Анализ понятий гегелевской эстетики: понятие искусства и понятие идеала, или идеи прекрасного. Изучение история публикации лекций по эстетике Гегеля и те трудности, с которыми сталкиваются современные исследователи гегелевской философии искусства.

Познание первых причин и начал как основа мудрости. Суть бытия вещи, материя, начало движения. Философия Фалеса и Гесиода: описания возникновения Вселенной. Провозглашение Эмпидоклом четырех материальных элементов. Учение Платона и пифагорейцев.

Методологические принципы научного исследования. Методы построения научной теории: аксиоматический, генетический, гипотетико-дедуктивный, математический. Источники исследовательского поиска в социально-культурной деятельности, теоретические знания.

Изучение классификации методов научных исследований. Человеческая познавательная деятельность, направленная на выработку объективных, системно организованных и обоснованных знаний об окружающем мире. Сбор фактов, их систематизация, критический анализ.

Единичные, общие и нулевые, конкретные и абстрактные, положительные и отрицательные понятия. Виды отношений понятий, операции обобщения и ограничения. Количественные и качественные характеристики суждений, противоположность, противоречие и подчинение.

Проблема сознания и основные подходы к ее философскому анализу. Генезис, структура и функции сознания, формы отражения. Проблема соотношения психических и физиологических явлений и процессов. Психофизиологическая проблема в современной философии и науке.

Огляд історії міграції з акцентом на сучасні характеристики. Правовий аналіз деяких понять і зв’язок між юридичними категоріями й аспектами реального життя. Вплив обставин, за яких відбувається міграція на психологічний стан і філософські погляди людини.

Аналіз царини, яка розташована на межі філософії, історії культури та лінгвістики. Знайомство з головними особливостями викладу богословських/філософських істин. Загальна характеристика структурно-семантичної одиниці мови. Розгляд культури sensu stricto.

Гносеологія - дисципліна, що займається дослідженнями, критикою і теоріями пізнання. Німецька класична філософія як загальновизнана вершина філософської думки сучасності. Критика чистого розуму І. Канта. Основні ідеї абсолютного ідеалізму Гегеля.

Детермінізм як вчення про загальну зумовленість явищ і процесів в межах причинно-наслідкових відносин. Зв'язок явищ і процесів породженого, випадкового і ймовірнісного факторів з наявністю альтернативних варіантів причинної і безпричинної детермінації.

Парадигмальні константи класичного ідеалу раціональності. Специфіка розуміння поняття "досвід" в класичному ідеалі раціональності. Трансформація поняття "досвід" в тематичному горизонті феноменології. Структуралістські стратегії експлікації досвіду.

Аналіз змісту понять "дух", "духовність" і "особистість" у філософії Г. Гегеля, Й. Фіхте, Ф. Ніцше, Н. Гартмана, М. Бердяєва, С. Франка й сучасній українській філософії. Проблеми подолання протистояння духовного й матеріального в українській філософії.

Історично-філософські форми ставлення людини до природи. Сутність екологічної проблеми у філософії. Природа і відповідальність людини. Роль філософії в вирішенні екологічної проблеми. Майбутнє людства та природи. Перспективи розвитку екологічної кризи.

Дослідження проблеми сутнісного наповнення поняття "інтелігенція", парадигмальності його змісту. Розгляд інтелігенції як соціального феномена. Визначення її соціальної ролі та місця в структурі суспільства. Характеристика якостей та функцій інтелігенції.

Підходи до визначення поняття "іронія" як фігури тексту культури, що репрезентує підміну наявного сенсу прихованим, фіксує порушення звичного сприйняття або комунікації та спрямування на відновлення смислотворення. Його відображення в сучасній філософії.

Аналіз поняття "іронія", яке запропоновано розглядати як фігуру тексту культури, що репрезентує підміну наявного сенсу прихованим, фіксує порушення звичного сприйняття або комунікації і спрямування на відновлення смислотворення. Філософський зміст іронії.

Заперечення структури як основи буття - сутність вчення У. Еко щодо з’ясування сутності коду. Постструктуралізм як діалогічно напружений полемічний простір, в якому різні концепції оскаржують право на роль найбільш авторитетної системи аргументації.

Аналіз маніпулювання як технології комунікативного впливу. Розгляд поняття "користь від застосування маніпулятивних прийомів" в контексті досягнення поставлених суб’єктом впливу цілей. Використання маніпуляції у фізичному і у психологічному значеннях.

Основне поняття мовної концепції німецького філософа Мартіна Гайдеггера - "мовлення", основні його феномени - слухання, мовчання, поголоска і мова. Нові буттєві можливості екзистенціального світу. Перетини і взаємозалежності понять "мова" та "буття".

Несвідомі феномени у психіці людини. Усвідомлення інформації з навколишнього світу. Розгляд групи неусвідомлюваних процесів. Термін "несвідоме" у роботах Зигмунда Фрейда. Поведінкові автоматизми та стереотипи. Розгляд змінених станів свідомості.

Положення доповіді Макса Вебера, прочитаної перед студентами Мюнхенського університету взимку 1918 року, обґрунтування поняття "особистість вченого". Розкриття соціокультурних, екзистенційних та науково-дискурсивних конотацій можливості даного поняття.

Дослідження підходів до розуміння поняття "постмодернізм". Постмодернізм як якісно новий порядок (post-modem order) розвитку західноєвропейської культури. Концептуальні філософські твори епохи модерну. Основні характеристики суспільства постмодерну.

Розглядання поняття "постсекулярний дискурс" в оптиці класичної та некласичної філософських традицій тлумачення дискурсу, його концептуальний характер. Визначення й оцінка класичної і некласичної (постмодерністської) традицій у історії філософії.

Сутність рашизму як постімперської, загарбницької та ненависницької до неросійських культур сукупності ідеологем. Його ознаки: некритичність мислення, нігілістичність, вепонізаторство, постімперськість. Ідейне обґрунтування дій російської держави.

Аналіз поняття символу і символізму в контексті образотворчого мистецтва крізь призму концепції Г. Гегеля, який виділив три форми буття мистецтва: символічну, класичну і романтичну. Аналіз феномену символізму в лоні європейського образотворчого мистецтва.

Мистецтво за Гегелем - перша і найбільш недосконала форма, за якою у ієрархічному порядку йдуть релігія та філософія. Символ як безпосередньо наявне або дане для споглядання зовнішнє існування. Основні ступені гегелівської позасвідомої символіки.

Соціально-філософське та філософсько-історичне дослідження проблеми сутності поняття "соціально-педагогічне", його внутрішнього змісту й місця в категоріальному апараті соціального пізнання. Відображення сучасних моделей соціокультурної поведінки.

Аналіз проблем сучасного українського законодавства у сфері освіти. Дослідження суперечностей феномену стандартизації вищої освіти в науковому та філософському дискурсах. Характеристика ідеї посилення філософської рефлексії стандартизації вищої освіти.

Історико-філософська реконструкція та систематизація змісту поняття західної філософії другої половини XX століття "суспільство спектаклю". Специфіка спектакулярного трактування простору та часу. Інтерпретація спектакулярності терміна "гістерезис".

Еволюція поняття "творчість" у середньовічний та античний періоди. Основні напрями розвитку поглядів на творчість: від софістичних концепцій до ранньохристиянської традиції. Роль божественного начала та людського фактора у створенні мистецьких творів.