Общее описание право-структуры и право-процесса как онтологических оснований правовой жизни. Возможности применения феноменологической дескрипции и модели права в качестве оснований исследования тенденций развития современного российского права.

Роль и значение фантазии в конституировании объектов актуальной и виртуальной реальностей, представление несуществующих объектов-иллюзий. Соотношение человеческой фантазии и образов, уже существующих в культуре, а также их воспроизведение в ориджинале.

Взаимоотношение части и целого как одна из фундаментальных философских проблем. Эстетика веданты на примере учения бхакти гаудия-вайшнавизма. Принцип причинности и понятие свободы. Элементы метафизической системы. Дефиниция времени в "Бхагавата Пуране".

Феноменология как философский метод или философская система, предложенная Гуссерлем в его работе "Логические исследования". Понятие "ноэма" и учение о феноменологической редукции. Лозунг "Назад, к предметам!" Сознание как ноэзис: смыслоформирование.

Сущность и предмет феноменологии. Понятие "ноэма" и учение о феноменологической редукции. Сознание как ноэзис. Феноменологическая редукция смыслоформирования: сознание как переживание. Учение о жизненном мире, очевидности. Развитие идей Гуссерля.

Аналіз вивчення феноменологічного досвіду конституювання та визначення дисциплінарного статусу естетичної науки. Особливість перевірки гіпотези про пряму залежність між способом обґрунтування та розбудови естетики і її епістемологічним потенціалом.

Розгляд музичної свідомості з феноменологічної точки зору на основі первісних інтерсуб'єктивних контактів музичної свідомості з музикою. Визначення головного сенсу феноменологічного конституювання. Аналіз процесу формування інтерсуб'єктивних зв'язків.

Переваги феноменологічної онтології тілесності з редукціоністськими та фізикалістськими філософськими течіями. Способи розв’язання психофізичної проблеми засобами феноменології. Можливість усунення певних теоретичних утруднень ґештальт-психології.

Філософський аналіз онтологічних засад людської тілесності. Обґрунтування тілесності та інтерсуб’єктивності як взаємозалежних явищ, з точки зору феноменології. Аналіз онтологічної основи цих концепцій, та можливості усунення суперечностей між ними.

Аналізуються теми редукції, редукційного, когнітивного досвіду, інтенціонального в контексті теперішності у межах сучасного філософсько-антропологічного знання. Розгляд творчості відомого французького письменника Жоржа Перека в контексті даного аналізу.

Редукція, редукційний, когнітивний досвіт в контексті теперішності у межах сучасного філософсько-антропологічного знання, його трансцендентальні виміри. Творчість письменника Жоржа Перека, його фіксації. Тема редукції як антропологічної проблеми часу.

Аналіз принципових положень феноменологічної філософії. Характеристика специфіки феноменологічного підходу до проблеми пізнання психічного. Процес дослідження та структурні елементи. Критика трансцендентальної позиції Е. Гусерля його послідовниками.

Розкриття інтерсуб’єктивних та інтертекстуальних вимірів у філософській рефлексії. Аналіз духовно-моральної проблематики в умовах діаматівської парадигми. Дослідження світоглядно-антропологічних аспектів феноменів понять віри, надії, любові та досвіду.

Феномене розуміння культури як життєвого світу людини, розкриття його інтерсуб’єктивні виміри у філософській рефлексії Е. Гуссерля, М. Хайдегера, А. Шюца. Особливість духовно-моральної проблематики у дослідах Київської світоглядно-антропологічної школи.

Комунікативна модель суспільної реальності, аутентичний опис інформаційного суспільства. Взаємозв'язок дискурсивної моделі комунікації і проблеми суспільних симулякрів зі специфікою моделювання віртуальних форм взаємодій в інформаційному суспільстві.

Системно-теоретичний аналіз феноменологічних імплікацій у сучасному соціальному дискурсі, виявлення досвіду транспарентності у соціальній філософії та в полі її рефлексії. Встановлення плідності феноменологічних імплікацій у площині соціальних наук.

Аналіз філософсько-антропологічного виміру концепцій Іншого, який уможливлює відкриття прихованих вимірів людського існування, культурних форм буття. Специфіка феноменологічної філософії культури, ідентифікація особистості в інтерсуб’єктивному просторі.

Розгляд основних положень праці Е. Гуссерля "Ідеї до чистої феноменології та феноменологічної філософії". Поняття сутності, феноменології та інтенціональності. Вчення про природну установку та интенціональну структуру свідомості - ноезіс і Ноемі.

Підходи до визначення характеристик і типологізації російсько-української війни, що триває вже 9 років. Елементи війн четвертого, п’ятого та шостого поколінь, їх відображення в даному конфлікті, а також властивості тотальної війни, притаманні йому.

Специфіка філософії у контексті феноменології. Ідея життєвого світу Едмунда Гуссерля. Феноменологічна критика натуралізму, психологізму та історицизму. Вплив феноменології на філософію XX століття. Дослідження гуссерліанського поняття "життєвого світу".

Мова як ейдетична трансформація світу в філософській концепції Г. Шпета. Естетична свідомість і проблема синтезу феноменального ряду в філософії. Формоутворююча підструктура мови в філософії Г. Шпета. Семантична інтерпретація в естетиці і герменевтиці.

Актуальність естетичних ідей феноменолога М. Мерло-Понті у вивченні мови образотворчого мистецтва. Розгляд концепції стилю та перцептивного смислу М. Мерло-Понті під впливом теорії Ф. де Соссюра та її продуктивність у вивченні мови образотворчості.

Скептичні засади феноменології Е. Гуссерля і аналітичної філософії на прикладі робіт Л. Вітгенштайна. Тлумачення певних психологічних аспектів розуміння людського пізнання. Особливість змінення підходів до розуміння та інтерпретації поняття ментальності.

Предметная природа феноменов культуры как основание идентичности. Связь феномена культуры (предметности) и духовного становления человека. Исследована проблема предметного и преодоления отчуждения человека в культуре. Деятельная способность человека.

Исследования игры в культурологии и философии. Ее роль в эстетике и герменевтике, связь с искусством. Философские воззрения на смерть и бессмертие; одиночество и самопознание; смысл и искусство любви. Коммуникации как общение между индивидами, их способы.

Рассмотрение концепции французского историка философии Фердинана Алькье, специалиста по проблемам классического рационализма. Методология историко-философского исследования, связанного с общефилософской концепцией в период влияния экзистенциализма.

Английский эстетизм на рубеже XIX-XX в. Создание совершенного произведения искусства жизни. Проблема взаимоотношения эстетического и этического. Зарождение дендизма. Развитие философской мысли Уайльда. Художественные произведения английского модернизма.

Систематика категорий бытия и сущности на основе логики полагания слоев мышления. Установление логических скреп диалектических категорий. Графическая интерпретация и образы преобразований в схематизме мышления. Фигурное расположение значений истинности.

Учение о силлогизме как исторически первый законченный фрагмент логической теории умозаключений. Логика высказываний. Изучение умозаключений. Категорические высказывания. Фигуры категорического силлогизма. Основные правила фигур. Особые правила фигур.

Анализ основных положений "науки о природе" Аристотеля, которая является отражением его восприятия окружающего мира и дает представление о миропонимании великого философа. "Бесконечное" в понимании физиков как начало существующих вещей в природе.