Методики фундаментального, експериментального і прикладного досліджень. Підвищення ефективності застосування методології у всіх сферах діяльності і педагогіки вищої освіти. Коротка характеристика ідеї, гіпотези, концепції, приватної основної теорії.

Сутність проблеми раціональної справедливості в аспекті ідеї суспільної угоди. Зв’язок та відмінність між теоріями суспільної угоди Дж. Ролза і Д. Готьє. Осмислення принципів вільного досягнення справжньої згоди, що конституюється силою кращого аргументу.

Аналіз трансформацій суб’єкта в контексті постантропології. Проблема симуляції у контексті віртуалістики. Дослідження у полі інформації, інформаційності та медійності. Відмінності між поняттями людини як класичного антропологічного типу від постлюдини.

Аналіз головних напрямів дослідження у сучасному постантропологічному дискурсі. Характеристика концептуальних трансформацій суб’єкта в контексті постантропологічних студій. Виокремлення антропологічного типу особистості під впливом наукової еволюції.

Етимологія поняття ідентифікації. Комплексний аналіз складнопідрядних речень зі сполукою вказівного займенника й опорного слова або його аналогом, що виражають відношення ідентифікації. Спільні семантичні ознаки всіх дефініцій, поняття тотожності та ін.

Диференціація синкретичної спочатку людської діяльності в процесі розвитку стародавніх суспільств. "Тримірність" часу та його спрямованість у філософсько-історичному пізнанні. Релігійне забарвлення прогресистського трактування історії. Концепція Кондорсе.

Визначення та аналіз процесу еволюції філософії. Ознайомлення з поняттям сцієнтизму – позиції світогляду, в основі якої лежить уявлення про наукове знання, як про універсальну культурну цінність. Характеристика особливостей марксистської філософії.

Огляд основних підходів до поняття громадянського суспільства, визначення його основних ознак. Внесок римських мислителів у формування теоретичних уявлень про соціальну спільність. Характерні риси взаємодії громадянського суспільства і державного апарату.

Антична спадщина і патристика як джерела філософської думки періоду Київської Русі. Філософські концепції українського бароко. Київська братська школа під керівництвом митрополита П. Могили. Розвиток романтизму, просвітництва та позитивізму у філософії.

Предмет філософії та розмаїття підходів до його визначення. Поняття діалектики та її історичні форми. Простір і час як форми буття матерії. Історичні форми спільності людей. Пізнання як предмет філософського аналізу. Філософські концепції суспільства.

Основні риси доби постмодернізму: особливості революційного розвитку суспільно-економічних відносин наприкінці XIX - початку XX ст. Виникнення філософських некласичних концепцій і теорій. Сутність та особливості філософії науки і культури постмодерну.

Висвітлення основних положень метафізичного вчення М.Я. Грота, їх оригінальність та неповторність, оцінка їх зв’язку з українською філософською традицією. Розуміння світобудови монодуалізма та принципів психологізму. Розвиток вітчизняної філософії.

Положення метафізичного вчення М.Я. Грота, їх оригінальність, оцінка їх зв’язку з українською філософською традицією. Відлуння і продовження української філософської традиції кордоцентризму. Розрив між раціональною й чуттєвою сторонами людського буття.

Найважливіші ідеї освіти - ідея знання, освіти й здорового глузду. Світоглядна система Руссо, яка представляє переплетення різних плинів: дуалізму, картезіанства, сенсуалізму, ідеалізму і фідеїзму в області релігійних поглядів. Демократичні ідеали Руссо.

Дослідження історичних передумов щодо виникнення основних філософських поглядів конфуціанства. Сукупність моральних зобов'язань, що їх гуманна людина добровільно бере на себе та обов'язково виконує як одна зі складових почуття обов'язку за Конфуцієм.

Кожен фахівець повинен мати уявлення про методику й організацію науково-дослідницької діяльності, про науку та основні її поняття. Наукова ідея. Гіпотеза (наукове припущення). Судження про предмет або явище. Наукова концепція. Поняття. Науковий факт.

Роль основних принципів діалектики у пізнанні. Особливості законів взаємного переходу кількісних змін у якісні, єдності і боротьби протилежності. Діалектичне заперечення як критичний метод освоєння й розвитку всього нагромадженого людством досвіду.

Визначення методів застосування у сучасних дослідженнях історії української філософії та у процесі її викладання як навчальної дисципліни основних методологічних ідей історико-філософської концепції З. Каменського. Вивчення історії національних філософій.

Основні методологічні ідеї історико-філософської концепції З.А. Каменського, які можуть бути застосовані у сучасних дослідженнях історії української філософії та у процесі її викладання як навчальної дисципліни. Розуміння історії філософії як науки.

Походження, основні поняття діалектики, етапи її розвитку, принципи, структура. Метафізика - протилежний до діалектики метод. Діалектика стародавніх мислителів, поєднана з матеріалізмом та ідеалізмом. Принципи розвитку та взаємозв'язку, закони діалектики.

Виникнення, розвиток, основні принципи та ідеї конфуціанства. Життєвий шлях Конфуція. Проблема людини у конфуціанстві. Визначення політико-історичної ролі конфуціанського вчення. Питання про взаємини правителя і народу. Ідея абстрактного гуманізму.

Основні риси просвітницької концепції філософії історії А.Р. Тюрго в його роботі "Міркування про всесвітню історію". Зв’язок історії розумової діяльності людини з історією її трудової, господарської діяльності та з розвитком форм громадської організації.

Характерні для філософсько-історичної концепції моменти: розвиток суспільства в зв’язку з формами господарського життя, перехід від одного виду діяльності до іншого по мірі зростання активності і свободи. Зв’язок історії з розумовою діяльністю людини.

Сутність та основні напрямки сучасного етапу науково-технічної революції, її соціальні наслідки. Проблема подальшого вдосконалення системи освіти. Глобалізація як основна тенденція світового розвитку. Аналіз складності глобальних проблем сучасності.

Визначення нового рівня рефлексії поняття "філософія освіти" в контексті нової української державності. Основні тенденції трансформації ціннісних орієнтацій особистості в умовах інформаційного суспільства, її суспільно-формуючі та космологічні орієнтири.

Аналіз впливу індустріалістської та постіндустріалістської парадигм на соціально-філософські дослідження нових проявів феноменів "мас". Взаємозумовленість "масовості" та ідентичності в інформаціональному суспільстві в контексті концепції М. Кастельса.

Виявлення характерних тенденцій у розвитку моральності та релігійності сучасного суспільства. Аналіз особливостей їх співвідношення та взаємозв’язку. Вивчення питання нормативно-ціннісної структури моральності в сучасних умовах, місце в ній цінностей.

Методологія наукових теорій. Загальнонаукові принципи теорій. Конкретнонаукова методологія і техніка побудови теорій. Поняття та загальна характеристика емпіричних методів наукового дослідження. Сутність теоретичних методів побудови наукових теорій.

Визначення правового розуміння категорії діяльності в аспектах сутності та змісту, а також як результату поєднання філософських підходів та уявлень про норму як принцип діяльності та системи правовідносин, що використовується в процесі діяльності.

Розгляд поглядів провідних американських мислителів XVIII cm. Аналіз інтелектуального середовища тогочасної Америки. Зміна атеїстичних інтересів на деїстичні, котра пов’язана з плюралістичною релігійною картиною тогочасних колоній в Сполучених Штатах.