Рассмотрение ментального конфликта как одного из черт мексиканского Просвещения. Роль церкви и ордена иезуитов в формировании мировоззрения Клавихеро, место наук в его жизни. Адаптация новых философских идей и их влияние на его исследовательский подход.

Ідеї та особливості, які лежать в основі теорії Модерну. Розглянуто, що Андреас Реквіц розробляє свою теорію на двох рівнях. Історія розвитку західного модерного суспільства розглядається з точки зору конфлікту між логікою загальності та сингулярності.

Проблема страдания, связанная с уникальностью человеческого бытия. Положения философии экзистенциализма, утверждающие, что человек - это программа, формирующая сама себя в случайно выпавших обстоятельствах. Роль активных действий в сохранении своего "я".

Дослідження феномену страждання як універсальної міри небайдужості людини. Аналіз базових форм, що представлені в давніх текстах вавилонського епосу. Розгляд через розуміння страждання як екзистенціалу буття в контексті генези теорії чуттєвості.

Научная биография советского философа Э.Ф. Лепиня как сторонника школы академика Деборина в философии, специалиста по философским проблемам физики. Анализ соотношения динамической и статистической закономерности, их использование в физике и биологии.

Способы решения проблемы понимания в философии ХХ века. Ее анализ в свете стратегии "ограниченного и безграничного тождества". Понимание как общечеловеческий способ бытия. Противоречия в работах представителей феноменолого-герменевтической традиции.

Изучение классической и неклассической стратегии естественнонаучного представления о мире. Понимание корректности постановки и решения задач естественнонаучной рациональности. Формы актуализированной действительности и двуполюсность научного знания.

Традиции русской философской и социально-гуманитарной мысли в контексте построения и обоснования программы социально-гуманитарных наук. Влияние метаморфоз в социально-гуманитарном знании в целом на изменение стратегий исследования в историографии.

Альбуханова-Славская Ксения Александровна – советский и российский психолог, доктор философских наук. Авторская теория жизненного пути человека с учетом взаимодействия внешних и внутренних факторов. Основные положения субъектно-личностной концепции.

Воспитательная деятельность институтов, участвующих в социализации молодого поколения. Роль государства в определении долговременной стратегии, обеспечивающей создание и функционирование системы патриотического воспитания граждан Российской Федерации.

Рассмотрение концептуального подхода к пониманию стратегии устойчивого развития цивилизации. Исследование биосферы как совокупности экосистем существующих на основе полностью замкнутых круговоротов, характеристика и последствия экологического кризиса.

Систематизація інтерпретацій теорії психоаналізу Ж. Лакана щодо переозначування суб’єкта. Відтворення у романі Дж. Фаулза "Жінка французького лейтенанта" моделі катарсису екзистенційної травми суб’єкта шляхом зміни травматичного означника на адекватний.

Раціональна реконструкція еволюції наукової раціональності. Тенденції до інтеграції класичних редукціоністських стратегій у постнекласичну наукову раціональність. Уніфіковані фізичні теорії як проект редукціонізму постнекласичної науки, їх перспективи.

Розгляд стратегії сподівання як переходу від поспішної погоні за перемогою до раціонального осмислення операційної карти бажаного майбутнього. Залучення стратегування до наповнення змісту сподівання. Аналіз дослідження тваринного страху перед ворогом.

Дослідження ролі масової культури з позицій теорії культурної індустрії М. Горкгаймера й Т. Адорно та комунікативної філософії Ю. Габермаса. Характеристика комунікативної та стратегічної типів раціональності, яким відповідають життєвий світ і система.

Дослідження концептуальних засад онтологічного дослідження держави як комплексного соціального явища. Виявлення іманентних суперечностей процесу державотворення в сучасних історичних умовах на матеріалі стратегічно-реляційної концепції Б. Джессопа.

Проблема стратегії життя особистості як фактора розвитку суспільства, способу вирішення життєвих завдань, що надає особистості спрямованості в реалізації її як суб’єкта власної долі. Механізм взаємодії соціального капіталу та стратегії життя особистості.

Сутність поняття "культурфілософська рефлексія". Особливості рефлексивного засвоєння оратором культурфілософських надбань як передумови соціокультурної ефективності ораторського спілкування. Аналіз проблем розвитку існуючих форм культурного творення.

Аналіз страху через взаємодію фундаментальних категорій онтології - буття і небуття. Індивідуалістська (індивідуалізм) і колективістська (колективізм) тенденції підходу до людини та її буття. Способи подолання, мінімізації чи нейтралізації страху небуття.

Сущность и причины появления страха. Источники страхов, их характеристика. Понятие страха в философии Кьеркегора. Взаимосвязь страха и греха в трудах Кьеркегора. Причины духовной болезни человека и пути ее преодоления. Экзистенциальный смысл страха.

Рассмотрение экзистенциализма, или философии существования - одиого из самых популярных и влиятельных течений современной общественной мысли. Центральные вопросы экзистенциализма - существование человека, смысл его жизни и судьбы в мире, страх, страдание.

Проблема страха как феномена, обусловленного условиями человеческого существования. Анализ страха на идеях философской антропологии, концепции "человеческой ситуации" Э. Фромма, философии экзистенциализма. Становление социального начала в человеке.

Характеристика екзистенційних підвалин страху смерті та їх зв’язку із духовним становленням і самотрансценденцією особистості. Вирішення проблеми смислу людського життя. Сотеріологічний вимір проблеми побоювання кінця існування у християнській традиції.

Дослідження морального відношення людської особистості до проблеми смерті. Історико-філософський екскурс у поняття смерть, його трансформація в європейській свідомості. Відношення екзистенції до смерті, сутність різноманітних підходів до її концепту.

Аналіз і порівняльна характеристика страху і спокуси як детермінант відповідальності в межах філософського дискурсу. Дослідження сутності феномену страху в екзистенціальній філософії з екстраполяцією на сучасні реалії. Ідеї Йонаса щодо евристики страху.

Страх як чинник, що формує суть людської екзистенції. Механізми, які стимулюють або стримують людську активність. Розуміння страху в якості посередника між потенцією людського буття і безпосередньо існуванням людини. Взаємовплив страху та бездоганності.

Проблема буття в роботах по філософії. Створення бази дослідження страху людської екзистенції, його місця та ролі у різних сферах. Головні механізми подолання й процес уникнення негативного впливу. Страхи сучасної цивілізації: пандемія, тероризм.

Визнечення уявлення людей про страх на основі аналізу текстів першоджерел доби Київської Русі. Головні моменти, ключові для подальшого усвідомлення сутності танатологічних поглядів мислителів епохи. Основні категорії, смислоутворюючі духовну атмосферу.

Філософське дослідження ґенези та функцій страху в суспільстві, як соціально-філософського феномену. Обґрунтування місця і значення даного явища в онтологічному існуванні людини. Оцінка рівня вивчення феномена страху в різних галузевих дисциплінах.

Аналіз страху як важливої складової людського існування. Специфіка страху в українському духовно-культурному просторі в часи Києво-Руської держави. Місце екзистенціалу страху у філософії Г. Сковороди, та у творчості геніального прозаїка М. Гоголя.