадигма". Перспективи оновлення європейського простору освіти у перспективі демократизації громадських ідеалів.

Дослідження організації суспільства як середовища соціалізації індивідів і їх публічної діяльності. Аналіз функціонування основних компонентів структури суспільства та місця і ролі особистості в ньому. Основні аспекти взаємодії особистості і суспільства.

Аксіологічні аспекти філософсько-освітньої рефлексії. Соціально-культурні детермінанти антропологізації нового етнопедагогічного знання в контексті глобалізаційних викликів. Засади набуття ним концептуально-антропологічного виміру в системі етноосвіти.

Осмислення громадянських цінностей в Україні та їх модифікування в межах центральноєвропейського життя. Виявлення важливості релігійно-християнських інтенцій у формуванні дискурсивно-звичаєвих практик громадянського суспільства у Центральній Європі.

Філософське бачення процесу пізнання в управлінській діяльності з точки зору структурної функціональності когнітивного управлінського процесу. Розкриття співвідношення пізнавальної діяльності суб’єкту та об’єкту управління в системі професіоналізму.