Взаимоотношение философии с наукой и метафизикой. Особенности современной неклассической картины мира. Метафизика как учение о бытии, имеющее свой особый объект и свой способ познания. Лингвистический поворот как важная характеристика западной философии.
Исследование результатов ранних исторических, богословских и альтернативных концепций христианства. Рассмотрение идеологии "доникейских" альтернативных концепций. Определение роли триадологической полемики в раннехристианской религиозной культуре.
- 12003. Становление русской академической философии православия: диалог с И. Кантом (к постановке проблемы)
Академическая философия православия как важная составляющая русской философской мысли XIX в. Распространение в России идей трансцендентальной критической философии. Намерение И. Канта соединить христианскую религию с чистым практическим разумом.
Процесс формирования русской философской мысли (X-XVIII вв.). Анализ русской идеи в качестве основы национального самосознания народа на протяжении его истории. Историческая философия славянофилов и западников. Представители революционного народничества.
Возникновение и развитие русской философии. Влияние взглядов Чаадаева на общественную мысль России. Теория самобытного исторического пути России в трудах ранних славянофилов. Идеи западничества в русской философии. Философия "всеединства" В.С. Соловьева.
Распад целостного мировосприятия, переходом к осколочной, мозаичной системе мировоззрения. Философские концепции Бергсона и Лосского. Становление системного мышления естествоиспытателями. Моменты биографии Богданова и Винера. Химическая форма организации.
Наука как постижение мира, изучение объективно существующих объектов. Предпосылки и источники возникновения науки, исторические формы развития и классификация. Характер взаимодействия философии и науки, ее закономерности на современном этапе развития.
Изучение темпоральных представлений в их историческом развитии в текстах древнегреческих авторов. Контекстуализация и проблематизация темпоральной проблематики в текстах предшествовавших и современных Платону авторов, а также в диалогах Платона.
- 12009. Становление философии
Основные идеи философия древней Индии, анализ этапов ее становления. Описание ритуалов и комментарии к Ведам. Обзор философских проблем, которые развиваются в этом учении. Роль античной (древнегреческой) философии в становлении философских проблем.
Важнейшие элементы древнекитайской религии. Зарождение философии Китая в недрах мифологических представлений. Школы в китайской философии, их характеристика. Социально-этические проблемы в размышлениях китайцев. Природа знания и логические идеи.
Философия как теоретическая дисциплина о мире и человеке. Философская традиция древней Индии. Ортодоксальные и неортодоксальные школы древнеиндийской философии: принципы, идеи и категории. Основные школы древнего Китая: конфуцианство, даосизм, легизм.
Рассмотрение истории зарождения и развития русской философии. Первым древнерусским философом считается киевский митрополит Илларион. Распространение натурфилософских учений в Московии (нестяжатели и иосифляне). Важнейшие течения в философии XIX в.
Изучение конкретно-исторического формирования и развития философии как науки об истине. Определение проблем бытия античных, классических, средневековых мировоззрений. Этика Аристотеля. Рассмотрение основных задач онтологии, гносеологии и антропологии.
Зарождение русской философии в эпоху расцвета Киевской Руси на волне христианизации страны. Осмысление социально-политической и историософской проблематики в средневековой философии. Важнейшие течения в русской философии XIX века. Школы философии.
Религиозные искания Ф. Достоевского и его отношение к различным философским течениям. Страдание как одно из глубинных экзистенциальных переживаний человека по Ф. Достоевскому. Характеристика проблемы свободы, вера писателя в искупительную силу страдания.
Познание как умозрение. Платон и неоплатонизм. Основания средневековой науки. Вера и разум в процессах научного познания. Развитие эмпиризма в науке как теоретико-познавательной традиции. Философские основания рационализма. Философия как всеобщая наука.
История становления системы философской, общественно-политической, этической и эстетической мысли в Беларуси. Бытие и познание, онтология, гносеология, человек, этические взгляды в учениях философов Беларуси в период от Киевской Руси до XIX-XX веков.
Поняття гедонізму як надмірне прагнення до чуттєвих насолод і пов'язане з відмовою від загальноприйнятої моралі, етичні теорії, системи поглядів. Популярні теми тілесної насолоди, спокуси й бажання як становлення нової форми теорій про задоволення.
Генеза поняття адміністративної субкультури в історії соціальної філософії, структура особистих якостей, життєвих сенсів, експектацій державних службовців, співвідношення в їх діяльності конформістських, бюрократичних та інноваційних компонентів.
Огляд філософії позитивізму (ствердження примату науки). Філософія марксизму: теоретичні джерела й основні ідеї. Філософія України другої половини XIX - початку XX століття (О.П. Потебня, П.Д. Юркевич, М.П. Драгоманов, І.Я. Франко, Леся Українка).
Основні положення філософії життя Ф. Ніцше. В. Дільтей, Г. Зіммель та герменевтика. Філософія історії О. Шпенглера. Ірраціоналізм та вчення про суспільство А. Бергсона. Особливості та основні положення атеїстичного і релігійного екзистенціалізму.
Дослідження культурологічної творчості мислителя Якова Павловича Козельського (1728-1794 рр.). Вивчення українським філософом проблематики культури у зіставленнях із відповідними системно-теоретичними модифікаціями течій філософії XVIII століття.
Історико-філософські джерела та передумови формування концепту відчуження в західноєвропейській інтелектуальній традиції XVIII—XIX століть, відмінність і взаємозв'язок різних трактувань відчуження. Розгляд проблеми можливостей подолання відчуження.
- 12024. Становлення методологічних засад філософії освіти як пріоритетної галузі гуманітарного знання
Концепція методологічних засад філософії освіти, якою передбачається подолання проблем сучасної навчальної діяльності. Формулювання елементів філософії освіти на основі виявлення та аналізу існуючих протиріч і парадоксів в галузі гуманітарного знання.
Розкриття сутності нелінійної моделі особистості в контексті сучасної філософії освіти. Розробка нової синергетичної моделі інноваційної людини, метою життя якої стає самоосвіта, самовизначення, що спонукають її до реалізації потенційних можливостей.
Основні риси середньовічної філософії. Процес становлення християнства та розвиток релігійно-філософського знання Середніх віків. Йоган Екхарт як видатний середньовічний містик. Характеристика халдейської містики. Проблема взаємодії людини й Бога.
Вивчення великих і малих соціальних утворень та їх методологічного значення для комплексного філософського аналізу середнього класу. Розгляд та характеристика особливостей зв’язку генезису середнього класу зі змінами парадигм суспільного розвитку.
- 12028. Становлення української державності в інтерпретації нелінійної концепції соціального пізнання
Експлікація евристичних можливостей нелінійної методології у сфері соціально-філософського пізнання в межах дослідження ґенези української державності. Створення моделі українського державотворення. З’ясування змісту державності з погляду нелінійності.
Становлення та роль філософії освіти в демократичному суспільстві. Сприяння утвердженню високих цінностей, високодуховної культури, оновленого суспільства, а відтак нової людини, яка уособлює гармонійну єдність природного, духовного і суспільного витоків.
Дослідження процесу становлення філософського дискурсу фотографії та основні етапи її теоретичного осмислення. Розкриття особливостей експлікації світлини як технічного образу, різновиду мистецтва, соціокультурної практики та інформаційного медіуму.
