Исследование теории речевых актов в контексте "лингвистического поворота" в ХХ в. Анализ использования наиболее известных понятий теории в философии права и их значение в вопросах онтологических оснований общества и отношений между языком и сознанием.

Особенности зарождения русского космизма. Н. Федоров как родоначальник всей космической мысли в России. Идея регуляции и объединения с природой. Рассуждения о преодолении болезней и смерти, о достижении бессмертия в философии. Религия в идеях космизма.

Процесс формирования русской философии диалога, ее основные представители. Характеристика основной диалогической посылки кантовской концепции. Идеи Введенского о взаимодействии субъекта и объекта. Возникновение и главные концепции "закон одушевления".

Анализ взглядов одного из крупнейших мыслителей XX века Н. Бердяева на теократическую государственность и теократические властеотношения. Оценка Бердяевым роли православия в истории и культуре России. Идеальная организация церкви с точки зрения философа.

Сопоставление теории типов Мартин-Лёфа и теории интенциональности Гуссерля, особенно их ноэматической стороны с точки зрения феноменологии и аналитической философии. Правила конструирования объектов и оперирования с ними как конкретизация понятия ноэмы.

Краткая биография американского журналиста, писателя и философа личного успеха Н. Хилла. Написание книги "Думай и богатей", ее содержание. Особенности формулы успеха по Н. Хиллу, описание ее шагов: желание, самовнушение, воображение, решительность и др.

Э. Фромм как самый видный представитель психологии неофрейдизма. Анализ его концепции, названной "радикально-гуманистическим психоанализом". Понятие Фромма об экзистенциальной дихотомии. Его критика аскетизма. Учение о "гуманистическом планировании".

Раскрытие содержания основного закона природы и описание строения атома и гравитации. Формирование философской теории об эволюции материи: образование планет, возникновение жизни и смерти и эволюция разума. Математический смысл теории относительности.

Наука и религия как категории, отражающие две основные стороны познания человеком окружающего мира, их взаимосвязь. Основные идеи креационистов и методы доказывания ими своих убеждений. Анализ работ антиэволюционистов, их распространенность и значение.

Ціннісний підхід до самовизначення особистостей та соціальних спільнот. Теорія ідентичності у переосмисленні природи соціальних цінностей. Необхідність розрізняти фактичність та значущість у самоідентифікації людей як представників соціальних спільнот.

Виявлення тенденцій осмислення проблеми виникнення держави на основі суспільного договору в історії суспільно-політичної думки України. Дослідження ефективності демократичного шляху розвитку країни. Специфіка української суспільно-політичної думки.

Філософські та теологічні ідеї Томи Аквінського. Вчення Томи Аквінського про аналогію буття та рецепцію його основних положень у подальшій традиції томізму. Дослідження важливого для філософії питання про особливості і межі застосування філософської мови.

Дослідження теорії аргументації через бінарні позиції: формальну та неформальну логіку. Структура, умови та система аргументації. Нові підходи до її дослідження. Поняття релевантності, допустимості або достатності для переконання для визначення її успіху.

Характеристика проблеми відчуження в розумінні Карла Маркса і її тлумачення іншими філософами ХХ - початку ХХІ століття. Особливість дослідження питання класової боротьби в сучасних умовах. Пошук виходу з відчуження в горизонті родового суспільства.

Розгляд теми природи людини як головного принципу філософських систем К. Маркса та З. Фройда, ідеї яких не втратили своєї дискусійності та актуальності. Людина як певний механізм, який визначає свою діяльність шляхом своїх власних фізіологічних потреб.

Розглянуто особливості організації класичної науки, її понятійний тезаурус, дослідницький інструментарій та її прогностичний потенціал в умовах сьогодення. Проаналізовано зв’язки між структурними елементами класичної науки і класичного наукового пізнання.

Еволюція теорії інституціоналізму. Дослідження французького правового інституціоналізму, інституціональної проблематики представників соціологічної та політологічної думки ХІХ - першої половини ХХ ст., американського економічного інституціоналізму.

Дослідження формування та трансформації комунікативної теорії у філософському дискурсі Європи. Розгляд базових концепцій комунікації - діалога та розсіювання. Розкриття суті симулякру за Бодріяром, особливостей його функціонування в певні історичні епохи.

Види людського контакту та комунікації. Дослідження комунікативної теорії у європейському дискурсі. Відмінності філософії Платона від християнської традиції. Інкарнаційна теологія знака Августина. Пошук Гегелем примирення між суб’єктом і об’єктом.

Комплексний історико-філософський аналіз теорії культурно-історичних типів М.Я. Данилевського в контексті європейської та російської філософської традиції. Аналіз законів історичного розвитку, етнопсихологічної концепції культури, геополітичної доктрини.

Місце теорії культурного релятивізму в постколоніальному суспільстві. Принципи культурного релятивізму Ф. Боаса, А. Кребера. Особливості культурно-антропологічної концепції М. Херсковіца. Роль принципу культурного релятивізму в міжкультурній комунікації.

Доведення до читача думки про те, що філософська праця А. Сміта є водночас хрестоматією в області морально-етичних питань не тільки в минулому, а й для сучасності. Розкриття вихідного почуття у вченні про мораль - почуття симпатії, а також його похідних.

Визначення поняття раціональності у філософському й економічному дискурсах. Німецький філософ Петер Козловські та його теорія, згідно із якою суб’єктивістське поняття економічної раціональності розширюється за рахунок етичної і релігійної раціональності.

Короткий аналіз теорії символічного образу в богословських текстах Діонісія Ареопагіта та Максима Сповідника. Символічний образ як найважливіший спосіб співвіднесення небесного та земного вимірів буття. "Символічний реалізм" як жива священна реальність.

Сутність симуляційних філософських теорій Ж. Бодрійяра. Онтологічні принципи та філософська стратегія включення самодостатних, незалежних від трансцендентних зразків симулякрів в універсальну сферу життя сучасної людини у парадигмі некласичної філософії.

Розгляд проблеми зовнішньої та внутрішньої самореалізації людини в контексті матаантропологічної методології Н. Хамітова. Аналіз цінностей самореалізації людини: безпеки, влади, свободи, любові. Взаємозв’язок феноменів самореалізації та повноти життя.

Дослідження теорії цивілізацій в контексті розвитку сучасного гуманітарного знання. Поєднання в межах теорії цивілізацій лінійно-стадіальних та локальних підходів до історії розвитку людства. Визначення факторів, які обумовлюють людську діяльність.

Оцінне відношення людини до світу вивчає аксіологія, або теорія цінностей. Визначення цінностей. Об'єктивістська та суб'єктивістська концепції цінностей. Суб'єктивістські концепції цінностей. Класифікація, функції цінностей-визначення сенсу життя.

Определение ценностей. Объективистская и субъективистская концепции ценностей. Биологические, витальные, психические, духовные, социальные ценности. Ценность как феномен. Концепция природных прав человека. Феноменологическая концепция ценностей.

Суть и понятие теософии как веры в свою духовную интуицию. Елена Петровна Блаватская - философ, мистик, пророк и реформатор, ее биография и периоды жизни. Деятельность Теософического Общества, сущнсть разницы между установленными религиями и теософией.