Расширение системы знаний об основаниях и фундаментальных принципах человеческого бытия. Обеспечение взаимодействия науки и педагогики. Рассмотрение практики образования через призму философии. Анализ отношения человека к природе, государству и Богу.

Место философии в системе наук, изучающих отдельные области реальности. Значение термина "религия"; сравнение философии и религии как общественных явлений. Сходства и различия философии и искусства. Взаимодополнение философии, науки, религии и искусства.

Исследование взаимосвязи интеллекта с процессом субъективизации разнообразной поступающей извне информации. Процесс субъективизации извлекаемой из окружающей действительности информации как основа эмпирического опыта и одна из форм работы интеллекта.

Богословские взгляды русского мыслителя Серебряного века С. Алексеева (Аскольдова), его религиозная концепция, отношение к святости и высоте жизни. Преемственность между религиозной философией Аскольдова и учением о христианской политике В.С. Соловьева.

Феномен священного як певного стану людини, стану, притаманного людській природі. Священне крізь категорії містичного стану, стану митця, трансцендентності, тиши, алтерності. Священне як відчуття таємничої сили, пов’язане з певною релігійною традицією.

Смерть является инвариантом человеческого бытия, своего рода его "точкой омега". Попытка установить характер данных изменений на современном этапе конкретно под влиянием бурного биомедицинского прогресса и тех коллизий, которые эти изменения порождают.

Исследование традиционного христианства и секулярного атеизма. Рассмотрение секулярного атеизма как фундаментальной установки и его возможные последствия. Сексуальные эксперименты и сексуальное удовлетворение. Аборт и детоубийство, девальвация женщин.

Исследование феномена секуляризации как одного из факторов становления европейской цивилизации, формирования рационалистического миропонимания. Культура дефиниции древних греков. Античные приемы рациональной аргументации, представление о человеке.

Эмпиризм как гносеологическое обоснование тотального равенства. Знакомство с процессом "фотографического" эмпиристского познания, анализ особенностей. Общая характеристика современной философии "делового человека". Сущность понятия "общество потребления".

Рассмотрение семантических вариантов мифологемы "дерево" в романе югорского писателя П. Бахлыкова "Медвежья падь", где она выступает одной из доминант формальной и содержательной организации художественного пространства. Описание параметров бытия.

Изучение связи, существующей между структурами, заключенными в числе, и структурами разума. Проявление индивидуальной сущности числа, описание субстанционального, неабстрактного понимания числа в русской культуре. Связь числа с предметным миром.

"Філософія імені" Лосєва у світлі проблеми "мова як дім буття". Вчення про ім’я як вчення про сутність. Ідея ієрархії. Синтаксична парадигма трактування теми. Мовна форма для вираження факту буття. Логічно-лінгвістичне судження. Гіпотеза Сепіра-Уорфа.

Поняття "межа" у зрізі розвитку філософської думки. Координати межі в людському знанні через усвідомлення непізнаваності, протиріччя, діалектичності та симбіозу. Роль та значення межі для формування людського буття у філософській системі С. Кіркеґора.

Дослідження поняття "межа" у зрізі розвитку філософської думки. Визначення межі та межовості як атрибутів людського знання та існування. Аналіз основних тенденцій у трактуванні та означенні цих понять впродовж розвитку європейської філософської думки.

Розгляд полісемантичності поняття "природа" у роботах американського філософа Ральфа Волдо Емерсона. Проблема відсутності протиставлення природи та культури у Р.В. Емерсона. Вплив натурфілософії Емерсона на хід історії та суспільно-політичне життя у США.

Ральф Волдо Емерсон як один із найвідоміших американських філософів ХІХ ст., один із засновників філософського руху трансценденталізму в Америці. Місце та значення проблеми самопізнання людини, а також пошуку людиною власної природи в його працях.

Семантичні засади аналізу та моделювання комунікативного дискурсу на різних рівнях простору глобальної мережі Інтернет. Специфічні особливості використання семантики можливих світів для моделювання глобального та аргументативної семантики в Інтернеті.

Вивчення місця аргументації в системі логічного аналізу, що звернений на його мовні форми. Розгляд структури мислення. Істинність (хибність, заблудження) і смисл (відсутність смислу) як різні типи відношення висловлювань і реальності у логічному аналізі.

Возможности репрезентации открытости университета в коммуникативном пространстве Интернета. Открытость как один из коммуникативных принципов современной информационной эпохи. Использование "знаков" открытости в электронных коммуникациях университета.

Анализ акционистских практик и выстраивания онтологии чистого действия. Исследование перформанса, как апробации техники динамизма и принципа действия. Изучение проблематизации перформанса в качестве концептуальной модели функционирования индивида.

Место семиотики искусства в творчестве Р. Барта и Ж. Бодрийяра. Комплексный анализ ключевых идей Р. Барта, Ж. Бодрийяра применительно к семиотике и стратегии современного искусства. Специфика функционирования идеологических знаковых систем в искусстве.

Основания и особенности рефлексии как определяющего феномена для природы философии. Семиотические уровни философии. Философский дискурс в контексте вторичных моделирующих систем. Семантика теоретической философии Канта. Архетипы философствования.

Принципы науки семиотики, её основоположники. Проблемы, связанные с проверкой теорий. Основные положения неопозитивизма. Типы лингвистических знаков по Моррису. Влияние знака на поведение человека. Классическая теория знака Ч. Пирса и Ф. Соссюры.

"Философский текст" как инструмент легитимации в культуре идеи критического сознания. Приемы, с помощью которых создатель текста зашифровывает свое сообщение. Семиотические коды: герменевтический, семический, символический, проайретический и гномический.

Анализ сценария глобализации и культурных моделей, предложенных шведским семиотиком Г. Сонессоном, описание глобального общества как механизма, используемого людьми для понимания их отношения к другим культурам. Изучение гипертрофии Внутреннего Другого.

Сценарий глобализации и культурных моделей шведского семиотика Г. Сонессоном. Глобальное общество как механизм, используемый людьми для понимания их отношения к другим культурам. Глобализация моды, от продуктов питания до интеллектуальных течений.

Досліджено семіотичні розробки крізь призму правової реальності. Окреслено перспективи семіотико-правового дискурсу. Визначено напрями вдосконалення законодавчого, правозастосовного, правоосвітнього процесів на засадах використання інтелектуальних систем.

Пізнавальні комунікативно-мовленнєві практики у сфері соціально-економічного буття людини. Створення мовного потенціалу за рахунок акумуляції будь-якого знання реальних людських спільнот, відображаючи глибинні структури їх соціально-економічного буття.

Семіотичний аналіз реалій сучасного суспільного життя. Соціальна міфологія та соціальна реальність. Семіотична складова соціуму, її теоретичне усвідомлення та методологічна функція. Становлення громадянського суспільства в пострадянському просторі.

Теоретико-методологічне підґрунтя логіки Балея, семіотична концепція філософії його вчителя – Казимежа Твардовського. Теорія знаку та метод семіотичного аналізу понять. Застосування методу семіотичного аналізу понять у вирішенні проблеми особистості.