Вплив астрологічного світосприймання на життєвий світ людини. Визначення обґрунтованості існування астрології в культурі, з'ясування причин, що тягнуть людину до астрологічної практики. Взаємовідносини астрології з іншими сферами людської діяльності.

Розгляд і характеристика взаємодії культур, як прояву нових форм духовних орієнтирів під впливом зовнішніх імпульсів. Дослідження та аналіз міжкультурного діалогу, як діалогу логік і спілкуванням культур. Розгляд даної проблеми у філософській парадигмі.

Аналіз співвідношення економічних, філософських і соціокультурних інтерпретацій поняття "господарство" у творах С.М. Булгакова. Аналіз планетарних і космічних аспектів концепції господарства С.М. Булгакова, шляхів реалізації господарчої свободи.

Аналіз співвідношення економічних і соціокультурних інтерпретацій поняття "господарство" у творах С.М. Булгакова. Специфіка булгаковської інтерпретації господарства в контексті західноєвропейської, російської й української філософської думки XVIII–XX ст.

Мета роботи полягає у виявлені ключових соціокультурних детермінант сучасного суспільства в контексті соціально-філософського дискурсу з акцентом на техно-інформаційні детермінанти. Соціосфера сучасного суспільства та її детермінування техносферою.

Соціокультурний контекст аналізу трансформативних процесів у пострадянському просторі. Міфологізація політики та ідеології західних цінностей. Актуалізація етатизму в сучасному державотворенні як підміна побудови національних цінностей державницькими.

Новаторський підхід Є. Ерліха до розуміння права. Є. Ерліх мислив право як соціокультурне, духовне за своєю суттю явище, створене спільними зусиллями соціуму. Право постає як живе, складне, багатогранне явище, що тісно пов’язане з життєвими обставинами.

Дослідження соціокультурних передумов розвитку філософії і закономірних тенденцій розвитку сутності аксіологічних смислів метафізичного знання ідей гуманізму в історико-філософському аналізі класичної і некласичної новоєвропейської метафізики.

Роль дискурсу в життєдіяльності людини. Значення наявності мови та мовлення як однієї з чільних ознак людськості. Завдяки мові утворюється власна дійсність людини, яка має смисловий характер. Ефект дискурсів в умовах інформаційного середовища сучасності.

Дослідження соціокультурних факторів, які зумовлюють зміни у понятійно-термінологічному апараті філософії. Здатність філософського мислення "провокувати" формування понять і термінів, через зміст яких розкривалися ознаки нових явищ у галузях культури.

Аналіз соціокультурних проблем, що сформувалися в інформаційному суспільстві під впливом розвитку інформаційних технологій. Місце і роль інформаційних технологій у розвитку соціуму. Вплив знання на функціонування різних сфер життєдіяльності людини.

Аналіз соціокультурних проблем, що сформувалися в інформаційному суспільстві під впливом розвитку інформаційних технологій та збільшення ролі знання в різних сфер життєдіяльності людини. Створення нового типу соціальності і прогресивних форм комунікації.

Розкриття феномена різних аспектів трансформації арабського світу в контексті становлення нової соціокультурної парадигми XXI ст., її параметри стосовно арабського світу. Культурологічний аспект соціальних і духовних перетворень в арабському суспільстві.

Сутність суспільного існування людства у контексті матеріальної й духовної культури. Етапи розвитку соціокультурної регуляції в історичному просторі. Роль комунікації в ході самопізнання людини. Стадії масової маніпуляції людським світовідношення.

Дослідження та аналіз особливостей продуктивного цивілізаційного поступу України за умов демократії, що потребує толерантності, діалогу та партнерства. Характеристика основ світоглядної толерантності, як архетипу української ментальності і культури.

Критична герменевтика футурологічного дискурсу Е. Ґіденса, представленого текстом "Дев’ять тез щодо майбутнього соціології". Соціально-філософська ревізія історичної валідності концептів соціальної теорії в умовах прискорення цивілізаційного процесу.

Доцільність інтерпретації соціального як особливого різновиду матерії, евристичний потенціал цієї методологічної стратегії. Дослідження соціального механізму творення соціальної матерії. Системна єдність ідеального змісту, об’єктивної матеріальної форми.

Теоретико-методологічні засади гайдеггерівської соціальної онтології. Кінець гуманістичного саморозуміння людини в її універсалістсько-космополітичному образі, яка розкривається в приховано-соціологізованій онтології, яку обґрунтував Гайдеггер.

Аналіз етапів становлення сучасних підходів до розуміння медіакультури як соціотворчого феномену. Втілення логіки суспільного розвитку у теоретичних експлікаціях варіативних ролей медіа у соціокультурних процесах. Партисипативні можливості медіакультури.

Мифология как религиозный фундамент исторического развития народа. Влияние философии дзен-буддизма на поэтическое содержание ритуалов и церемоний. Утонченная эстетика и философско-психологическое содержание художественных произведений японских мастеров.

Качественные признаки живого организма, приспособляемость всех его частей к функциям, которые они выполняют и на молекулярном, и на клеточном уровне. Основное положение теории биополя. Научное изучение клетки и философское осмысление процессов в ней.

Цивилизации как средства экзистенциальной защиты, которые охватывают более широкие массы людей чем отдельно взятые нации. Вильгельм Фридрих Оствальд - физик, химик и автор философии энергетизма, согласно которой единственная реальность есть энергия.

Вчені перехідної епохи від Античності до Середньовіччя. Активні етапи дослідження методології ранньохристиянських педагогів середньовічної Європи. Пошук витоків багатогалузевого, енциклопедичного знання у творчій спадщині діячів перехідного періоду.

Аналіз еволюції поглядів науковців на внесок представників європейської релігійної філософії раннього Середньовіччя в скарбницю світової культури та освіти. Навчання та виховання в церковно-монастирських, кафедрально-єпископальних школах та університетах.

Исследование идеи спекулятивного реализма Г. Хармана и К. Мейясу и анализ их связи с феноменом новой набожности. Спекулятивный реализм как бренд. Анализ проблемы вещи в себе как проблемы функциональности и взаимодействия, а также проблемы сознания.

Анализ социокультурных, политических, философских и литературных условий существования диалога в эпоху Возрождения для определения развития данной формы межсубъектного взаимодействия в "культурном междумирии". Диалогическая проблематика эпохи Возрождения.

Анализ особенностей развития философской мысли Древнего Китая и Древней Индии. Закономерность развития философии Древнего Китая и Древней Индии как мировоззренческий характер философского знания. Анализ проблемы взаимодействия человека и природы.

Исторические и теоретические предпосылки возникновения социальной философии как самостоятельного раздела философского знания. Категории "социальная жизнь" и "социальные процессы" в социальной философии. Современные течения социально-философской мысли.

Отличие социального и гуманитарного знания от естественных наук, разница между гуманитарной и социальной областями знания. Взаимосвязь социальных структур и личности через разделение социального, гуманитарного знания в условиях трансформации общества.

Особенности эпохи Cредневековья и ее философских размышлений. Формирование теоцентрического типа философствования. Исследование философских мыслей Аврелия Августина. Синтез христианства и платонизма. Соотношение веры и знания, религии и философии.