Главные отличия философской системы Спинозы от большинства философских учений XVII века. Анализ учения философа о субстанции, атрибутах и модусах. Исследование взаимоотношения души и тела человека. Этическая направленность философских интересов Спинозы.

Рассмотрение философской системы Спинозы. Учение о субстанции. Ступени познания человека. Понятие свободной необходимости. Отличия Спинозы от стоиков (условием свободы он провозглашает не простое созерцание необходимости, но активность познающего).

Главные положения средневековой философии. Жизненный путь Фомы Аквинского и предпосылки возникновения учения. Сущность метафизической теории бытия и "доказательств" существования Бога. Основы его теории познания, этики, правовой и политической доктрины.

Общая характеристика первых представителей философии техники с момента ее зарождения: прежде всего в Германии и России в конце XIX – начале XX веков. Сущность проблематики работ, их идеи и принципы. Роль философствующих инженеров и философов техников.

Гобс и Локк - основатели либерализма. Экономическая теория Адама Смита. Философские взгляды Сен-Симона, Шарля Фурье и Роберта Оуэна. Учение о спекулятивном мышлении Гегеля. Система позитивной философии Конта. Спенсер Герберт - родоначальник позитивизма.

Римский стоицизм, Сенека, Эпиктет, Марк Аврелий. Римский эпикуреизм, Тит Лукреций Кар. Римский скептицизм как специфическое выражение прогрессирующего кризиса римского общества. Эклектицизм в изложении Цицерона, положения античных философских школ.

Рассмотрение основных отличительных особенностей, принципов и периодизация философского учения Древней Греции. Гераклит Эфесский как основатель первоначальной формы диалектики. Обзор деятельности великих философов: Демокрита Абдерского и Сократа.

Знакомство с характерными особенностями и этапами становления философии Нового времени. Б. Френсис как философ Нового времени, родоначальник английского материализма, ученый-энциклопедист и выдающийся писатель. Анализ философских идей Р. Декарта.

Русская философия первой половины XIX века (П.Я. Чаадаев, А.И. Герцен, славянофилы и западники) и 50-70-х гг. XIX века (Н.Г. Чернышевский, Ф.М. Достоевский, Л.Н. Толстой). Поиск пути развития России, установления справедливого строя, освобождение народа.

Характеристика мировоззрения эпохи Возрождения: новое философское сознание (антропоцентризм, теоцентризм, гуманизм, секуляризация – пантеизм и деизм); прорыв в современность (Коперник и Джордано Бруно); совпадение противоположностей (Николай Кузанский).

Формирование философского мышления Нового времени. Быстрое экономическое развитие во второй половине XVI в. Политическая карьера Френсиса Бэкона. Проблематика науки, знания и познания. Проблематика познания в философии Декарта. Философские идеи Гассенди.

Изучение особенностей философских взглядов Ф. Ницше, который противопоставляет свою философию классической, тем самым провоцируя переоценку ценностей современного ему общества. Направления философской мысли Монтескье, Гегеля, Фейербаха, Канта, Маркса.

Традиции финикийской философии. Существование системы высшего образования у финикийцев, служившего социальной средой для развития философии. Деятельность сообществ учеников пророков "небиблейских" и сообщества "потомков фисиолога Моха" у финикийцев.

История жизни и философского выбора И.Г. Фихте. "Наукоучение" Фихте как основание его философской системы. Учение Фихте о человеке, обществе, государстве, праве и нравственности. Идея внутренней, бессознательной разумности в человеческой истории.

Дослідження специфіки кореляції містичного християнського символізму Г. Сковороди і традиції становлення ліберальної думки у філософії. Обґрунтовано стилістичну фігуру замовчування (як комплекс апозіопезису), інтерпретовану в широкому спектрі тлумачень.

Життєустрій античного індивіда (антропоцентризм, полісна система, космологічність, змагальність, видовищність). Фізична культура (агоністика) як форма проведення дозвілля та елемент розвитку античного суспільства. Культуротворча основа античної людини.

