Соціальна ідентифікація як спосіб пізнання. Соціальна роль людини як елемента соціальних систем. Зміст поняття "ідентифікація особистості". Ідентифікація особистості як об'єкт соціологічного аналізу, основні течії та підходи до вивчення ідентифікації.

Показано, що в умовах пошуку виходу з надзвичайних ситуацій: пандемії та стихійні лиха, посилюється гносеологічна, праксеологічна та соціальна роль науки, зростає потреба в експертних рекомендаціях, активно використовуються принципи "відкритої науки".

Соціальна та когнітивна детермінованість трансформаційних процесів у освіті та формування посткласичних освітніх теорій і практик. Формування нової філософської парадигми освіти в контексті становлення філософії освіти як самостійної галузі знань.

Нарис розвитку та становлення суспільно-історичного буття людини. Розуміння витоків формування світоглядницької метаморфози. Огляд форм людської свідомості та об'єктивності. Характеристика основних концепцій суспільного життя у сучасній філософії.

Опис модерних філософських рефлексій образу спостерігача, його суспільних смислів. Конотації спостереження в індустріальному та постіндустріальному суспільстві та їхній вплив на соціальність. Суспільні смисли спостереження в інформаційному суспільстві.

Характеристика термінології філософської мови Гайдеґґера, зважаючи на її соціальні рудименти, зокрема, коли має місце спосіб "безпередумовного" підходу до герменевтики німецького ученого. Ситуація, яка утворилася навколо української філософської мови.

Вивчення соціальності філософії мови німецького філософа Мартіна Гайдеґґера. Постійна апеляція до суспільного буття. Дослідження соціального аспекту екзистенціалізму. Використання повсякденної мови як "кодування" філософської мови соціальними змістами.

Обґрунтування провідної ролі осіб з вищою освітою в забезпеченні сталого розвитку. Критичний аналіз теоретичного дискурсу з проблематики соціальної відповідальності. Суперечності методологічного характеру у теорії і практиці соціальної відповідальності.

Роль соціально-антропологічного чинника у процесі актуалізації питання національної самоідентифікації та самосвідомості народу в творчій спадщині мислителів української діаспори. Становлення і розвиток самосвідомості, національної самоідентифікації.

Систематизація соціально-антропологічних підходів, характерних для української філософії техніки. Визначення ролі етичних засад розвитку техніки та обґрунтування необхідності введення моральних критеріїв до самої структури будь-якої технічної діяльності.

Проводиться дослідження колізії у відношеннях універсального існування людського світобуття та "одномірності" людини з точки зору теоретико-методологічної проблематики сучасності. Визначено напрями специфіки соціально-антропологічного виміру пізнання.

Аналіз напрямів формування нового, громадянського типу особистості, який характеризує особливу кваліфікацію людини, котра прагне оволодіти вищими родовими силами. Уточнення поняття "громадянське суспільство" як розгалуженої мережі соціальних інститутів.

Соціально-гуманістичні ідеали як елементи системи світогляду. Механізми формування соціально-гуманістичних ідеалів особистості в трансформаційному суспільстві. Становлення соціально-гуманістичних ідеалів української молоді в системі вищої освіти.

Проаналізовано вплив соціально-гуманітарних аспектів сучасної філософії історії на її когнітивну динаміку та пізнавальний діалог із філософськими та соціально-гуманітарними науками. Розглянуто питання вивчення людино- та соціовимірних елементів.

Витоки та обстави формування соціально-етичних концепцій Конфуція, обґрунтування їх консервативного характеру. Стабільність держави за Конфуцієм та фактори, що її визначають. Методи та цілі управління народом для істинного правителя за Конфуцієм.

Огляд підходів історичної антропології як сучасної філософії історії. Етапи ґенези і "тотальної історії", початкових у розвитку дисципліни. Проблемне поле наукових студій. Суспільна психологія соціумів Західної Європи Середньовіччя і Раннього Нового Часу.

Сутнісні характеристики етикету як регулятивного феномену спілкування, особливості його формування у культурно-цивілізаційному вимірі. Дослідження ціннісно-етичного виміру дипломатичних стосунків в межах комунікативної парадигми практичної філософії.

Аналіз сутності протиріч людської природи, закладених у контрадикції між біологічною і соціальною складовими. Розгляд поняття "особистість" у контексті філософської антропології. Характеристика статусу людського життя та філософського осмислення світу.

Особливості філософії в Україні. Інтерпретація світу як предмету феноменологічної редукції соціально-культурних феноменів. Обґрунтування застосування принципів феноменологічної редукції до відображення відмінності предметних форм та світотворення.

Співвідношення емпіричного уявлення світу/всесвіту, яке відповідає сенсу наукової об’єктивності та включає існуючий світ незалежно від метафізичних передумов існування та феномену соціокультурного світу. Застосування принципів феноменологічної редукції.

Дослідження проблематики впливу соціально-культурних чинників на виникнення історичної антропології як сучасної філософії історії. Становлення антропології як філософії історії у порівнянні з сучасними їм важливими філософічно-історичними концепціями.

Сутність побуту як специфічної сфері людського буття. Розвиток аксіологічних уявлень в історії розвитку філософської думки. Поняття ціннісних орієнтацій особистості, структура та особливості утворення. Прояви соціально-побутових ціннісних орієнтацій.

Різноманіття шляхів і форм суспільного розвитку. Об'єктивні, незалежні від свідомості людини закони в природі і суспільстві. Відповідальність людини за свою діяльність і її наслідки. Політична боротьба в Новітній час, трактування свободи в християнстві.

Напрямок та провідна ідея соціально-політичної концепції М.П. Драгоманова. Взаємозв'язок особистості та суспільства як інтегральна закономірність поступального розвитку. Магістральний шлях формування зрілої інтеграційно-громадянської культури людини.

Основні етапи життя та творчості Аристотеля. Уявлення філософа щодо держави та поняття власності. Форми державного правління і проект ідеальної держави за Аристотелем. Ознаки відмінності олігархії від демократії. Тиранія як найгірша форма державного ладу.

Огляд спадщини І. Канта під кутом зору ідеї вічного миру. Обґрунтування думки, що концепція щодо вічного миру базується на єдності соціального, етичного і правового. Орієнтири європейського підходу до соціально-правових аспектів злагоди між народами.

Осмислення спадщини І. Канта під кутом зору ідеї вічного миру. Базування концепції І. Канта на такій єдності соціального, етичного і правового, при якій вічний мир виступає як неминучий результат перемоги розуму людства всупереч протиріччям і сутичкам.

Виявлення релігійних компонент, які каталізують розповсюдженість та популярність ідей марксизму. Виявлення культурних кодів, на засадах яких формується марксизм. Базування ідей Маркса на концептах ідеальної держави та утопічних ідеях мислителів давнини.

Дослідження концепту природи як об’єкта аналізу соціально-філософського дискурсу. Сутність природи в інформаційному суспільстві початку ХХІ ст., середовищем якого є глобальні мережі комунікаційного зв’язку. Її роль у трансформації соціального простору.

Виокремлення мегапричин розбудови нової платформи соціально-трудового розвитку. Висвітлення нових граней сфери праці й зайнятості за настанням коронакризи та її наслідки. Нові можливості, виклики і загрози за становлення інституту і моделі "Праця 4.0".