Общество как особая система. Основные концепции формационного и цивилизационного подходов. Соотношение этих подходов к истории. Сравнительный анализ марксистского подхода и подхода плюралистического. Системные аспекты посткапиталистических обществ.

Сущность цивилизации в определении А. Тойнби, пути ее возникновения и циклическая схема развития. Социальное подражание (мимесис) как механизм взаимодействия творческого меньшинства и пассивного большинства. Цивилизационные ступени эволюции России.

Методологические проблемы разграничения цивилизации и дикости как сопоставимые и соизмеримые формы человеческой жизни, находящиеся в сосуществовании и взаимодействии. Необходимость изменений в оценке реальных угроз безопасности современной жизни.

Определение понятий "культура" и "цивилизация" в современной философии как феномен общественной жизни, их сущность, соотношение и эмпирические проявления. Характеристика культурно-цивилизационного развития с точки зрения Канта, Шпенглера и Бромлея.

Соотношение понятий "цивилизация", "культура", "модерн", "межцивилизация" и "политика" в контексте их диалектической взаимозависимости и взаимообусловленности. С точки зрения автора, эти понятия образуют статику и динамику перманентной современности.

Показано, что эпизоды предыстории и начальной истории цивилизации можно выстроить в логичный ряд. Это свидетельствует о закономерности появления цивилизации городского типа на планете, хотя приходится признать дискуссионность многих выдвинутых положений.

Сопоставление понятия "цивилизация" и "культура". Основные закономерности возникновения, роста и заката цивилизаций по Н. Данилевскому. Современная цивилизация, ее особенности, противоречия и основные глобальные проблемы, предпосылки их преодоления.

Отличия цивилизации как способа организации социального бытия от родовой организации. Анализ феноменов: социальная дифференциация – институционализация – бюрократический аппарат. Жесткость структуры цивилизации как формы организации социального бытия.

Исследование материально-технической, технологической, материально-бытовой основы общества и его культуры. Выделение социума из природы и возникновение противоречий между естественными и искусственными факторами развития общества. Циклы цивилизаций.

Цивилизация по Тойнби, как система, обособленность которой определяется значимостью связей между ее элементами. Сущность и особенность цивилизационного анализа общества. Соотношение формационного и цивилизационного подходов в исследовании общества.

Цивилизация как предметная форма структуры общества разделенного труда, материализованная в форме города, как очередного этапа социальной интеграции, возникновение которого коррелируется с началом урбанистической культуры. История развития технологий.

Раскрытие понятия цивилизации и ее отличий от ранних ступеней развития человечества. Рассмотрение истории возникновения термина. Сопоставление различных определений цивилизации, предложенных философами Ф. Гизо, А. Тойнби, М. Вебером, Ф. Конечны.

Философско-мировоззренческая критика основ современной цивилизации и культуры. Особенности разрушения природных основ человеческого бытия. Близость экологической трактовки исходных принципов христианства и понимания Кантом категорического императива.

Изучение сущности "цивилизации" как критерия цивилизационного проектирования. Базисный цикл, обеспечивающий бытие организма в целом. Потенциальная возможность выбора между продолжением усилий в рамках жизнедеятельности, либо смены принципа отношений.

Погляд на основні критерії цивілізації, які забезпечують інновації, прогрес й розвиток. Перетворення освіти в складну спеціалізовану систему. Оновлення знань в умовах зростаючого динамізму суспільного життя. Поновлення духовної сфери і пошук нових ідей.

Криза радянської ідентичності. Цивілізаційний розлом між мусульмансько-конфуціанським блоком цивілізації та Заходом. Вивчення великого масиву статистичних даних, математичне моделювання соціально-економічних процесів. Сучасний стан глобальної цивілізації.

Соціально-філософський аналіз розвитку особистості в сучасну епоху. Формування її цивілізаційного статусу, дії принципу глобальності в цивілізаційній парадигмі соціокультурних цінностей. Механізм духовного розвитку людини і в процесі цивілізаційних змін.

Методологічні механізми, які фундують процеси самоорганізації, саморозвитку цивілізації та суспільства і їх рушійної сили — культури. Ритми і цикли життєвої активності людини. Революційне оновлення свідомості людини, розширення її до космічного рівня.

Исследования афинской философии в Древней Греции. Основные труды ученых киников (циников) античности. Сущность книги П. Слотердайка "Критика цинического разума". Скептицизм как философское направление, выдвигающее сомнение в качестве принципа мышления.

Культура створення, обміну та споживання інформації. Система правил поведінки, яких дотримується особистість при використанні інформаційно-комунікаційних технологій. Вплив цифрової культури на формування стилю життя і зразків поведінки сучасної людини.

Формування глобальної соціальної реальності, яка діалектично поєднується з локальною соціальною реальністю. Нова фаза еволюції людини - людини цифрової. Зв’язки з віртуальною реальністю, кіберпростором, новими формами культури, мережевими комунікаціями.

Розгляд постмодерних філософських концепцій, які стали одним з виразників фіксованого переходу від вербального до візуального, від думки до тіла. Аналіз програм, які створюють віртуальних двійників - хакерів ідентичності, "віртуальних викрадачів людей".

Дослідження місця і ролі онтології в історії філософської думки та представлено визначення поняття "онтологія". Розгляд сучасного визначення цифрової онтології. Вивчення співвіднощення онтології і метафізики та визначення поняття цифрової метафізики.

Анализ феномена цифровой глобализации как новой фазы в развитии глобального мира. Изменения в структуре ведения бизнеса, контингенте его участников, трансграничном расширении экономических отношений и коммуникаций. Технологии искусственного интеллекта.

Стаття присвячена проблемі дефініцій, що використовуються при визначенні цифрового мистецтва, а також витокам цього феномена. Метою статті є висвітлення джерел феномену цифрового мистецтва та уточнення дефініцій, які використовуються для його вивчення.

Значення епідеміологічної ситуації в крані в прискоренні процесу цифровізації освіти без урахування наявних ресурсних можливостей конкретних освітніх організацій. Оцінка її впливу на ставлення студентів-педагогів до дистанційного й очного навчання.

Отримання порівняльних даних щодо цілей навчання філософії в Україні та США за допомогою методу порівняльного аналізу. Відмінності традицій тлумачення філософії, які поширені в США та Україні, історичні особливості розвитку викладання філософії в країнах.

Аналіз загально-соціальних умов і факторів, що обумовили крах тоталітарної моделі молодіжного руху. Свобода самоздійснення як чинник структурування соціальних дій молоді. Індивід як цінність громадянського суспільства і головний чинник молодіжного руху.

Проблематичність людського буття. Життя, буття та існування як характеристики людини. Діяльність та екзистенціали людського буття. Структура людської діяльності та сутнісні сили людини. Постмодерн і трансформація ціннісної основи людського буття.

Біофілософія як форма світоглядно-аксіологічного та науково-теоретичного осмислення живого в постнекласичній науці. Визначення суттєвих моментів розуміння аксіологічних аспектів наукового пізнання на підставі аналізу сучасних філософських поглядів.