Язык генетических процессов и равновесие жизненных процессов. Истоки жизни и молекулярный уровень материи. Начало жизни и начало первых "циклично замкнутых" процессов. Стохастические тактики, парирование которых осуществляется перестройкой структуры.

"Понятие" как форма мышления: его общая характеристика, свойства и основные признаки. Логические приёмы образования понятий: сравнение, анализ, синтез, абстрагирование, обобщение. Понятие и слово, омонимы и синонимы. Основное содержание и объём понятий.

Понятия с точки зрения содержания и объёма: различия и символы. Понятия вида и рода, их смысловая (охватывающая) особенность (от уровня бытия до более низших порядков). Логическое обобщение понятий и оперирование ими в процессе мышления и умозаключений.

Анализ проблемы объяснения бытия как единства и борьбы противоположностей. Рассмотрение основных представлений онтологии и определение их обоснованности и соответствия фундаментальным гуманитарным и естественнонаучным философским представлениям.

Последовательность этапов интенционального понимания поведения. Подлинные каузальные объяснения в истории и социальных науках. Внешние и внутренние изменения в мотивационной основе действия. Общие различия между двумя концепциями детерминизма в истории.

Рассмотрение объяснительной модели редукции, которую впервые сформулировал Э. Нагель. Понятие редукции и выделение её базовых аспектов – эпистемологический и онтологический. Критическое рассмотрение эпистемологического статуса связующих законов.

Сущностные компоненты гендерного аспекта обыденной реальности. Значение социально-философской рефлексии гендерных взаимодействий на уровне современных обыденных практик. Анализ гендерных ситуаций повседневности: проблемы, противоречия, поиск решений.

Рассмотрение истории развития представлений о языке. Изучение метакогнитивного аспекта языковой деятельности. Философия языка: обыденная и научная. Наивная технология языкового перевода. Современные представления об использовании и изучении языка.

Характеристика культуры как крайне сложного и многогранного явления, выражающего все стороны человеческого бытия. Анализ современных исследований, посвященных определениям культуры. Обоснование относительного характера различия культуры и цивилизации.

Определение роли обыденного сознания, как предпосылок футурологического творчества. Изучение личности эпохи Модерна, которая была устремлена к познанию и практическому преобразованию мира. Анализ профессионализированных форм духовной культуры Модерна.

Анализ восприятия тем или иным этносом окружающего мира через практическое познание. Формирование этнического образа мира посредством обыденного сознания. Народная мудрость как своеобразный источник знаний о мире. Рассмотрение понятия "этнонаука".

Рассмотрение и характеристика роли зла в повседневной жизни обычного человека и восприятия зла человеком в дилемме необъятной трагичности и логического восприятия. Исследование сущности зла в философии А. Камю через анализ ранних произведений писателя.

Смешение понятий традиции и обычая вследствие невежества современных людей. Истинная суть традиционных действий, причины их замены на вымышленные обычаи и "псевдообряды". Признаки индивида, оторванного от традиции и утратившего способность к ее пониманию.

Філософський аналіз образу об’єктивної реальності, та обґрунтування її соціально-економічного змісту. Огляд товарного фетишизму, як ілюзорної форми свідомості, що відірвана від природного змісту буття. Нарис проявів осмислення ідеального в соціумі.

Вопросы, касающиеся отличий в понимании сущности техники и человека в архаичных обществах и техногенном мире. Техника как посредник между человеком и природой. Сущность имманентного и трансцендентного насилия как свойств природного и техногенного мира.

Розгляд концептуальних підходів до дослідження спорту як елемента культури. Окреслення основних розбіжностей у трактуванні значимості спорту для суспільства. Дослідження філософського підґрунтя як методології дослідження спорту в оазі гуманітарних наук.

Аналіз оригінальної філософської концепції свідомості американського психолога Джуліана Джейнса. Гіпотеза походження свідомості - "бікамералізм", "філософія двокамерності" - комбінація чотирьох гіпотез. Біологічне пояснення розпаду двокамерного розуму.

Визначення теоретичних аспектів розвитку духовно-морального світогляду студентської молоді, майбутніх хореографів, що допоможуть внести корективи в освітній процес ЗВО. Становлення професійної особистості, її наукового та філософського світоглядів.

Метою публікації статті є дослідження різних методів аналізу портфелів проєктів та їх переваги та недоліки. Досліджено, які фактори необхідно враховувати при виборі методу, і як управляти ризиками, взаємодією та координацією проєктів в рамках портфеля.

Вивчення "картини світу" як наукової категорії у філософії. Систематизація підходів до визначення структури картини світу та створення їх типологій (розглянуто типи адаптивна, не адаптивна; концептуальна, психологічна, наївна, культурна та ін.).

Феномен кризи в культурі з огляду О. Шпенглера. Намагання К. Ясперса знайти історичні витоки сучасності. "Протестантська етика та дух капіталізму" М. Вебера. Тлумачення феномена масовості Ортегою. Герменевтика Ф. Шлейермахера. Модель суспільства Сорокіна.

Порівняння ставлення до ролі демократії у контексті її ролі у міжнародних відносинах відповідно до її відображення у філософських концепціях міжнародних відносин - "Праві народів" Джона Роулза та передуючому йому "До вічного миру" Іммануїла Канта.

Рассмотрение принципа доверия в философии языка Д. Дэвидсона. Возникновение и сущность проблемы с объяснением факта концептуальных различий в коммуникации и возможности концептуальной дискуссии. Характеристика лингвистического аспекта выражения суждений.

"Социологический портрет" ученого, заложившего основы социологии и внесших наибольший вклад в ее развитие, характеристика О. Конта как социолога, устанавившего единый закон движения истории и человеческого познания. Описание его основного произведения.

Поняття та основні напрямки визначення буття. Концептуальні підходи в онтології. Різноманітність сфер буття. Проблема буття — перша з проблем філософії. Все, про що ми ведемо мову, ми підводимо під буття або небуття, надаємо йому статус буття чи небуття.

Ибн Сина (Авиценна) известен прежде всего своей философией и медициной, но почти нет научной дисциплины, в которой этот великий человек не оставил бы заметного следа. Ибн Сина практиковал модель добродетелей, основанную на гуманизме, духовности, вере.

Рассмотрение механизмов становления творчества, экзистенциальных проблем личности, которые находят свое разрешение в видении новой реальности. Обсуждение понятий видения, реальности и существования с использованием авторской концепции сновидения.

Філософсько-антропологічний аналіз сутності етнічного споживання як маркера приналежності до відповідної етнічної спільноти. Аналіз сучасних наукових ресурсів у контексті розуміння етнічної культури споживання, що репрезентує систему символів її носіїв.

Философский анализ одиночества как способа выделенности человека в мире и отделенности человека от мира. Исследование идей Э. Левинаса и М. Хайдеггера, а также методологий различения абстрактного и конкретного всеобщего аспектов саморазвития личности.

Феномен одиночества как предмет социально-философского знания. Методологический конструкт исследования феномена одиночества в современном обществе. Определение индивидуальных и общественных детерминант одиночества в обществе, его амбивалентная природа.