Функції філософії. "Філософія життя". Діалектика та її альтернативи. Людина як міра усіх речей. Проблема пізнання у філософії Ф. Бекона. Загальна класифікація релігій: фетишизм, іудаїзм, буддизм, орієнталістські релігії. Поняття формалізації у логиці.

Гуманістичний зміст історії виникнення і розвитку філософії. Знання європейського середньовіччя та епохи відродження, нового часу. Філософська думка в Україні: онтологія і гносеологія. Духовний вимір людського буття і зміст пізнавальної діяльності.

Научное познание как социокультурный феномен, его специфика и уровни, формы и методы. Стадии культурной матрицы техногенного развития. Особенности постижения человеком окружающего мира и самого себя в нем. Непосредственная цель и высшая ценность познания.

Владимир Сергеевич Соловьёв (1853—1900) — русский философ, богослов, поэт, публицист, литературный критик. Стоял у истоков русского "духовного возрождения" начала 20 века. Влияние Соловьева на религиозную философию и его основные богословские концепции.

Анализ возникновения, основных этапов развития и характерных черт русской философии. Главная особенность славянофильства и западничества. Характеристика экономической деятельности общины как гармоничного сочетания личностных и общественных интересов.

Религиозное и мифологическое мировоззрение. Философия Древней Индии и Древнего Китая. Возникновение и становление античного неотомизма. Гуманистическая мысль эпохи Возрождения. Эмпиризм и рационализм в выработке методологии научного исследования.

Сутність питання психіатрії до філософії. Очевидність як межа норми і психічного розладу. Важливість проблеми очевидності у пізнанні наявної дійсності. Визначення очевидності як принципу універсального відношення до істинності наявного у даний час світу.

Вивчення філософами питання про співвідношення матеріального і духовного. Критерії філософського пізнання миру та його походження. Взаємозв’язок між пізнанням та моральністю у наукових трактатах Канта. Аналіз суперечок про пізнавальну цінність філософії.

Виникнення й розвиток філософії як комплексу досліджень світоглядних питань і як питання про відношення людини й світу. Вираження буття у філософських категоріях. Суперечливість поглядів матеріалістів та ідеалістів щодо свідомості, духу та матерії.

Специфіка філософського пізнання. Теорія пізнання (гносеологія). Процес пізнання людиною навколишнього світу. Аналіз характеру взаємодії суб’єкта і об’єкта пізнання. Структура пізнання: відчуття, сприйняття, уявлення. Поняття істини та методи пізнання.

Аналіз основних положень концепції юридичної герменевтики А. Кауфмана. Філософсько-правове обґрунтування поняття "герменевтичного кола" як центрального засобу юридичної інтерпретації. Формування загального уявлення про право-реалізаційний механізм.

Аналіз праці російського філософа і соціолога В. Плахова "Традиції і суспільство: досвід філософсько-соціологічного дослідження", основні аспекти розуміння традицій у поєднанні з новаціями. Підґрунтя для концептуалізації культурологічних уявлень.

Характеристика оцінки сакральних текстів як "безцінного релігійного і філософського скарбу". Дослідження основних принципів і постулатів релігієзнавчої методології. Особливість оціночної природи пізнання та виявлення моральносних засад мислителя.

Філософське становлення Івана Мірчука. Розкриття питання простору як феномена мислення в історичній ретроспективі; неевклідова інтерпретація дійсності. Висвітлення у праці "Загальна естетика" питання методологічного обґрунтування естетичних переживань.

Виокремлення, постановка та незаангажоване дослідження основних векторів розвитку української філософії радянського періоду 20 - 30-х років XX ст. Аналіз дослідження тогочасних українських науковців європейської філософії. Вивчення філософських доктрин.

Характеристика основних вимірів філософії історії як науки, її предмет і напрямки. Проблема єдності та багатоманітності історичного процесу, періодизація та структурування його форм як основа для філософського осягнення історії. Єдність історії та буття.

Основні віхи історичного розвитку моралі. Мораль як ідеальний феномен. Сучасні критерії морального прогресу. Визначний моральний прогрес суспільства в епоху Відродження. Особливості моралі рабовласницького, феодального та буржуазного суспільства.

Філософське поняття "матерія", її атрибути та основні властивості. Філософське вчення про буття матерії. Положення атомістичного матеріалізму про неподільність та незмінність атома. Криза фізики та вплив на неї революційних змін у природознавстві.

Наукова фантастика як жанр художньої творчості, що часто змальовує образи майбутнього, містить елементи утопії чи антиутопії. Загальна характеристика етапів розвитку футурології. Знайомство з діяльністю міжнародної неурядової організації "Mankind 2000".

Ідеї, концепції і події на шляху розвитку футурології як окремої наукової дисципліни, мислителі і вчені, яких можна вважати видатними футурологами свого часу. Заснування Всесвітньої федерації футурології та впровадження перших університетських курсів.

Діалектика: від античності до сучасності, її історичні форми. Альтернативи, принципи, категорії та закони мислення. Діалектика як теорія, її застосування в суспільному житті сучасної України. Діалектичне міркування як метод пізнавальної діяльності.

Логіка як сфера наукового пізнання, галузі та особливості використання її принципів. Сутність та зміст основних законів логіки: тотожності, суперечності, виключеного третього, достатньої підстави. Використання законів логіки в науці, повсякденному житті.

Предмет, структура та завдання формальної логіки. Поняття судження, класифікація і форми вираження. Співвідношення законів діалектики і метафізики. Поняття умовиводу, його види. Визначення типу суджень, що входять до складу категоричного силогізму.

Характеристики гри як унікального феномену культури. Розгляд ігрового моделювання образу нової соціальної реальності в культурі Постмодерну. Аналіз комп'ютерного ігрового моделювання як різновиду моделювання соціальної реальності в сучасному суспільстві.

Розкриття сутності та історії формування світогляду. Дослідження джерел сьогоднішнього світорозуміння. Особливості міфологічного знання. Соціокультурні функції релігії. Створення системи моральних норм та цінностей. Роль філософії в сучасному суспільстві.

Пізнавальна роль аналогії. Встановлення розподіленості термінів у судженнях (зображення відношення між термінами за допомогою кругових схем). Характеристика основних ознак та елементів обсягу логіки. Приклади дилеми стосовно майбутньої спеціальності.

Сутність та напрями філософії, її взаємозв’язок з наукою. Буття речей, процесів, станів природи як буття першої передумови людської діяльності. Категорія субстанції в філософії. Теорія відносності А. Ейнштейна як взаємодія простору, часу і руху матерії.

Критична реконструкція історико-гуманістичної традиції в німецькій філософії мови і герменевтики. Особливості "лінгвістичної парадигми" К.-О. Апеля. Звернення до ідеї єдності мови і мовні умови можливості інтерсуб'єктивності прагматики розуміння.

Зв'язки між свідомістю й буттям. Відчуття як елементарна форма психічного. Об'єктивність свідомості. Ступені формування самосвідомості. Філософське трактування феномену безсвідомого. Сутність і структура суспільної свідомості. Політична психологія.

Поняття "життя" як філософської течії XIX - XX століття. Особливості та принципи академічної філософії життя Вільгельма Дільтея, "творчої еволюції" Анрі Бергсона і філософії волі та волюнтаризму Ніцше. Вчення Ніцше про "надлюдину" як смисл Землі.