Розгляд системи освіти як найважливішої ланки реалізації морально-етичних цінностей. Визначення її ролі у становленні аксіосфери моралі окремої особистості. Аналіз специфіки реалізації цього процесу на рівні індивідуальної свідомості у сучасному соціумі.

Виокремлення статусу екологічної культури у загальній структурі культури та розгляд ґенезу її світоглядницьких основ. Розкриття сутності та змісту інституалізації екоосвіти. Огляд екологічної діяльності як стрижневого елемента здобуття екологічної освіти.

Особливості процесу трансформації українського суспільства. Висвітлення тих аспектів освіти, які виявляються засадничими в розвитку особистості в умовах ринкових трансформацій. Модернізація освіти в контексті наближення до людини як особистості.

Розгляд ролі освіти як фактора, що забезпечує стабільність, стійкість і відтворюваність української державотворчої традиції. Дослідження суспільного механізму взаємодії освіти і політики, визначення його параметрів, основних інституцій та динаміки.

Критичний аналіз наявних у соціальній філософії методологій. Основний методологічний інструментарій аутентичного осмислення системи освіти. Розкриття особливостей зміни її парадигми та потенціалу у вирішенні суспільних протиріч в умовах глобалізації.

Конкретизація методологічних засад дослідження освіти як чинника соціальних змін на основі критичного аналізу наявних у соціальній філософії методологій. Інструментарій комплексного дослідження характеру впливу освіти, її трансформуючих можливостей.

Сутність і природа освіти. Функція професійної соціалізації, тобто підготовки кваліфікованих кадрів для всіх сфер суспільного життя. Соціальні принципи освіти, на яких побудовані освітянські системи сучасності. Типи передачі й засвоєння культури.

Аналіз логічних підстав основних форм придбання знань і розуміння сутності об'єкта пізнання в освітньому процесі. Виділення і конкретизування базисних характеристик комунікативної раціональності, як процесу аргументації епістемологічних цінностей освіти.

Аналіз категорій "загальнолюдське" та "класове" у широкому філософському та гуманістичному сенсі відносно аспектів здійснення цих категорій стосовно до категорій "освіта" та "виховання" у вузькому сенсі. Методологія та діалектика взаємодії цих категорій.

У даній статті розглядаються проблемні питання методології та діалектики взаємодії категорій "загальнолюдське" та "класове". Показується актуальність розробки принципів "субординованої діалектики" у нових умовах розвитку виховно-освітніх відношень.

Роль самосвідомості в людському способі буття незаперечна як одна з інтенцій духовного життя. Особливості реалізації педагогічного процесу у межах систематичної освіти. Евристичний принцип реалізації зв'язку освіти із "завданням" і "призначенням" людини.

Вивчення проблеми специфічних освітніх ландшафтів в епоху родоплемінного, рабовласницького та феодального суспільств. Аналіз їх виникнення на культурних теренах Древнього світу. Розгляд витоків філософії освіти в аксіологічних пошуках архаїчної людини.

Статтю присвячено вивченню освітніх пріоритетів формування світоглядної культури у добу глобалізації. Зазначено, що на попередньому етапі дослідження було запропоновано визначення поняття "світоглядна культура". Тлумачення поняття "освітні пріоритети".

Трансформація змісту освіти у межах концепції нової української школи. Філософсько-освітній вимір впливу концептуальних засад сталого розвитку на освітні інновації. Формування напрямів та ресурсів переходу на коеволюційні механізми соціального розвитку.

Моральна природа інклюзії. Етичні підстави інклюзії як філософії прийняття, довіри, гідності та людяності. В етико-філософському аспекті розглядаються досвід упровадження інклюзії в Україні та зміни суспільної свідомості щодо проблеми інклюзивної освіти.

Аналіз поняття "культурна політика". Становлення парадигм освіти в різних типах культури (доглобалізаційний період) та визначення соціально-історичних параметрів глобалізації. Українські реалії культурної політики в контексті розвитку вітчизняної освіти.

Особливості сучасного освітнього простору. Аналіз стратегії формування політико-освітнього простору особистості. Пошуки світоглядно-методологічної парадигми, спроможної осмислювати сучасну реальність, продукувати стратегії управління для нинішнього буття.

Аналіз філософського осмислення феномену "живого" в православному дискурсі через призму освітнього потенціалу православних вчень. Християнське вчення про "живе" як творче начало буття в ході виховних процесів формування цілісної людської особистості.

Зміни у просторі освіти як сукупність реформаційних напрямів та соціальна маса стихійних процесів, пов’язаних із поширенням ідеології мультикультуралізму. Напрями забезпечення умов для реалізації освітньої потреби як джерела розвитку особистості.

Знайомство зі стратегіями формування особистості в освітньому просторі модерного зразка у відповідності із визначальними для філософсько-освітнього дискурсу XIX-XX століття. Аналіз стратегій розвитку вітчизняного соціокультурного простору Модерну.

Культура як ціннісний імператив суспільного буття. Антропологічний та аксіологічний підхід до розуміння культури. Зміст концепції Ю. Лотмана, поняття про семіосферу. Культура інноваційного типу. Роль тексту у структурній композиції освітнього простору.

Дослідження діяльності цифрових хабів на базі бібліотечного фонду та Українських освітніх хабів. Важливість доступу до освітніх послуг, які стали недоступними унаслідок воєнних дій, право на їх отримання. Перспективи подальшого розвитку освітніх хабів.

Дослідження освітньої мобільності у вимірах сучасного глобалізованого суспільства, як суттєвого фактору професійної успішності, внутрішнього механізму розвитку людини та якісного й ефективного перетворення оточуючого професійного та життєвого середовища.

Проведення аналізу поглядів на освіту та виховання мислителів Стародавнього Сходу й античних філософів. Розгляд наукових ідей щодо освіти Ле-цзи, Конфуція, Платона, Аристотеля, Цицерона, Сенеки та інших. Визначення їх впливу на сучасну освітню парадигму.

Сутність, особливості соціально-політичного контексту (інституцій, процесів, характеру владних стосунків тощо) формування освітньої політики. Аналіз суспільного механізму взаємодії освіти і політики, визначення параметрів, основних інституцій та динаміки.

Решение актуальной проблемы интеграции объективируемого и трансцендентного аспектов "Я" на языке сюжетно-игровой методологии. Интерпретация мифа о Прометее с точки зрения древнеиндийской картины мира, онтологических аспектов мифа о совершенном человеке.

Характеристика осевого времени. Возникновение направлений китайской философии. Борьба рациональности и рационально проверенного опыта против мифа. Появление философов, беспокойство противоречий и антиномий. Период простого поступательного развития.

Характеристика осевого времени как философско-исторической категории, введенной Ясперсом как средство осмысления единства истории и одной из опорных в современной исторической мысли. Мировая история и проверка определения времени. Деградация Человечества.

Синтез концепции Осевого времени К. Ясперса. Изучение проблемы детерминированности кризисов в истории. Анализ диалектичности причинно-следственных связей между историей и культурой. Суть планетарного сознания, формировавшегося на психологическом уровне.

Проблема разума и экзистенции в философии. Понятие философской веры, её отличие от религиозной в работах Карла Ясперса. Единство мирового исторического процесса, понятие экзистенциальной коммуникации. "Ось" мировой истории, смысл осевого времени.