Аналіз природно-правових ідей у творах мислителів епохи Нового часу Дж. Локка та С. Пуфендорфа, визначення специфіки розуміння природного права як людського розуму та основи для демократичних законів. Специфіка трактування філософами юснатуралізму.

Исследование основных линий рецепции философских идей Б. Спинозы. Изучению трансформаций, наблюдаемых в подходе и характере оценок основных философских идей Спинозы в западноевропейском философском пространстве. Пик интереса к творчеству мыслителя.

Нетрадиционные спиритуалистические практики, которые в условиях (пост)секулярного мира видятся в качестве современного аналога протестантизма в том смысле, в котором его понимал Макс Вебер. Анализ типичных проявлений модерна как "текучей современности".

Аналіз генезу розуміння понять "віри" та "розуму" в історико-філософській традиції Київської Русі, особливості їх змістовного навантаження та інтерпретації. Формування екзистенційні-персоналістичної та кордоцентричної спрямованості української філософії.

Закон є необхідною загальнообов'язковою формою об'єктивації права, виразу і дії в суспільному житті. Правоздатність і правосуб'єктність людей є правовими характеристиками вільних індивідів у їх взаємовідносинах. Поняття правової держави у філософії.

Етнос як предмет соціально-філософського аналізу. Нація як предмет соціально-філософського дослідження. Етнічна та національна ідентичність: підходи і характеристики. Взаємодія етнічної та національної ідентичностей в аспекті політичної консолідації.

Розгляд аргументів, які філософ ХХ ст Йоганнес Тиссен викладає стосовно питання взаємозв'язку між індивідуальними і соціальними аспектами буття людини у праві. Правильність загального підходу В. Майхофера до пояснення сутності людини як індивіда.

Аналіз співвідношення моралі і права в контексті філософії безумовного добра. Мораль як вираз ідеї безумовного Добра, а право - місток між ідеальним добром і реальністю. Можливість використання сили в контексті правового забезпечення морального закону.

Конститутивні визначення моралі та права у практичній філософії І. Канта та відмінності в їх корелятивному смисловому сполученні. Особливості взаємовідносин у практичній філософії. Провідні ознаки сучасних теорій щодо співвідношення моралі та права.

Дослідження етичних та філософсько-релігійних поглядів І. Канта та Ґ.В.Ф. Гегеля. Характеристика філософських вчень мислителів про співвідношення моралі та релігії. Виявлення основних моментів їх граничної альтернативності та можливості взаємодоповнення.

Відмінності між панславізмом в історії філософії М. Данилевського і візантизмом історії філософії К. Леонтьева. Аналіз сутності цих двох концепцій, виявлення їх істотних складових і порівняння між собою задля встановлення їх справжнього співвідношення.

Характеристика проблем оптимальної взаємодії політики і моралі на різних етапах розвитку суспільно-політичного життя. Розгляд позицій мислителів різних поколінь. Огляд оптимістичного, песимістичного, об'єктивістського та релятивістського типів взаємодії.

Риси та своєрідність постановки проблеми співвідношення природного та людського у філософії даосизму та конфуціанства. Особливості розуміння природності як відповідності єству людини давньокитайськими мислителями. Самобутність трактування даосизму.

Розуміння понять "віри" та "розуму" на різних історичних етапах розвитку філософської думки. Виявлення суспільно-політичного та ідейно-теоретичного впливу на характер вирішення даної проблематики. Формування особливої "кордоцентричної" спрямованості.

Порівняльний аналіз поглядів Н. Макіавеллі та Е. де Ла Боесі на актуальну проблему свободи та влади в рамках української історіографії. Дослідження поглядів вчених-філософів на природу людини, а також питань відчуження в постіндустріальному суспільстві.

Співвідношення соціальних і політичних регуляторів у визначенні стратегічного напряму розвитку свободи слова. Створення інтелектуального середовища, заснованого на комп’ютерних мережах. Позитивне ставлення до постмодерністського проекту свободи слова.

Антропологічні розвідки М. Кузанського. Розгляд природи людини і її ролі у світі, творчої сили людського духу. Індивідуалізація творчих потенцій людини та універсалізація її концептів. Творча сила думки, яка може охопити і згорнути в собі весь всесвіт.

Концепція представників прагматизму про "відновлення вірування" як підставу переходу від пізнавального до практично-діяльнісного ставлення до дійсності, що дозволяє подолати неадекватні оцінки філософського напрямку як утилітарного та матеріалістичного.

Онтологічний (філософське вчення про буття), гносеологічний (пізнавальний) та формально-логічний аспекти при визначенні предмета науки логіки. Пізнання (гносеологія) як процес активного та цілеспрямованого відображення дійсності в свідомості людини.

Базові характеристики співчуття як загальнолюдського соціального феномена, витоки, розвиток і його значення для суспільства і людини в суспільстві. Виявлення причин дегуманізації ціннісно-нормативної системи сучасного транзитивного суспільства.

Комунікативні традиції етносу, рекомендації щодо ефективного спілкування, які склалися в суспільстві. Механізм соціального контролю як організатор статусних ролей, які направляють поведінку людей залежно від мети й завдань соціальної впорядкованості.

Філософське визначення спілкування, дослідження його ролі і місця в історичному процесі взагалі і в сучасному українському суспільстві зокрема та виявлення критеріїв для типологізації і характеристика типів спілкування (дружнє, ігрове, продуктивне).

Проблема Чужого у класичній філософії. Спроба інтерпретації проблеми гостинності як механізму порозуміння з Чужим у філософській герменевтиці. Використання символіки знаків гостинності для ілюстрації своєї позиції у міркуваннях на тему Чужого у філософів.

Аналіз філософської герменевтики, позначеної прагненням осмислити проблему Чужого через "вживання". Суть безпосереднього осягнення духовної цілісності. Розгляд здатності постати на місце Іншого чи проникнення до свідомості через зовнішнє позначення.

Розкриваються основні аспекти формування ідентичності в процесі створення сподівання через темпоральну міграцію самості і різновекторну ідентифікацію. Колективна цілісність виходить з наявності домінуючого вектору на перспективу подальшого співіснування.

Розгляд особливостей дослідження аксіологічної специфіки споживацтва в контексті підсилення естетичної компоненти сучасного світосприйняття. Загальна характеристика синтезу буржуазної економіки та культури. Споживацтво як впливова життєва стратегія.

Дослідження духовного потенціалу споживацтва як домінуючої стратегії сучасного світосприйняття. Соціокультурні засади споживацтва та його місце в структурі повсякденності. Ідеї стадій життя людини, запропоновані філософом-екзистенціалістом Кіркегором.

Выявление проблемы, возникающей перед функционалистской программой в философии сознания. Проблема инверсии спектра, методологическая преемственность между бихевиоризмом и материалистическим функционализмом. Неонтологический характер функционализма.

Славянофильство и западничество как два противоположных течения общественно-политической мысли России рубежа 30-40-х гг. XIX века. Роль Чаадаева в становлении русской самобытной философии. Обоснование славянофилами национального пути развития России.

Понятие спора как одной из основных форм человеческой коммуникации, в рамках которой уточняются позиции противоборствующих сторон, этапы его проведения. Речевое поведение спорящих, требования к нему. Стратегия и тактика спора, существующие уловки.