Вплив процесів стереотипізації на дискурсивну взаємодію. Роль еволюційних особливостей пізнання у структуруванні соціокультурної реальності. Зв’язок стереотипізації з автоматичними несвідомими реакціями на сприйняття і переробку вхідної інформації.

Елементи соціальної структури, що складаються з цілей, намірів і інтересів визначених культурою. Аналіз доктрини, згідно з якою антисоціальна поведінка виникає через біологічні потяги, що прориваються крізь обмеження накладені на людину суспільством.

Характеристика філософського і соціологічного виміру явища соціальної травми. Дослідження впливу суспільного травмування на екзистенційні проблеми людського буття. Зв’язок соціальної травми з трансформаціями особистісних і колективних ідентичностей.

Дослідження ідейних закономірностей розвитку соціально орієнтованих концепцій філософії освіти у контексті проблем інституалізації знань про розвиток людини і суспільства. Аналіз системно-інтеграційного аспекту соціальної філософії і менеджменту освіти.

Виявлення теоретичних засад соціально-філософських поглядів Б.О. Кістяківскього та опис системи положень його соціальної філософії і елементів теоретичної моделі суспільства. Встановлення співвідношення між виявленими сторонами суспільного життя.

Розвиток соціальної філософії як науки, її предмет, категорії та основні концепції. Поняття суспільного в філософії. Соціальна структура суспільства, характеристика статусів і рангів. Роль та місце соціальної філософії серед інших філософських дисциплін.

Основні положення соціальної філософії Г. Шмідта, яка ґрунтується на засадах політичного прагматизму. Протипоставлення раціоналізму політичній романтиці. Взаємозв’язок між соціальною державою як європейським культурним досягненням та демократією.

Історія виникнення та сутність соціальної філософії марксизму. Переосмислення Маркса для формування системи світоглядних поглядів сьогоднішнього суспільства: позитивні і негативні риси. Основні постулати марксизму як предмет наукових дискусій сучасності.

Основні поняття та ідеї соціальної філософії Гоббса. Вчення про мову у філософських поглядах Т. Гоббса. Місце людини у філософії Т. Гоббса, аспекти людського буття. Аналіз роботи "Левіафан", визначення місця держави та влади в поглядах Т. Гоббса.

Виявлення соціальних факторів та критеріїв модусу здоров'я та механізму його втілення в здоровий спосіб життя. Аксіологічні виміри здорового способу життя. Необхідність впровадження міжнародно-правових стандартів здоров'я в українському суспільстві.

Розкриття особливостей ранньохристиянського мислення. Аналіз містицизму, який в окремих випадках переплітався із елементами раціоналізму. Гармонізація пізнання істини за допомогою протистояння добра та зла у соціальному бутті і в природному вираженні.

Аналіз соціальної доктрини св. Августина, її ключових елементів та консолідуючих принципів. Трактування мислителем соціальної реальності як завершеної теологічної системи, яка спрямовує індивіда і людські спільності до активної реалізації трансцендентної

Аналіз соціального вчення Католицької Церкви, викладеного в енцикліках римських пап від Лева ХШ до Венедикта XVI. Основні теми та ідеї, які розвивалися в офіційних документах Церкви, що стосуються соціальних, політичних та економічних змін у житті Європи.

Методологічні, концептуальні інтерпретації соціального знання в сучасному суспільствознавстві. Природа соціального знання, його відмітні риси. Нормативно-регулятивний потенціал соціального знання. Аналіз ролі соціального знання в аксіосфері суспільства.

Основні способи концептуалізації поняття "соціальне піклування": від морального обов'язку до правового визнання. Соціокультурні чинники конституювання ідеї соціального піклування. Особливості функціонування соціального піклування в умовах глобалізації.

Культур-філософський аналіз соціального проектування у контексті культурно-цивілізаційного процесу розгортання інформаційної доби. Раціональне цілепокладання та нормальне функціонування й розвиток людства як складової культурно-цивілізаційного процесу.

Дослідження концептуальних дороговказів розвитку конституційно-демократичної моделі соціального проектування в сучасну епоху. Виявлення шляхів і факторів формування суб’єкта проектного відновлення єдності суспільних потреб і державних інтересів.

Розгляд можливих напрямів взаємоузгодження та реалізації принципів соціального атомізму й суспільного договору. Обґрунтування моральних та соціальних аспектів втілення договірної стратегії. Необхідність зведення функцій держави до обслуговування договору.

Проблема гідності людини, сутність цього концепту соціальної філософії. Особливості теорії стоїцизму, соціальноорієнтоване уявлення про гідність як "мистецтво життя" у пристрасному світі людей. формування моделі поведінки в умовах соціального відчуження.

Аналіз поняття та сутності явища "соціальний інститут". Компоненти його функціоналу. Розкриття процедури інтеріоризації практик соціального Джоно Сьорлем через поняття інтенціональності свідомості. Медіаційна функція мови як знаково-символьної системи.

Визначення складових, форм й функцій соціального капіталу як суспільної цінності. Виявлення тенденцій його розвитку в умовах трансформаційних зрушень в сучасному українському суспільстві. Окреслення факторів оптимізації розвитку соціального капіталу.

Аналіз поняття "соціально-побутового конфлікту" та дослідження його природи як суспільного явища. Систематизування розвитку конфліктологічних теорій в історії розвитку філософської думки та означення специфіки сучасних філософських поглядів на конфлікт.

Розгляд міста з точки зору соціального порядку в поглядах Георга Зіммеля, механістичній теорії Мамфорда Льюїса, ідеї розподілу праці Дюркгейма. Вивчення соціуму спектаклю Гі Дебора та протиставлення стратегії та тактики в містах Мішеля де Серто.

Соціально-епістемологічні принципи дискурсивної практики існування сучасної конфігурації філософських знань як способу співвідношення смислу та виявлення людського буття. Фактори, що сприяють піднесенню інтелектуального рівня особистості в світі.

З'ясування соціальної структури та тенденцій розвитку статусу особистості, виявлення чинників його соціального прояву та видозміни, можливостей та умов його досягнення і реалізації. Зміст та сутність інституційних механізмів формування статусних ієрархій.

Аксіологічний зміст соціального часу як категорії соціальної філософії. Особливості моделі цінностей українського етносу в контексті становлення соціального часу. Оцінка впливу архаїчної та сучасної української міфології на формування соціального часу.

Специфічні відношення письменника з часом. Актуальність творчості Ґрасса для сучасної України: досвід подолання людиною тоталітарної свідомості. З’ясування взаємовідношення людини та суспільства із власним минулим та сьогоденням, обрії майбутнього.

Аналіз теорій соціальних відхилень. Вплив національної ментальності на теорію соціальних відхилень і розвиток Homo sapiens. Представлення моделі соціогенезу індивіда, що розкриває феноменологію соціальних відхилень на основі національного менталітету.

Авторська спроба подолати менеджеріальний редукціонізм відповідного явища, що полягає у розгляді дисфункцій корпоративної культури виключно у відношенні ринкової ефективності господарських організацій. Дисфункції корпоративної культури, їх антиномічність.

Дослідження тілесного досвіду людини і суспільства. Аналіз соціальних контурів персонального зусилля, що припускає розвиток тілесності і духовності суспільства. Культурні конструкції, що відтворюють аналогії між людським тілом і ментальними категоріями.