Отличие сознания человека от психики животных. Вопрос о происхождении и сущности сознания. Отражение как всеобщее свойство материи. Эволюция форм отражения. Специфическая человеческая способность к целеполаганию. Социальная природа сознания человека.

Сознание как уяснение субъектом явлений и процессов и результат познания. Вопрос о соотношении сознания и бытия. Сознание: самосознание и рефлексия, язык и общение. Проблематика сознания у А. Шопенгауэра, Ф. Ницше, К. Маркса, А. Бергсона, У. Джеймса.

Сознание как высшая форма отражения действительного мира человека, как функция сложнейшей материальной, физиологической системы - человеческого мозга. Сущность, структура, функции сознания в современной филососфии. Самосознание, самоанализ, самоконтроль.

Индукция Сократа, использование гипотез, причины бесконечных дискуссий. Пропаганда этического рационализма. Постижение смысла тайного дельфийского изречения посредством бесед. Философский метод Сократа, его религиозные взгляды и представления о бытии.

Соціальні пріоритети як предмет соціально-філософської рефлексії. Методологічний аналіз соціальних пріоритетів як суспільних цінностей. Комунікативний вимір соціальних пріоритетів. Трансформація соціальних пріоритетів в контексті процесів глобалізації.

Характеристика філософських шкіл, які розробляли проблематику цінностей. Визначення світоглядного потенціалу аксіології, її ролі в з’ясуванні місця людини в ціннісному розумінні світу. Аналіз внеску І. Канта в дослідження сутності морального закону.

Дослідження феномену відчуження в політичній та економічній сферах суспільного життя, та обґрунтування шляхів їх подолання в сучасній Україні. Оцінка значення порушення вихідної природної та соціальної цілісності людини в суспільному способі життя.

Першопричини зародження, формування й стійкого функціонування феномена соціального відчуження. Прояви соціального відчуження у сфері політичного життя. Пропозиції щодо засобів подолання соціального відчуження у сферах політичного та економічного життя.

Поняття "хаос"; його зміст та форма існування. Особливості прояву соціального хаосу на різних історичних етапах суспільного розвитку. Визначення та аналіз стану соціального хаосу, його сутнісних характеристик і механізмів розгортання в суспільстві.

Типологизация и критический анализ основных концепций справедливости, представленных в социальной философии и социальной науке. Исследование механизмов реализации принципов справедливости в современных нормативно-правовых и политических системах.

В дослідженні здійснено соціально-філософський аналіз категорії справедливості як визначального феномену людського буття. Розглядаються функції та структура справедливості, відзначається її регулятивна роль в формуванні та розвитку соціального дискурсу.

Отказ от формальной позиции в рассмотрении стратегий развития. Выявление контекста формирования того, что подвергается исследованию. Рассмотрение контекста формирования исследуемого как процесса с уточнением и разворачиванием его логики и специфики.

Выявление специфики построения и презентации феномена страха и смерти в рамках пространства и сюжета видеоигр, определение особенностей внутреннего содержания данных феноменов. Видеоигры как механизм борьбы с различными фобиями различного характера.

Орієнтація сучасного суспільства на масовість - фактор, що сприяє знищенню ціннісно-смислових установок особистості. Визначення феномену споживання у філософських дослідженнях Ж. Бодрійяра. Обґрунтування милосердя як цінності на суспільному рівні.

Думки про непереборну театральність сучасної західної культури у сучасній філософській думці. Протиставлення "театральної" моделі пояснення класичним теоретичним схемам, її ірраціональність в очах модерної раціональності,"міфологема" театральності.

Вивчення витоків, сутності, онтологічних умов та форм існування технократичної свідомості як феномена сучасної соціальної реальності. Аналіз буттєвої універсалізації технократизму як парадигми свідомості. Упровадження феноменологічної дескрипції.

Обґрунтування поняття технокультури та її важливість в контексті сучасних філософських та соціокультурних напрямків, зокрема трансгуманізму. Процес формування нових течій гуманізму, таких як трансгуманізм, які базуються на використанні технологій.

Исследование модели взаимоотношения фундаментальных наук и технологий. Изучение утверждений об исчезновении различий между чистыми и прикладными исследованиями. Анализ изучения взаимоотношений чистых и прикладных наук по сравнению с линейной моделью.

Дослідження сенсу тілесного стайлінгу, як концепту, що описує одну з граней існування індивіда в сучасному соціальному просторі, дає тілу позбавлення від ознак хвороби та старості, проте має елементи штучності, провокує перенасиченність життям та апатію.

Аналіз походження терміну "толерантність". Роль мови у визначенні поняття. Обґрунтування толерантності як головної умови плідного діалогу, який є основним способом успішної взаємодії людини в соціумі. Повага - невід’ємна складова феномену толерантності.

Общие черты различных тоталитарных моделей. Базовые концепции тоталитаризма. Философская основа национал-социалистической партии в Германии и коммунистической партии в России. Описание типа тоталитарного человека. Преодоление дисфункций модернизации.

Поняття сутності та головний зміст трансгресій модерну в контексті концепції розвитку, їх прояв в суб’єктивній сфері суспільства. Характер основних соціальних інститутів і процесів: держави, транснаціональних корпорацій, глобалізму, модернізації.

Герменевтика музыкального искусства. Музыкальные парадигмальные образы и символы эпох, цивилизаций и народов. Философская оценка трансформации литературных образов М. Шолохова в музыкальные И. Дзержинского и их воздействия на общественную идеологию.

Зв’язок фундаментального й прикладного знання з контроверзою "модерн -постмодерн" у духовному становленні цивілізації. Дослідження феномену знання в органічній єдності філософсько-методологічного, наукознавчого, прагматичного і соціокультурного аспектів.

Соціокультурна обумовленість понять "фундаментальне" та "прикладне". Фундаментальне і прикладне знання як складова частина науки, через яку здійснюється опредметнення результатів наукових досліджень, та способи його включення в культуру суспільства.

Принципи співвідношення герменевтичної процедури та інтерпретації в процесі трансформації фундаментального й прикладного інструментального знання. Роль останнього в сучасних інформаційних технологіях. Підходи до встановлення даного співвідношення.

Определение цифровых технологий в рамках ценностно-смысловой структуры сознания личности, их применение в профессиональной деятельности. Мотивационный и регуляционный характер ценностей. Анализ влияния цифрового пространства на сознание индивидуума.

Теоретико-методологические основы изучения в социально-философском аспекте влияния глобализационных преобразований на личность и на общество в целом. Особенности современного этапа развития социума в условиях глобализации информационного пространства.

Понимание "Я" как субъекта взаимодействия с объектами окружающего мира представителями идеалистических учений немецкой классической философии. Роль активного субъекта в субъект-объектных отношениях, его деятельность как фактор саморазвития сознания.

Тема любви в истории философии. Объяснение происхождения бога Эрота в диалоге Платона "Пир". Идеал всеобъемлющей и всепрощающей любви, особенности его возникновения. Христианское понимание любви. Механика эроса З. Фрейда. Искусство любви Э. Фромма.