Исследование проблемы взаимодействия субъекта и объекта в социальной работе. Выявление специфики человека, которая заключается в дихотомическом единстве как "человек-нуждающийся" и "человек-помогающий". Качества альтруистического поведения субъекта.

Пример философского осмысления понятия города, его роли и функций в современном мире, а также места и роли городского университета в процессах функционирования и развития города. Подход к пониманию города, разработанный в рамках философской школы.

Рассмотрение основополагающих категорий человеческого бытия. Характеристика эмпиризма Бэкона, рационализма Декарта, материалистического монизма Спинозы, монадологии Лейбница, сенсуализма Дж. Локка, субъективного идеализма Дж. Беркли, скептицизма Д. Юма.

Исследование сходства поздней философии В.А. Соловьева с феноменологией Э. Гуссерля. Общее проблемное поле в работах двух философов - стремление раскрыть основания достоверности сознания и/или знания. Содержание и сравнительный анализ теорий познания.

Субъективность, личностная идентичность в контексте взаимодействия Я и Другого. Трансцендентальная субъективность, опыт собственной телесности и аналогизирующей аппрезентации как основа конструирования другого Я. Экзистенциальное понимание бытия человека.

Исследование роли философских идей и принципов в развитии науки. Изучение критериев демаркации науки от других форм познавательной деятельности. Рассмотрение и характеристика основных социальных функций науки. Определение понятия джастификационизма.

Изучение проблемы оснований науки как возможности возвращения "жизненного мира". Этапы кризиса рациональности в наукознании XX-XXI веков, итогом которого стала трансформация классической методологии и появление феноменологического метода Э. Гуссерля.

Сущность духовности и анализ его роли для индивидуального и социального развития, трансформация в рамках продуцирующегося эпохой модерна рационального знания. Потенциал кордоцентричного познания для спасение современного человечества от бездуховности.

Обґрунтування теоретичних основ та методологічних засад трансформації інноваційних систем під впливом зовнішніх і внутрішніх чинників. Розроблення та запровадження новітніх технологій у широкому спектрі знань на основі інноваційних наукових досягнень.

Основні форми логічного мислення. Види простих суджень та їх аналіз. Судження, в яких стверджується чи заперечується сам факт існування або не існування предмета. Умовний силогізм та його види. Приведення ствердження основи до ствердження наслідку.

Класична логіка висловлювань як наукова дисципліна. Опис логічної істинності висловлювань. Логічний аналіз поняття, методика їх означення. Структура простих атрибутивних висловлювань та їх класифікація. Структура та семантичний аналіз силогізму.

Зміст операцій додавання, віднімання, множення та доповнення понять, сутність дихотомічного поділу. Аналіз події за видовою ознакою, її обмеження, узагальнення та визначення істинності. Різновиди складних суджень, їх трансформація за логічним квадратом.

Ознаки предмету та їх класифікація. Види поділу понять: поділ за видотвірною ознакою (простий поділ), дихотомічний поділ і класифікація. Істинне і хибне судження. Умовивід і доведення, їх структура. Сутність мистецтва критики демонстрації у спростуванні.

Теоретичні засади поняття про умовивід: сутність та його структура, характеристика дедуктивного та індуктивного мислення, аналогія. Основи формальної логіки: закон тотожності, закон достатньої підстави, закон суперечності, закон виключеного третього.

Всебічне дослідження апарату здобуття нового знання в різних галузях науки як головне завдання методології наукового пізнання. Сутність поняття "ландшафтна оболонка". Знайомство з властивостями системних об'єктів. Розгляд прикладів причинного пояснення.

Світогляд як форма суспільної самосвідомості людини, через яку вона сприймає і оцінює світ. Структурні чинники, які його визначають. Органічна єдність філософії і світогляду. Методологічні можливості індукції і дедукції. Їх роль в науковому пізнанні.

Визначення і аналіз сутності філософії, як специфічного типу знання. Ознайомлення з основними онтологічними категоріями. Характеристика поняття свідомості та пізнання. Розгляд особливостей парадигми, як моделі постановки і вирішення наукової проблеми.

Філософія як особлива форма суспільної свідомості. Філософія Стародавнього Єгипту, Вавилону, Індії та Китаю. Антична діалектика, атомістичне трактування буття. Погляди Демокріта, Епікура, Платона, Арістотеля і Сократа. Основи матеріалізму і теоцентризму.

Мудрість і філософія. Філософія як світогляд. Історичні форми світогляду. Взаємовідношення філософії і науки. Особливості філософського освоєння дійсності. Основні типи самовизначення сучасної філософії. Моїзм і легізм. Витоки античного космоцентризму.

Визначення своєрідності і сучасного тлумачення предмету філософії. Особливості співвідношення раціонального й ірраціонального у філософії. Характеристика символічних й метафоричних смислів, аналіз підтексту. Розгляд духовно-практичної інтенції філософії.

Функції, форми та методи філософського осмислення людського буття. Виникнення та розвиток вчень про закономірності життя. Осмислення єдності світу з людиною. Синтезуюча природа творчості в суспільстві. Концепція взаємозалежності всіх держав світу.

Дослідження основної світоглядної ідеї індійського мислення. Визначення сутності екзистенціалізму, як аналітики людського буття. Розгляд та характеристика онтологічних проблем в марксизмі. Ознайомлення з основними питаннями класичної гносеології.

Особливості виникнення філософського світогляду, передумови та головні етапи даного процесу. Головні функції та оцінка значення філософії в системі духовної культури людства, специфічні риси як наукового напрямку. Періоди розвитку і видатні представники.

Поняття, предмет і ознаки філософії та філософування. Особливості та основні етапи розвитку античної філософії. Основні ідеї античної етики. Людина і суспільство епохи Відродження. Французький матеріалізм і просвітництво другої половини XVIII ст.

Використання філософської ідеї у творчості українських письменників. Серце як осередок багатоманітних душевних відчуттів і хвилювання. Категорія практики та її інтерпретації. Матеріально-речовинні елементи. суб’єктивні форми існування духу і культури.

Базові функції світу ідей та чуттєво сприйнятих речей у рамках метафізики Платона, уявлення вченого про процес пізнання. Розгляд людини з методологічних позицій філософської антропології. Ставлення Франка до марксизму і загальна характеристика умовиводу.

Проблемне поле філософії та структура філософського знання. Поняття світогляду, його специфіка, структура, функції. Загальна характеристика історичних типів світогляду. Специфіка філософського знання. Філософське розуміння методу пізнання, типи методів.

Дослідження проблеми походження свідомості; її структура, властивості та нейрофізіологічні основи. Характеристика форм суспільної свідомості. Вивчення проблемного поля епістемології. Поняття об'єкта та суб'єкта пізнання, їх філософське розуміння.

Філософія як світогляд, її призначення в сучасному суспільстві. Філософія античного світу. Філософська антропологія. Релігія як форма світогляду. Складові форми мислення. Логіка суджень та умовиводів. Логічні і методологічні принципи аргументації.

Світогляд як форма освоєння світу. Структура та історичні типи світогляду. Філософія в системі культури. Особливості та основна проблематика філософської думки у Стародавній Індії та Китаї. Загальна характеристика та етапи розвитку античної філософії.