Аналіз основних ідей праці В. Дільтея "Життя Шляєрмахера". Визначення впливу особистості, світогляду та філософської концепції Ф. Шляєрмахера на формування філософсько-герменевтичного вчення В. Дільтея. Оцінка кантівського безособового обов'язку людини.

Аналіз основних ідей праці В. Дільтея "Життя Шляєрмахера". Визначення впливу особистості, світогляду та філософської концепції Шляєрмахера на формування філософсько-герменевтичного вчення В. Дільтея. Основна думка всього етичного світогляду Шляєрмахера.

Осмислення політичних інтересів та потреб, особливостей політичного зростання й активності людини. Розв’язання завдання об’єктивації духовних якостей особистості в процесі соціалізації як одна з актуальних проблем розвитку сучасного суспільства.

В роботі досліджено сходження людини до особистості у свідомості суспільства, сучасне розуміння особистості в системі соціогуманітарного знання. Приділена увага розгляду взаємозв’язків категорій: "людина" – "індивід" – "індивідуальність" – "особистість".

Співвідношення душі, духу та духовності в дискурсі постмодернового соціокультурного поля України. Висвітлення релігійного-антропологічного погляду філософа В.Ф. Войно-Ясенецького. Концепція "духовної енергії" у трихотомічній основі людської сутності.

Аналіз істинності і правильності міркування в логіці. Зміст мисленої, природної, штучної і формалізованої мови. Етапи розвитку пізнання. Відбиття дійсності думок людей у формі умовиводів. Судження, як характер відображення предметів і явищ реальності.

Розкрито філософські підходи античного світорозуміння щодо розкриття сутнісного змісту душі. На основі аналітичного огляду праць Платона та Аристотеля висвітлено перехід від метафізичного до фізичного, від безсмертного в смертне, від душі до психіки.

Визначення свого "Я" для збереження своєї специфічності, що визначається як "Я" і "Моє". Пошук знань про "мисленнєві структури" через експериментальний досвід та обробку емпіричних даних. Входження у сферу свідомості та у сферу творення людини.

Огляд аксіологічних уявлень у західноєвропейській філософії раннього Нового часу. Аналіз аксіологічних ідей цього історичного періоду. Осмислення аксіологічних міркувань Ренесансу, скептичної філософії, раціональної філософії, сенсуалістичної філософії.

Аналіз поглядів Костельника-апологета. Україномовна література апологетичного спрямування в першій половині ХХ ст. Сім тематичних блоків "Християнської апологетики". Атеїзм як альтернативна форму релігії. Зміст поняття "матерія речовини та поля".

Аналіз творчої спадщини та герменевтики Г. Сковороди. Визначення ставлення українського поета до біблійних чудес. Трактування Біблії філософом в просвітницькому дусі. Використання автором алегорій, знаків і символів в своїй естетико-художній системі.

Досліджено філософські ідеї, погляди та тлумачення Ніцше стосовно надлюдини, що стало підґрунтям створення жорстокої, пропагандиської ідеології Гітлера. Простежено процес його перетворення в диктатора. Проаналізовано місце ідеї "надлюдини" у його праці.

Розробка проблеми "помилки" в рамках прагмадіалектичного підходу та концепції Вудса-Волтона. Розгляд поняття "помилка" в контексті норм, правил та принципів, характерних для певного виду діалогу. Помилка у прагмадіалектичному описі критичної дискусії.

Характеристика викладання логіки в духовних навчальних закладах України. Основні ознаки логічних поглядів О.М. Новицького. Застосування математичних позначень в роботі П.Д. Юркевича. Аналіз наукової спадщини професорів Київської духовної академії.

Дослідження реалізації гендерної політики у Збройних Силах України з урахуванням досвіду НАТО щодо забезпечення гендерної рівності, рівних прав, можливостей, рівних вимог, рівної участі та відповідальності жінки та чоловіків під час військової служби.

Розгляд стану любові в українському суспільстві. Дослідження закоханості як негативного феномену у структурі людського буття. З’ясування природи і сутності товаришування. Експлікація феноменів закоханості та дружби в діалогах Платона "Федр" та "Лісід".

Текстова концепція деконструктивізму як один з важливих факторів сучасного парадигмального зрушення у філософії і історії філософії зокрема. Аналіз сутнісних рис деконструктивістського розуміння тексту, його світоглядного та інтегративного значення.

Вивчення процесів самоорганізації в синергетиці на основі сприйняття і розвитку методологічних традицій та матеріалістичної діалектики. Дослідження відкритих та складних систем, до яких належать: людина та суспільство, публічна влада та держава.

Логічний позитивізм або логічний емпіризм (М. Шлік, Р. Карнап, Г. Райхенбах). Сцієнтичні напрями у зарубіжній філософії XX ст. (неопозитивізм та постпозитивізм). Відмінні риси релігійної філософії XX ст. - неотомізму, теософії, вчення "живої етики".

Поняття закону та основні універсальні закони діалектики. Закон заперечення заперечення: діалектичне, метафізичне та подвійне заперечення. Точки зору на закон заперечення заперечення: як на основний закон діалектики, як на закон суб'єктивної діалектики.

Особливості духовних та матеріальних цінностей у період кризи перехідних суспільств, зумовлених міжцивілізаційними станом та суспільно-політичним буттям. Роль освіти у формуванні "Я". Цінності як енергія, що спонукає до дії і сприяє подоланню кризи.

Контрактуалістська складова уявлень про суспільну угоду. Суть її легітимувально-обмежувального сенсу та органічного зв’язку з ідеєю прав людини. Інтеркультурний сенс в якості засади та непересічного способу існування форм суперечливого, кризового буття.

Аналіз тенденцій розуміння історії як фундаментального способу людського існування. Вивчення культурного, соціального й політичного досвіду людини ранньомодерної України. Здійснення рефлексії щодо природи історичного пізнання через філософські підходи.

Огляд філософії Г. Сковороди. Наявність великої кількості символів, антропологічної істини, акцентування на духовному житті людини на противагу її матеріальності. Феномен історії для мандрівного філософа. Християнські ідеали в творчості Г. Сковороди.

Висвітлення ключових світоглядних елементів у творчості Г. Сковороди, які стосуються тлумачення ролі та місця людини у соціумі як невід’ємного складника історичного процесу. Вплив історіософських ідей на формування різних царин інтелектуальної діяльності.

Метою наукової статті є дослідження історичної еволюції концепту політичної ідеології у соціально-філософському дискурсі; розгляд методологічних підходів до аналізу даного феномену; виявлення структурних рівнів і компонентів політичної ідеології.

Аналіз концепції людського буття в екзистенціалізмі, що спирається, передусім, на фундаментальну онтологію Гайдеггера. Гуманітарно-антропологічна орієнтація екзистенціальної філософії. Аспекти американського, французького та "діалогічного" персоналізму.

Головні антропологічні виміри екзистенціальної філософії у контексті змісту таких напрямів цієї особистісно орієнтованої філософської течії, як екзистенціалізм, філософська антропологія та персоналізм. Аналіз концепції людського буття в екзистенціалізмі.

Проведення комплексного аналізу трансформації сучасної масової культури через зміни комунікативного мережевого простору. Принцип незавершеності, дефрагментації, симуляції та активізації споживацьких інтенцій. Медіа-візуальні аспекти картини реальності.

Визначення характеристик самореалізації особистості, як цілей практичної освітньої діяльності. Обгрунтування зв’язку феноменів самореалізації та самоактуалізації особистості. Аналіз філософсько-освітнього інтересу до проблеми самореалізації особистості.