Пізнання історичної реальності не обмежується фактографічною реконструкцією подій. Воно мусить зосередитися на осмисленні суті процесів (соціальних, політичних, духовних), які відбуваються в історії. Дослідження політичної думки ранньомодерної України.

Розгляд віртуальної реальності як соціального феномену, що виник в умовах інформаційного суспільства. Вивчення специфіки впливу віртуального світу на свідомість і культуру людини, визначення негативних наслідків для людини, яка шукає ідентичності з ним.

Проблема теоретико-методологічних засад релігієзнавно-філософського аналізу ідеологеми "Київ – Новий Єрусалим". Дотримання основних методологічних принципів сучасного академічного релігієзнавства: принципу об’єктивності, історизму, загальнолюдськості.

Питання співвідношення категорій цивілізація і культура. Характеристика "цивілізації" як подолання "варварства". Критика буржуазного суспільства. Виникнення марксизму як послідовного вчення, що розкриває формаційні суперечності типів суспільного устрою.

Характеристика теоретико-методологічних підходів у філософії права, джерельної бази щодо творчості Б. Кістяківського. Дослідження наукового доробку та перспективи подібного аналізу. Розгляд проблем у філософсько-правових вченнях Б. Кістяківського.

Сутнісний зміст категорійних понять: духовне здоров'я, духовність, мораль, духовна криза, самопізнання, сенс життя. Формування моральної поведінки, прийнятої почуттям істини, доброти, прекрасного. Формування духовності особистості через самопізнання.

Забезпечення участі в суспільно-політичному житті країни представників різних етнічних, мовних, релігійно-конфесійних груп. Гарантування умов для повноцінної реалізації прав представників регіональних спільнот у межах української політичної нації.

Виокремлення філософських пошуків мислителя про істинну сутність людини, її самопізнання, моральні правила суспільного життя, всезагального щастя. Аналіз ставлення Сковороди до державного правління, його утопічного начерку гармонійного суспільства.

Мировоззренческие итоги религиозной философии в России. Влияние христианской литературы, неоплатонизма и теософии на взгляды основателя классической русской философии Соловьева. Учение о Богочеловечестве, космология и триединство в творчестве мыслителя.

Особенности субстанции и первичность материального в античной философии, сущность субъективного индетерминизма в содержании индивидуального сознания. Концепция идеального государства и этические воззрения Платона, перспективы теоретической метафизики.

Основные теории языковой личности. Речевое поведение человека и его невербальное сопровождение. Специфика языковой картины мира. Мотивация коммуникативной деятельности. Соотношение понятий языковая личность и речевой портрет. Реконструкция модели мира.

Философия как сфера сознания, которая ориентирована на предельно общие вопросы бытия, наиболее общие законы природы, общества и мышления, законов философия не формулирует, а природу, общество и мышление, изучает мир сквозь призму человека.

Раскрытие понятия фрейдизм и неофрейдизм, сциентизм и антисциентизм. Изучение позитивистской традиции в философии XX века. Теории и концепции прагматизма. Философия экзистенциализма, ее представители. Сущность концепции соотношения философии и науки.

Понятие и классификация методов теоретического исследования. Сущность абстракции и конкретизации как методов исследования. Индукция и дедукция как важнейшие типы умозаключений. Виды и процедура анализа, формы синтеза. Методы сравнения и классификации.

Особенности применения научно-обоснованных методов исследования. Абстракция и конкретизация, индукция и дедукция, анализ и синтез, сравнение, классификация. Метод восхождения от абстрактного к конкретному. Обобщение, как продукт мыслительной деятельности.

Абстракция и конкретизация. Индукция и дедукция - типы умозаключений. Анализ как метод научного познания и его виды. Формы синтеза. Выявление общего и особенного в экономических явлениях с помощью сравнения. Система классификации. Обобщение понятий.

Абстракция и конкретизация. Изучение познавательной роли индукции и дедукции. Исследование процедуры мысленного разделения объекта. Виды анализа как метода научного познания. Фасетный метод классификации. Форма синтеза как метода научного исследования.

Проблематика философии и ее язык, средства и методы, понятия и категории. Отличие философского мировоззрения от мифологического и религиозного. Идеи даосизма и буддизма. Древнегреческая философия: периодизация и очерки. Направления русской философии.

Принципиальное отличие западного и отечественного философских подходов к исследованию понятия "гражданское общество". Специфика основных типов общества и их теоретические стандарты. Гражданское общество коллективистского типа и индивидуалистического типа.

Философский анализ методологических принципов, определивших становление концептуального каркаса дискурса власти в работах современных философов. Исследование проблемы отсутствия онтологического измерения властных отношений у философов постмодерна.

Исследование различных теоретических философских взглядов на совершенствование модели воспитания на современном этапе. Теоцентрическая и социоцентрическая, натуроцентрическая и антропоцентрическая модель воспитания. Поиски новой философии образования.

Сущность философии как мировоззрения, объединяющего в себе научно-теоретические знания с духовно-практической стороной человеческого бытия. Анализ категорий и принципов изучаемой отрасли. Историческая периодизация развития философского мышления.

Научное познание, его структура, виды и формы. Методы, которые используются на теоретическом уровне познания. Черты научной теории и ее структура. Понятие методологической культуры специалиста. Роль педагогики в жизни общества. Кризис системы образования.

История зарождения и развития логики как науки. Исследование процессов рассуждения в системах символической логики. Логика и творчество, ее практическое значение. Предмет и значение логики, изучение ею мышления. Формы чувственного и абстрактного познания.

Анализ философии поступка М. Бахтина. Рассмотрение проблемы поиска мыслителем необходимого основания (долженствования поступка) для своего проекта "Первой философии" в мирах науки и эстетики. "Роковой теоретизм" данных миров и их отличие друг от друга.

Поняття апріорного в теоретичній філософії І. Канта. Вивчення загальних форм чуттєвості: простору і часу. Явище і "річ у собі". Розсудок в теоретичній діалектиці. Розум в філософії І. Канта. Розходження між аналітичними і синтетичними судженнями.

Підходи щодо проблеми патріархальних і феміністичних гендерних ролей. Дослідження філософського історичного поля як підґрунтя формування паритетних світоглядних основ з гендерно-рольової тематики. Аналіз стану гендерних відносин в українській історії.

Вивчення філософських проблем гендеру в культурно-освітньому просторі. Передумови виникнення гендерно-орієнтованої освіти. Соціалізація, переосмислення ролі викладача. Створення толерантних умов для формування особистості студента засобами освіти.

Концептуальні засади проблематики свободи в межах теоретичного трансценденталізму І. Канта. Аналіз інтерпретації Кантового поняття свободи Л.У. Беком та концепцію "свободи емпіричного мислення" М. Коля. Зв’язок між чинниками свободи і помилковості.

Аналіз зарубіжного та вітчизняного досвіду осмислення цінностей в соціально-філософському дискурсі. Розгляд розвитку та трансформації цінностей і ціннісного компоненту світовідчуття в традиції мислителів та авангардних розвідках вітчизняних науковців.