Спор эволюционистов и креационистов, отношения между религиозными воззрениями, рационалистическим мышлением. Определение новых возможностей переосмысления вечных вопросов в свете новейших достижений науки и философии. Переосмысление религиозного наследия.

Анализ смен представлений о научной картине мира в философии. Отделение науки от других форм познания. Создание норм и образцов построения научного знания. Рассмотрение Ньютоновской революции и открытий в физике. Исследование научно-технической революции.

Постмодерн как основная реакция на универсалистские претензии политического тоталитаризма и тотальной проектности в архитектуре. Краткий анализ атомарного нарциссического ответа постмодерна на концентрированный нарциссизм тоталитарного свойства.

Народничество — идеология разночинной интеллигенции в Российской империи в 1860—1910-х годах, ориентированная на построение "крестьянского" социализма. Субъективный идеализм как философская основа мировоззрения революционного народничества, три теории.

Банальность зла как философский аспект. Место "политики" в практической философии Аристотеля. Основные идеи трактата в интерпретации Х. Арендт, влияние идей Аристотеля и теория революции. Диктатура и персональная ответственность за политические решения.

Революция как историческая ситуация, ее сущность, типологические признаки, политико-ситуационные характеристики. Революция как бифуркация, радикальное отрицание, всеобщий конфликт, аномия. Ремифологизация массового сознания. Закон смены политических элит.

Досліджено роль сенсорних технологій в контексті соціокультурної адаптивної реальності, розкривається вплив сенсорних технологій на Преображення природи людини. Виявлення значення сенсорних технологій в перспективах створення людини майбутнього.

Этическое регулирование технологий виртуальной, дополненной и замещающей реальностей в России. Философская экспертиза аргументов, характеризующих гуманитарное измерение TVR как технологии редактирования сознания, их общественный и юридический контроль.

Соціально-філософське обґрунтування механізму регуляції навчально-пізнавальної діяльності в умовах формування інноваційної моделі освіти. Обґрунтування феномену регуляції в широкому соціокультурному та історичному контексті. Процес розвитку особистості.

Основные подходы к редукционизму и антиредукционизму в биологии, история их развития в XVII-XX веках. Подходы к пониманию редукционизского и антиредукционизского моделей общества. Редукционизм и строгая наука. Антиредукционизм как нестандартная реакция.

Анализ эпистемологического редукционизма как методологического подхода, определяющего основное содержание и структуру когнитивной науки. Особенности решения прикладной проблемы "искусственного интеллекта", психофизической проблемы и некоторых других.

Висвітлення основних ліній у полемічних філософських ходах Ґарріґу-Лаґранжа, а також в увиразненні ролі Аквінатової синтези як ефективної й неусувної теоретичної рамки, надійної для спростування й демонтажу метафізично слабких філософських концепцій.

Вопрос существования личности после смерти с философской точки зрения. Отражение идеи реинкарнации в древнегреческой философии и буддизме. Исследование памяти и узнавания: случай со Сворнлатой. Ответная ксеноглоссия: случаи с Лидией Джонсон и Шанти Деви.

Спроба сучасного тлумачення поняття толерантності як уточнення зміни її значення та смислів на основі філософської рефлексії можливостей, меж і потенціалу. Розкриття ролі полікультурно орієнтованої складової освіти у відносинах "людина-світ реальності".

Специфика театральной коммуникации. Общие особенности функционирования рекламной и театральной коммуникаций в культуре. Брэнд как выражение специфики рекламной коммуникации в современном обществе. Отличительные черты театра как коммуникативной системы.

Соціально-філософське дослідження впливу реклами на соціум як одного з чинників віртуалізації суспільства. Віртуалізація як процес переходу індивіда в іншу реальність, що викликаний активним розповсюдженням нових технологій у сучасному суспільстві.

Філософсько-культурологічні погляди на рекламу, пов'язані з проблемою міфологізації масової свідомості. Взаємозв'язок соціального міфу і реклами. Аналіз моделювальних можливостей рекламної комунікації, що сприяють формуванню стереотипів сприймання світу.

Філософія науки та її рефлексія. Самосвідомість і свідомість, рефлексія і реконструкція, метод і мислення. Модель наукового знання. Загальна характеристика індуктивізму та його основоположення. Емпіричне і теоретичне. Істина і система наукового знання.

Анализ современного космологического знания с учетом последних открытий в этой области. Изучение концепции научно-исследовательских программ И. Лакатоса. Моделирование различных процессов эволюции Вселенной. Описания инфляционной модели Большого Взрыва.

Анализ вопросов определения роли традиции, ее формирования, сохранения, модификации. Осмысление процессов культурных трансмиграций и культурно-исторического реконструирования. Обзор процесса реконструкции традиции на примере бенгальского вайшнавизма.

Ознакомление с философскими воззрениями "раннего" Ницше. Аксиологический нигилизм и бинарность - особые черты "критической" философии мыслителя. Преодоление нигилизма и выстраивание "позитивного" проекта идеальной культуры в поздних произведениях Ницше.

Методологічні можливості прийому реконструкції, який у лінгвістиці та семіотиці почали застосовувати для виконання завдань, пов’язаних з необхідністю відновлення культурних кодів, які є складниками картини світу. Відтворення біблійних образів, їх смислів.

Вивчення чинників впливу природно-правових ідей на формування національної свідомості. Своєрідність резонансу західноєвропейських концепцій природного права у філософській культурі України. Аналіз сутності національних особливостей ідей природного права.

Розвиток мисленнєвих стратегій французької філософії ХХ століття, формування некласичної парадигми мислення у дискурсі постструктуралізму. Внесок філософів Ж. Деріда, Ж. Дельоза, М. Фуко в трансформації практик мислення і переосмислення значень концептів.

Виявлення тенденцій зміни тематики наукового дискурсу і проблематичності зв’язків природничих наук з науками про дух, спроби емансипації спеціальних галузей наук. Специфіка підходів Г.І. Челпанова і Б.О. Кістяківського до філософського і наукового знання.

Характеристика основных религий современного Китая: буддизма, конфуцианства и даосизма. Изучение становления современного даосизма, как сложного компонента духовной культуры традиционного Китая. Исследование сущности центрального понятия даосизма – "Дао".

Когнитивное религиоведение – исследовательское пространство, возникающее как естественная реакция на "феноменолого-герменевтическое пленение" религиоведения в ХХ в. Разграничение двух типов когниций: рефлективных и интуитивных. Модульность психики.

Наиболее характерные определения терминов "религиозность" и "идентификация". Религиозная вера и ее место в структуре эмоционально-ценностного компонента религиозной идентичности. Анализ процесса личностного самоопределения россиян в современной жизни.

Возможность признания изучения восприятия религиозными сообществами друг друга самостоятельным направлением исторической имагологии – религиозной имагологией. Исследование религиозных гетерообразов в социальном, политическом и культурном контекстах.

Происхождение человека и его мировоззрения с точки зрения религиозной философии. Становление и развитие антропологической науки, соотношение антропогенеза и социогенеза. Родственность анатомических особенностей строения организма человека и животных.