Сучасний стан взаємин між державою і релігійними організаціями під час пандемії COVID-19. Політологічний аспект маніфестації свободи совісті у пандемічний період головним чином у демократичних країнах. Дискримінація членів релігійних організацій.

Аналіз політичних, церковних і соціально-економічних змін останніх півтора десятиліття в Україні. Демократизація українського суспільства, утвердження свободи совісті. Релігійне розуміння принципу свободи віросповідань. Головна трагедія лібералізму.

Аналіз філософських концепцій свободи та відповідальності особистості в контексті сучасних глобальних проблем людської цивілізації. Дослідження позасвідомих психічних факторів, що активно впливають на поведінку особистості та вибір ціннісних орієнтацій.

Аналіз філософських концепцій свободи і відповідальності особистості в контексті сучасних глобальних проблем людської цивілізації. Дослідження позасвідомих психічних факторів, що активно впливають на поведінку особистості та вибір її ціннісних орієнтацій.

Аналіз різних філософських підходів до проблеми самоствердження особистості та народу за умови існування свободи. Виявлення необхідності вибору Українською державою європейських цінностей для власного самовизначення та національного самоствердження.

Размышление о корнях человеческой свободы. Учение о несотворенной свободе в гуманизме Бердяева. Гуманистические аспекты учения об объективации. Религиозно-гуманистический смысл творчества. Идеи Шеллинга и Шопенгауэра об объективации, мнение Бердяева.

Дослідження проблеми ліберального ідеалу свободи. Компаративний аналіз різних концептуальних підходів до справедливості. Розгляд еволюції уявлень про функціональну когерентність волі та істини. Особливості змістовної ієрархії рівності в різних умовах.

Стверджується, що духовність є суб’єктивним світом людини. Вона існує як внутрішнє, інтимне життя людини, вона розгортається в її ідеальному просторі і часі, виступає як особливість Я кожної конкретної людини. Духовність як міра розвитку людини.

Філософське осмислення свободи як феномену духовного та соціального життя. Визначення правомірної поведінки людини. Реалізація творчого потенціалу у процесі соціалізації. Аналіз етичних і релігійних відносин в Україні в процесі трансформації суспільства.

Розгляд питання свободи як філософсько-антропологічної проблеми, яка постає в сучасних реаліях як особиста проблема перед кожною серйозно мислячою людиною. Прагнення людської волі до блага залежить від можливості вільного вибору людини; його зміст.

Особенность воспитания в себе терпимости в отношении других культур. Исследование метафизической природы человека по Канту. Заключение таинственности свободы в ее безосновности. Исследование независимости в смысле спонтанности, инициативы и творчества.

Життєздійснення людини у проявах свободи як особистісний обов’язок, відповідно до якого зреалізовуються її індивідуальні якості. Розумне використання життєвого часу. Гідність, доброчинність, мужність - життєбуттійнісні вимоги до самосвідомості людини.

Раскрытие содержания свободы и определение сущности позитивной свободы как фактора реализации личности и признания уникальности индивида. Исследование социально-психологического напряжения и произвола. Природа юридической и социальной ответственности.

Рассмотрено, что в философии существует классическая традиция, которая характеризуется дискуссией между компатибилизмом и несовместимостью. Первая позиция гласит, что свобода воли совместима с тезисом детерминизм, а вторая утверждает, что это не так.

Идея свободы, как она предстает в русской интеллектуальной истории и общественной практике. Русское чувство и понимание свободы как устремленность к независимости, раскрепощенности, неподотчетности, к своеволию и произволу в крайних своих проявлениях.

Проблемы соотношения свободы внешней и внутренней, свободомыслия и мудрости и их участия в творческом выборе и действии как нечаянные мысли, вызванные режимом самоизоляции. Свободомудрие как основная альтернатива сложившейся системе свободомыслия.

Характеристика свойств объективно-реального, функционального времени, не зависящего от воли человека, его сознания. Анализ времени как не самостоятельно существующей длительности, а длительности, образуемой материальными процессами. Свойства пространства.

Сознание как философская категория. Расхождения между знанием и сознанием в правовой и религиозной сфере. Анализ человеческой психики, предложенный А. Адлером. Постулат Фрейда о наличии строгой детерминированности в протекании психических процессов.

Понятие личности в философии. Социальная природа человека. Проблема становления личности. Связь человека с окружающими его людьми. Степень свободы человека от современного общества. Реклама в современном обществе как как агент социализации молодежи.

Логическая связь аргумента Зенона с проблемами современной семантики, в том числе с проблемой корректной записи сообщений об убеждениях и семантики языка мысли, с интерпретацией тезиса Протагора о человеке как мере всех вещей и его критикой у Платона.

Определение движения в философии в качестве неотъемлемого свойства, атрибута материи, его основные типы. Специфика и взаимосвязь физической и химической, биологической и социальной формы динамики материи. Соотношение механического и физического движения.

Время как одно из основных проявлений вещества, неотделимого от его содержания. Знакомство с процессами и явлениями, происходящими по законам непрерывного изменения. Характеристика информационных процессов, связанных с изменением плотности времени.

Становление устойчивых культурологических парадигм, в рамках которых разграничивается "природное" и "культурное", искания эпохи Возрождения и Нового времени. Возникновение волновой теория развития общества. История появления гипертектовых технологий.

Анализ взаимоотношений человека с природой. Последствия появления языка и системы символических знаков. Разработка рациональных дискретных концепций окружающего мира. История появления экзистенсионализма, идеалистического субъективизма и персонализма.

Характеристика западной философии ХХ в. и проблема бытия в античной. Проблема существования надиндивидуального сознания: многообразие подходов. Свобода и ответственность: правовой, нравственный и экзистенциальный аспект. Понятие метафизики и гностицизма.

Влияние системно-диалектической методологии научного познания на прогностику. Взаимосвязь методологических принципов познания и положений прогнозирования событий будущего как специфического вида познания. Принцип единства возможного и действительного.

Философия как мировоззренческое знание, стадии ее эволюции (космоцентризм, теоцентризм, антропоцентризм). Основные формы мировоззрения, их характеристика. Устойчивая научная картина мира как главный структурный компонент философского мировоззрения.

Излагаются взгляды на религию русского философа П.Л. Лаврова. Дается анализ развития его представлений о влиянии религии на общественную жизнь. Рассматривается объяснение Лавровым различий между христианским и безрелигиозным нравственными идеалами.

Краткий анализ взаимообусловленности теорий массовых коммуникаций и социальной практики. Валюативная и рефлективная философия. "Инъекционная", "защитная", "магической пули" теория коммуникации. Модификация информационного объема массового сознания.

Понятие и специфика философии и мифологии. Древнеримская (эллинистическая) философия, значение эллинизма и ее отличительные черты. Философская картина мира, сознание и познание, Проблема выживания человечества, а также понятия скептицизма и моделирования.