Древнерусская живопись, иконопись, индийское религиозное искусство. Синтез традиций античности и христианства в творчестве эпохи Возрождения. Чувственность в полотнах современных художников. Театральная эклектика Брука, Ронкони - поэма, мистерия, драма.

Выделение качественно специфических типов любви, ее классификация по Э. Фромму. Трехкомпонентная теория любви Стернберга. Зарождение, развитие данной темы в философии и особенность ее трактования в античном мире. Зацикленость человека на партнере.

Варианты существования духовных реальностей. Характеристика экзистенциальных духовных реальностей, которые могут экзистироваться субъектом как истинносущие. Существующие взаимосвязи между типами мировоззрения и экзистенциальными духовными реальностями.

Типы мировозрений, способы их формирования и выражения в философии. Различия мировозрений у разных типов людей и их влияние на жизнь человека. Регулятивно-творческая роль и методологии построения общей картины мира. Основы социальной философии и культуры.

Мировоззрение как способ построения картины мира. Картина мира – это обобщенное знание о строении, устройстве мира, закономерностях его развития. Социально-исторические и экзистенциально-личностные типы мировоззрения. Черты философского мировоззрения.

Общая характеристика основных типов мировоззрения как форм осмысления человеком окружающей реальности. Исторический опыт взаимодействия мифологии и религии. Философия нового времени как этап развития философской мысли во всеобщей истории человечества.

Понятие и классификация научных исследований: эмпирические и теоретические теории. Фундаментальные, прикладные и исследовательские проектно-конструкторские разработки в науке. Поисковые, критические, уточняющие и воспроизводящие типы исследований.

Традиции новации, и их механизмы и типы. Разнообразие новаций и их относительный характер. Два типа новаций, один из которых связан с развитием исследовательских, а другой - коллекторских программ. Противопоставление друг другу незнания и неведения.

Виды, формы посылок, общая характеристика умозаключений и связь предложений. Логика суждений (высказываний). Суть индукции. Индуктивные методы выявления причинно-следственной зависимости. Сущность дедуктивной логики. Общие правила посылок умозаключений.

Анализ основных типов философии, характеристика ее современного состояния. Отношение философии к мировоззрению. Система ценностей, лежащая в основе мировоззрения. Характер убеждений, ценностей и идеалов. Философия как наука, искусство и как религия.

Характеристика исторических типов цивилизаций. Изучение революционных этапов развития информационно-технического общества: возникновение речи, изобретение письменности, изобретение книгопечатания, распространение радио и телевидения, создание компьютеров.

Особенность эмпирического знания, его структура и основные типы. Методы эмпирического познания. Различия между экспериментом и наблюдением, их разновидности и правила проведения. Роль чувственного познания в современном мире и современной философии.

Спроби зрозуміти "тиранічну людину" і ті аспекти людського буття, які сприяють її вкоріненню, філософсько-історичний ракурс вивчення проблеми. Характер модерного тоталітаризму. Відмінності у слововжитку між поняттями "деспотія", "диктатура" і "тиранія".

ключові погляди українського християнського філософа Т. Галущинського крізь призму його відношення до проблеми боротьби стрижневих засад християнства з основоположними постулатами радянської ідеології початку XX ст. Важливість друкованого слова.

Значення актуального тіла в рамках парадигм європейської філософії. Виявлення онтологічних чинників самоконституювання особистості та формування самості особи, що спрямовують дії людини. Реконструкція принципів формування предметного відношення до речі.

Визначення загальних особливостей і обґрунтування значення саме тілесної самоідентифікації у процесі становлення людської особистості. Аналіз наявних умов і перспективних можливостей реалізації соматичних прав людини у трансформаційному суспільстві.

Висвітлення стрижневих ознак перцепції та енактивного погляду на її природу з позиції натуралізованої феноменології Ф. Варели у вимірі аналітики категорій тілесного образу та тілесної схеми. Вирішення складної проблеми свідомості та проблем пояснення.

Основні проблеми соціалізації та її роль у визначенні пріоритетності духовних чи матеріальних вимірів сенсів життя особистості. Обґрунтування необхідності акцентування духовних цінностей як домінуючих у процесі визначення орієнтирів процесу соціалізації.

Розгляд духовності як первинної властивості людського єства. Розкриття ролі тілесності у конституюванні онтологічних засад духовності й гармонізації рівнів антропо-буття. Виявлення відмінностей статусу тілесності у предметно-практичній й символічній дії.

Установка специфіки людської тілесності як результату дії та складової культури суспільства. Визначення культурної атрибутивності тіла на особистісному та тілесності на соціокультурному рівні. Настанови філософської антропології щодо цілісності людини.

Розгляд питання тілесно-рухової активності людини у контексті удосконалення категоріального апарату філософії освіти. Необхідність акцентування рухової активності у процесі визначення індивідуальних траєкторій розвитку людини в освітньому процесі.

Таємниця походження давньоримського поета-філософа Тіта Лукреція Кара. Аналіз його поеми "Про природу речей", що складається з шести книг, як єдиного вагомого джерела для детального ознайомлення з матеріалістичною філософією мислителя грецького Епікура.

Специфіка використання концептів sensus та intellectus в антропології Геймерікуса де Кампо, їх розгортання у спадщині його учня М. Кузанського. Утворння дзеркального образу у божественній частині інтелекту. Аналіз "Трактату про вічність" Геймерікуса.

Всеобщая логическая форма бытия как предмет познания в философии. Особенности определения религиозной формы познания представителями античной школы объективного идеализма. Основные предпосылки для появления философского эмпиризма эпохи Возрождения.

Поняття толерантності як основи світосприйняття молоді в полікультурному середовищі. Характеристика структури і критеріїв толерантності. Вивчення процесу становлення толерантної особистості в полікультурному середовищі як проблеми філософії освіти.

Дослідження взаємозалежності толерантності та діалогу культур. Аналіз діалогу як одного із засадничих принципів, що веде до толерантності, і її кінцева мета. Характеристика діалогу культур як фундаментальної умови досягнення міжконфесійного примирення.

Аналіз різних підходів до визначення та змістовного наповнення поняття "толерантність", виявлення особливостей толерантності як цінності сучасного суспільства і як правової цінності. Аналіз реальних трансформаційних процесів, які відбуваються в Україні.

Новые мировые всеобщие явления стандартизации и унификации. Исследование уровня толерантности в культуре глобализации. Культурный феномен современности, основанный на западном образе жизни. Производство быстрых продуктов питания в массовых масштабах.

Изучение феномена толерантности в философских учениях. Открытость как одно из сущностных оснований человеческой личности. Проявление эксцентричности и особенности духовных качеств человека. Решение вопроса о соотношении общего и личного интересов.

Совесть как способность к активному самосознанию, самооценке личного отношения к действующим нравственным нормам. Авторитарная и гуманистическая совесть в толковании Э. Фромма. Соотношение совести с другими внутренними контролерами - стыдом и долгом.