Аналіз натуралістичного розуміння свідомості як елементу картини світу. Осмислення ментальної свободи волі в натуралістичній концепції свідомості. Нерозробленість екзистенційної саморефлексії при прийнятті нейробіологічно редукованої картини світу.

Особливості політико-економічного вчення Дж. Міля в контексті ідеї сталого суспільного розвитку. Реформування суспільства на засадах встановлення партнерських відносин між усіма учасниками економічних процесів. Досягнення "стаціонарного стану" економіки.

Исследование "мягкой силы" как феномен китайского философского, научного и общественно-политического дискурса. Классические трактаты древних мыслителей Поднебесной: Лао-цзы, Сунь-цзы, Мо-цзы, Мэн-цзы, Конфуция - китайских мудрецов, живших до нашей эры.

Проблематика "Эдипа" как идеологического способа интерпретации желания субъекта, которая осуществляется психоаналитической практикой в соответствии с капиталистическим законом стоимости. Психоанализ как капиталистическая практика молекулярного порядка.

Рассуждения религиозного мыслителя Н.А. Бердяева о Боге. Какие новаторские идеи о Божественном начале пытался привнести философ в ортодоксальное христианство. Идеи богочеловечества в русской философии. Понимание божественного участия в судьбе личности.

Изучение новаторских идей о Божественном начале, которые пытался привнести философ Н.А. Бердяев в ортодоксальное христианство. Особенности рассуждений религиозного мыслителя о Боге, которые не принимали ни православные, ни католические христианские круги.

Фундаментальне значення проблеми буття для філософської науки. Людські виміри проблеми буття. Основні змістовні аспекти, концепції та підходи до визначення поняття буття в історії філософської думки. Спосіб і форми існування матерії (рух, простір, час).

Аналіз поняття "іронія" у поглядах Ф. Ніцше. Нігілістична іронія як приклад розчарування і суб’єктивного руйнування сталих метафізичних систем, як ознака естетичного й інтелектуального вдосконалення особистості. Ознаки модерністського іронічного дискурсу.

Філософський аналіз етичних проблем клонування людини та їхнього тлумачення з культурно-релігійних позицій. Опис релігійних та філософських підходів в оцінюванні новітніх біотехнологічних наукових досягнень. Особливості оцінки клонування в ісламі.

Розгляд процесу виникнення та формування філософсько-правової категорії "ментальність". Аналіз понять "національний характер" та "дух народу". Дослідження впливу ментальних особливостей українців на трансформаційні перетворення в державі в сфері права.

Ідеї і концепції наукової спадщини французького філософа болгарського походження Цветана Тодорова. Звернення до категорій інакшості як головної у концепції діалогу культур. Порівняльна характеристика внутрішнього змісту понять "культура" і "цивілізація".

Изучен вопрос о подразделении систем на открытые и закрытые, его переосмысление в методологическом плане. Показано, что теория науки является неотъемлемой частью теории познания. Бытие закрытых и открытых природных систем, их соотносимость в природе.

Борьба представлений по проблеме понятия в истории философии. Три вида понятия Канта. Основные тезисы учение Гегеля о понятии. Идеальный и материальный аспекты содержания понятия. Диалектико-материалистическое понимание. Создание новых понятий в науке.

Інтерпретація проблеми права у філософській концепції Гегеля. Тенденція до онтологічно-метафізичного поєднання права і до розділення, але не протиставлення природного та позитивного права. Підстави для винесення правового рішення за концепцією Гегеля.

Особливість осмислення явищ та подій релігійного та політичного життя. Аналіз ставлення релігійних спільнот України до необхідності відстоювати свободу держави та ставлення релігійних об’єднань Росії до терористичної діяльності владних органів Росії.

Концептуалізація можливостей здійснення свободи совісті у сучасній Україні у контексті сучасної російсько-української війни. Оцінка ставлення до війни глав релігійних громад та організацій, представники яких беруть участь у ній з її різних сторін.

Эволюция понятия свободы человека, личности в философских концепциях различных эпох существования человеческой цивилизации. Свобода личности как базисная онтологическая характеристика, как основание человеческой активности в трактовке Ж.-П. Сартра.

Техника как артефакт. Теоретические методы технознания. Системный подход в технознании. Метод мозговой атаки, как коллективный метод поиска новых технических идей и решений. Обзор метода теневого мозгового штурма. Понятие "система" и "системный подход".

Изучение этапов становления нового постнеклассического миропонимания и мировоззрения России третьего тысячелетия. Отличительные черты постнеклассической науки и образования. Синергетическое миропонимание, ориентированное на нелинейность и сложность мира.

Воображение и интуиция как способы и формы познания и творчества. Основные аспекты, касающиеся сущности интуиции и воображения в контексте творческого всенаучного поиска. Особенности мыслительных процессов. Значение творческого потенциала в экономике.

"Феноменология духа" - "тайна и исток" гегелевской философии. История – "прогресс духа в сознании свободы", последовательно реализуемый через "дух" отдельных народов. Процесс изучения диалектики Гегеля в философии. Единство и борьба противоположностей.

Антропологический ренессанс последних лет. Проблема человека в философии, ее характер и границы. Философская антропология, ее право на самостоятельное существование. Научные концепции и суждения о природе человека, его взаимоотношении с обществом.

Рассматривается функционирование термина "смысл" в методологических основаниях феноменологической социологии Щюца, понимающей социологии Вебера и феноменологии сознания Гуссерля. Описывается попытка концептуальной связи терминов "смысл" и "время".

Философские предпосылки феноменологической социологии А. Щюца и его критика методологии М. Вебера. Ставится под вопрос возможность употребления слова "смысл" в качестве философского и социологического термина. Мир, повседневность и высшая реальность.

Аналіз проблеми формування імперативу експлікації людської активності в космічному просторі. Нормативно-правова база регламентації людської діяльності у космічному просторі. Пошук стратегій правового забезпечення безпекового розвитку цивілізації.

Робиться с проба усвідомлення суспільством суті та значимості феномена та проблем біологічної етики. Визначається роль громадської думки у справі ефективного вирішення біоетичних проблем. Неадекватне сприйняття суті біоетичних проблем багатьма вченими.

Розуміння буття як філософської категорії. Співвідношення існуючої реальності зі свідомістю та життєдіяльністю людини. Дослідження етапів протиборства матеріалістичного і ідеалістичного підходів до трактування фундаментальної основи поняття буття.

Перші визначення та підходи до розуміння буття, відображені в давньогрецькій натурфілософії. Категоріальні визначення поняття буття у класичній та некласичній філософії. Сучасна наука про рівні та форми виявлення його сутності (філософське окреслення).

Світ як єдність об'єктивної дійсності і дійсності людських сутнісних сил, його сутність та проблеми існування. Філософський зміст буття, його форми та сфери прояву. Визначення, сутність, єдність матерії руху, простору, часу як філософських категорій.

Виявлення сутності проблем буття людини та людяності як провідних у філософській спадщині Г. Сковороди та обґрунтування актуальності їхнього ціннісно-світоглядного вирішення для сьогодення. Розгляд реалії технологічної революції на початку ХХІ ст.