Питання взаємодії норм права та релігії як надзвичайно складна, багатогранна та комплексна тема дослідження. Аналіз головної проблеми людського суспільства щодо співвідношення релігійних та правових норм у їх концептуальному та історичному аспектах.

Аналіз FinTech як окремої галузі національного господарства, яку запропоновано розглядати як сукупність FinTech-установ. Теоретичні засади розробки та реалізації таких інновацій. Підвищення якості надання фінансовими установами послуг своїм клієнтам.

Філософське вчення голізму - фактор, який передував появі трансдисциплінарних наукових досліджень. Трансдисциплінарність - один з найбільш важливих напрямків багатовимірної трансгресії сучасної науки за кордони своєї класичної схеми ідентифікації.

Аналіз сутності понять "екологічні знання", "норма", "обов’язок" як ключових в екологічній деонтології. Розгляд процесу формування екологічної культури студентів, становлення їх готовності до здійснення нормативної з елементами обов’язковості поведінки.

Аналіз підходів до розуміння сутності соціальної безпеки, ґенези його становлення. Обґрунтування відповідної концепції, яка свідчить про багатовимірний склад понять і тісно пов’язаний характер понятійно-категорійного апарату системи соціальної безпеки.

Характеристика спостереження, порівняння, вимірювання і експерименту як основних методів емпіричного пізнання. Умови застосування операцій абстрагування, індукції і дедукції. Переваги методів теоретичних досліджень - аналогії, екстраполяції і ідеалізації.

Свобода як опосередкована пізнавальною діяльністю людини, її реалізація в логіко-гносеологічному і практичному аспектах. Пояснення природи соціального та політичного мислителями Нового часу, виходячи з теорії суспільного договору та природних прав людини.

Передумови формування постправди в добу метамодерну, які визначаються становленням теорії істини в континентальній філософії ХХ століття та тотальною діджиталізацією інформаційного простору, що формується за нелінійним принципом ризомного мислення.

Поєднання теоретично-філософського пошуку з активною громадсько-політичною позицією українською інтелігенцією на початку ХХ століття. Криза новоєвропейського раціоналістичного типу мислення. Творча спадщина М. Хвильового, М. Донцова та В. Липинського.

Аналіз рецепції конструктивізму у вітчизняній філософії. З'ясування праксеологічного спрямування виявлених інтерпретацій у теоретично-аксіологічному полі міждисциплінарних підходів у соціальній філософії, філософській антропології та філософії культури.

Биография французского писателя и мыслителя Альбера Камю. Понятие абсурда, его философское осмысление, проблемы смысла бытия, ценности жизни и свободы. Анализ морали и последствий поступка, сущность бунта, его ценность и значение в судьбе человека.

Знание как специфический род бытия. Главные черты научного знания по Аристотелю. Решение вопроса о классификации наук. Основные положения теории познания древнегреческого философа. Ее отличие от идей абстрактного математизма в теории "форм" Платона.

Описание концепций истины как процесса и их отличительные черты. Проблемы объективности истины, характеристика концепций Платона и Аристотеля. Изучение истины представителями марксизма и американского прагматизма, специфика и сущность их взглядов.

Содержание теорий исторического круговорота в древнеиндийской философии при собирательном обозначении распространенных в истории общественной мысли представлений и концепций, согласно которым политика, культура и религия развиваются по замкнутому кругу.

Основа теории великого человека, исследования британского историка и философа Томаса Карлейля. Характеристика и отличительные черты бихевиористских, трансформационных и ситуационных теорий. Теория определяющей роли последователей. Трансакционные теории.

Мировоззренческий анализ процесса переживания человеком своей единственности. Раскрытие сущности и природы одиночества. Анализ и оценка существующих концепций одиночества. Медицинские, психологические и общественные аспекты проблемы одиночества.

Понятие и природа социокультурных ценностей в философии. Взаимосвязь социализации личности с социальными ценностями. Анализ трактатов Г. Лотце "Основания практической философии" и "Микрокосм". Полезность и нравственность как основные категории ценности.

Жизненный и творческий путь Платона. Отношение Платона к современным ему формам государственного устройства. Характеристика основных положений социальной этики Платона. Основные принципы построения идеального государственного устройства по Платону.

Платон как древнегреческий философ, классик философской традиции, направления его исследований. Главные экономические идеи представителей школы физиократов. Основные проблемы в истории мировой экономической мысли, исследованные ученым Т. Мальтусом.

Формирование теории культуры Н.А. Бердяева, ее содержание и закономерности. Направления исследования свободы и творчества в культурологической концепции данного автора. Характер и соотношение категорий культуры и цивилизации в теории Н.А. Бердяева.

Рассмотрение развития взглядов человечества на мироздание. Описание воззрений о механизмах осуществления большого взрыва. Фундаментальные описания, произошедшие во время Большого взрыва. Варианты расширяющегося будущего согласно теории Большого Взрыва.

Учение древнегреческого философа Гераклита о бытии, его диалектические идеи, определение основ античной и европейской философии. Отношение Гераклита к мифопоэтической традиции (представленной в сочинениях Гомера и Гесиода) и к научному рационализму.

Мишель Фуко как философ-постструктуралист, ставивший целью описание механизмов порождения текстов, форм знания, самоидентификации; занимался проблемами девиации и власти. Понятие дискурса и его место в теории власти Фуко. Сущность теории власти.

Потребность людей в государстве как структуре преодоления хаоса и организации жизни общества. Учение об идеальном государстве Платона. Правильные и неправильные формы государственного устройства в учении Аристотеля. Суть политических взглядов Цицерона.

Анализ одного из наиболее значимых произведений Платона. Рассмотрение причин возникновения, основных функций и идеальной модели государства. Исследование справедливости, человеческих потребностей и разделения труда. Внедрение принципа верховенства закона.

Тройственность философии и взглядов Платона, представление о мире и космосе, мир идей, истинное бытие, материя и душа. Теория государства и сословно-кастовое деление общества, господство закона и сдерживающие меры, а также четыре главные добродетели.

Возникновение понятия и самой теории гражданского общества в западной философской традиции. Существенные особенности государства, обеспечивающего безопасность. Анализ чрезвычайной опасности неограниченной государственной власти. Основные формы правления.

Предпосылки возникновения дарвиновского учения. Основные положения и значение теории Дарвина в естествознании. Существование сомнительных видов. Разграничения различных типов, форм и видов борьбы за существование. Естественный и искусственный отбор.

Определение сущности теории как организации научных знаний, которая дает целостное отображение закономерностей некоторой сферы действительности и представляет собой знаковую модель этой сферы. Логическое значение, обоснованность и доказанность гипотезы.

Понятие науки как сферы деятельности человеческой деятельности. Мировоззренческая система взглядов на мир. Религиозный и всемирно-прогрессивный подход к изучению истории. Становление древнерусской народности. Производительные силы восточных славян.