Фундаментальныя аспекты ўзнікнення, станаўлення, распаўсюджвання і функцыянавання спорту ў Старажытнай Грэцыі. Аналіз філасофіі алімпізму, якая мае на ўвазе сучасныя ўяўленні аб гарманічным развіцці асобы, раўнапраўі, святым свеце і сумленнай гульні.

Філасофія ў сістэме культуры. Філасофскія праблемы быцця. Чалавек як фундаментальная праблема філасофіі. Метады філасофскага даследавання. Абгрунтаванне субардынацыі душы і цела, веры і розуму, дабра і зла, боскага закона і свабоднай волі чалавека.

Аналіз концепцій ментальності у світовій та українській теоретичній думці. Функціонування менталітету українців як дієво-нормативного феномену культурно-історичного розвитку етносу. Встановлення зв’язків між господарсько-культурним типом українців.

Онтологічний статус та роль символу, метафоричних конструкцій і структур мови у формуванні дискурсу сучасної філософської антропології. Форми кореляції між штучною та природною ідентичністю в самоусвідомленні людини, їх фіксація у мові та культурі.

Аналіз досліджень феномена спілкування філософами ХІХ століття. Вивчення системи суб’єкт-об’єктних відношень, що є основою спілкування, аналізу категорій "суб’єкт" і "об’єкт". Аналіз герменевтикою такого вихідного поняття спілкування, як "розуміння".

Філософський аналіз феномену "героїчної особистості" на тлі творів художньої літератури ХХ століття (Е. Хемінгуей, Ф. Кафка, Дж. Фаулз, Х. Кортасар, М. Кундера). Огляд існуючих в історії наукової думки основних підходів до розуміння теорії героїзму.

Аналіз творів художньої літератури ХХ століття. Змістове навантаження та міра співвідношення між поняттями героїзм, особистість та героїчна особистість. Обґрунтування потреби впровадження ідеалів як необхідної умови здорового функціонування суспільства.

Зміна парадигми філософського мислення у XIX - на початку XX століття. Ідеї розроблення "наукової філософії" у європейській філософії XIX століття. Особливості духовних процесів та розвитку філософії у XX столітті. Суть концепції релігійної філософії.

Короткий біографічний нарис життя, особистісного та творчого становлення видатного філософа Аврелія Августина. Напрями розвитку думок Августина. Божество як абсолютна особистість, теологічне направленість філософії Августина. Ідея дуалізму добра і зла.

Зародження філософських ідей анархічного світогляду. Погляди теоретиків анархізму В. Годвіна і М. Штірнера. Принцип "рівноваги", "ідеї справедливості" в теорії Прудона. Роль М. Бакуніна в розповсюдженні анархізму. Анархо-комуністична ідея П.О. Кропоткіна.

Розгляд основних рис античної філософії та її докласичного періоду, який представлений мілетською школою, Гераклітом, Емпедоклом, Анаксагором, піфігорейською та елейською школами. Ознайомлення з поглядами Сократа, Аристотеля та ідеалізмом Платона.

Аристотель, як основоположник нових наук: фізики, біології, психології, логіки, етики. Його навчання у Платона в Афінах, тісна дружба між ними. Заснування їм перипатетичної школи. Вчення про основні принципи буття у "Першій філософіі". Заповіт філософа.

Історія розвитку античної філософії, життєвий шлях Арістотеля та його соціально-політичні погляди. Форма, матерія, рух і причини, вчення про можливе і дійсне буття. Вчення про предмет фізики і про природу; етика Арістотеля: вчення про доброчесність.

Правила магнетизерів, альфа-ритм, інфразвуки. Магія каменів, метали в людському організмі. Єдність енергетики і тіла. Таємниця від’єднання духовної енергії від енергії тілесної. Класифікація станів сну. Віра, три небезпечних цикли, магнітне поле Землі.