Проблема духовности, нравственности человека, его ценностных ориентиров как одна из вечных проблем, порожденных самим ходом исторического развития цивилизации. История становления теории ценностей. Учение о ценностях как центральное учение философии.

Дослідження феномену освіти та її відокремлення від самої філософії, етапи становлення понятійно-категоріального апарату та формування інституційних форм. Підходи та погляди на систему трансформації сучасного університету. Характер сучасної вищої освіти.

Аналіз співвідношення діалектики і культури з двох боків: як з боку діалектики так і з боку культури, тобто рефлексивно. Сукупна матеріальна і духовна культура. Форми мислення, які несуть в собі визначеності самого мислення і буття, всезагальний характер.

Специфічний рух думки, розумового зусилля як фундаментальна основа безпосередньо самого акту філософування. Особливості методологічного обґрунтування в проведенні будь-якого дослідження незалежно від того, якому предмету чи проблемі воно приділяється.

Сутність і значимість філософської рефлексії як самореферентності філософських смислів. Дослідження інтерпретаційних смислів рефлективності філософії як актуальності її самореферентності, які в постмодерністських стратегіях замінюються або ототожнюються.

Понятие рефлексии в философской традиции. Рефлексивность как осознание определенной системы диспозиций (когнитивных, ценностных, поведенческих) в качестве условия научной практики. "Критериальный" и "критико-рефлексивный" подходы к рациональности.

Понимание как процедура, присущая всем формам познания. Философско-методологическое описание и логико-гносеологический анализ рефлексивных механизмов социокультурной динамики понимания в онтологии познания. Гипостазирование и рефлексивная объективация.

Самосознание - самостоятельность индивида. Возникновение самосознания связывается с ходом развития сознания личности в контексте становления самостоятельности личности, ее преобразования в субъекта со способностью к критическому мышлению и самооценке.

Феминизм как феномен современной социальной философии. Анализ гражданской позиции в судьбе Андреа Дворкин. Формы дискриминации в условиях заката рациональной парадигмы мышления и деконструкции патриархальных социальных институтов. Порнография "в законе".

Понятие о рефлексии как методе самопознания, базисные понятия картезианской теории познания. Определение принципиальных трудностей, отрицающих значимость субъектно-объектного отношения. Анализ классических концепций самопознания и теорий субъективности.

П.К. Энгельмейер как один из первых философов техники в мире, знакомство с философскими взглядами. Анализ существующих концепций технической реальности. Особенности формирования новых ценностей и идеалов общественного развития в Советской России.

Знецінення моральних і релігійних цінностей як наслідок сплеску індустріалізації, панування атеїстичних поглядів у колах інтелігенції та популяризації філософії позитивізму. Роль дихотомій щодо процесу рефлексії індивідууму у філософії Г. Марселя.

Поняття електорального вибору та його дослідження в біхевіоризмі, постмодернізмі, когнітивістиці, моральній та комунікативній філософії. Підходи до його пояснення в умовах необмеженого розповсюдження інформації та зростання ролі ірраціональних аспектів.

Розгляд теоретико-методологічного розуміння категорії влади в межах філософської системи І. Канта. Аналіз онтологічного виміру основних категорій (ідеї, влади, свободи, права) та культурно-природної сутності ідеальної держави у творчості філософа.

Онтология - семантическое ядро культуры, производящее смыслозначимые каркасы мира. Особенности использования интенсионной части буквального прочтения текстов для построения их итогового интенсионала. Анализ взглядов философов на природу модуса бытия.

Реформация и Контрреформация как восстание менее цивилизованных народов против интеллектуального господства Италии. Развитие науки, последствия Реформации и Контрреформации в интеллектуальной сфере. История открытия физических законов в эпоху Реформации.

Философия контрреформации: иезуиты и вторая схоластика. Рассмотрение "второй схоластики" как особого явления в интеллектуальной и духовной жизни Европы, мощного возрождения католической философии, длившегося с 40-50-х годов XVI в. и до начала XVII в.

Параллель между борьбой философско-теологических школ via moderna и via antiqua и борьбой церковно-политических движений консилиаризма и сторонников папского единоначалия. Подлинная причина начала Реформации. Противостояние между церковным руководством.

Мировоззрение эпохи, не получившее оформление в философских системах классического типа. Э. Роттердамский - ученый, прозванный "князем гуманистов" Северного Возрождения. Личность и взгляды ученых М. Лютера и Э. Роттердамского; споры о свободе воли.

Условия и факторы рецепции буддийских идей в культуре России в контексте вопросов о становлении российской культуры. Освоение буддийских идей в философском дискурсе, отражение буддийских мотивов и буддийские реминисценции в литературном творчестве.

Обзор эволюции немецкого философского рационализма от гносеологизма Канта к философии откровения Шеллинга в контексте религиозной философии Соловьева. Анализ идей учения о внутреннем опыте и мистической интуиции и феноменологического проекта богопознания.

Осмысление влияния П.Тиллиха на современную западноевропейскую философию, религиозную мысль, его связь с диалектической теологией ХХ в. Ключевые направления философии, в рамках которых эксплицировались положения экзистенциально-герменевтической концепции.

Исследование рецепции Китая в произведениях Ф. Ницше "Веселая наука" и "По ту сторону добра и зла". Анализ особенностей творческого метода мыслителя. Восприятие Ф. Ницше культуры, истории и литературы Китая через призму мышления европейского человека.

Дискурсивный анализ концептосферы блага в теориях постмодернизма. Трансформации концепта "счастье". Обзор современного состояния интерпретаций этики добродетели. Концепция "женской этики". Позиция "субъективного толкования" в отношении концептов.

Анализ оригинальных концепций В. Ивановского, А. Маковельского и К. Сотонина в контексте рецепции идей трансцендентализма в рамках психологического и эмпирического подходов. Изучение идей И. Канта в развитии логики и университетской философии в России.

Теоретические основы современного проекта рациональной этики, в котором этика дискурса воспринимается в качестве критики общества и критики современной морали. Истоки возникновения этики дискурса в философии. Трансцендентальная теория прагматики Апеля.

Марк Аврелій – останній представник античного стоїцизму, у вченні якого підкреслюється необхідність - "підкорити себе" світовому Розуму-Логосу-Богу. Поглиблення Марком Аврелієм філософської аргументації політичної складової цієї світової релігії.

Дослідження та творче осмислення М. Дочинцем ідей, мотивів, деяких хронотопічних координат та образів українського мандрівного філософа Г. Сковороди. Спроби інтерпретувати та реінтерпретувати його погляди, бачення особистості, світу, природи, Бога.

Культурно-історичні та етичні запозичення філософії Ніцше у розбудові "Анти-Едипа". Вплив філософії Ніцше на розуміння французькими авторами проблеми суб'єкта. Понятійні трансформації засад філософії Ніцше у концептуальному апараті Дельоза і Гваттарі.

Антропологічна проблема буття людського тіла у філософії Середньовіччя. Світоглядні засади та філософсько-релігійні ідеї "Треносу" М. Смотрицького щодо ґенези та функціональних основ тіла людського та Ісуса Христа. Віра і обряди святої Східної Церкви.