Класична форма вияву гуманітарної науки, соціософська і протосоціологічна проблематика у творах Г. Сковороди. Самобутня філософія письменника: комплекс домінантних, сутнісних рис "українського обличчя", характеристики ідеалу людського мислення і буття.

Відображення перспектив розвитку українства, зокрема, щодо віросповідної свободи, збереження та примноження національного, традиційного в творах письменників-полемістів. Оцінка значимості I. Вишенського в дискурсі потрактування лаканівського Уявного.

Мова, яку ми використовуємо, як основний фактор подолання розриву між реальністю і її правильним описом. Цілісний соціально-філософський аналіз проблеми мови. Взаємозв'язки між філософією і лінгвістикою у працях Платона та давньогрецьких мислителів.

Форми світобачення (загальна картина світу, світоглядна картина світу, світогляд людини). Змістовна відмінність картини світу і світогляду людини. Способи формування світогляду як спонтанне формування соціокультурного досвіду і критичне мислення людини.

Дослідження ключових питань Кантової трансцендентальної аргументації, яка провадиться щодо поняття єдності апперцепції. Положення "Я мислю". Інтерпретації Р. Говела та Дж. Ван Клеве, П. Ґаєра. Характеристика єдності апперцепції та єдності свідомості.

Історико-філософська реконструкція аспектів експлікації любові у представників Грецької Стої. Амбівалентний погляд філософів на сутність кохання, який полягає в тому, шо деякі мислителі акцентували на її зв’язок з пристрастю, інші ж його звеличували.

Проблемальні поля тексту філософського роману, його філософсько-естетична, культурологічна складова в її онтологічному і аксіологічному сенсі. Визначення методологічних принципів та методичних підходів стосовно дослідження тексту філософського роману.

Феодальний спосіб життя в Європейському Середньовіччі. Ірраціоналістична "несумісність" земного і божественного світів. Подвійність середньовічної філософської парадигми. Пропаганда та захист християнства Тертулліаном та іншими апологетами церкви.

Аналіз природно-правових ідей у творах мислителів епохи Нового часу Дж. Локка та С. Пуфендорфа, визначення специфіки розуміння природного права як людського розуму та основи для демократичних законів. Специфіка трактування філософами юснатуралізму.

Исследование основных линий рецепции философских идей Б. Спинозы. Изучению трансформаций, наблюдаемых в подходе и характере оценок основных философских идей Спинозы в западноевропейском философском пространстве. Пик интереса к творчеству мыслителя.

Барух Спиноза как яркий мыслитель школы рационализма. Философские произведения Спинозы, развитие его философской системы. Материализм и атеизм, картина мира. Этическое значение учения о Боге, детерминизм философа. Предрассудки людей в их понятии Бога.

Аналіз генезу розуміння понять "віри" та "розуму" в історико-філософській традиції Київської Русі, особливості їх змістовного навантаження та інтерпретації. Формування екзистенційні-персоналістичної та кордоцентричної спрямованості української філософії.

Закон є необхідною загальнообов'язковою формою об'єктивації права, виразу і дії в суспільному житті. Правоздатність і правосуб'єктність людей є правовими характеристиками вільних індивідів у їх взаємовідносинах. Поняття правової держави у філософії.

Сутність духовного життя суспільства. Буденна і теоретична свідомість суспільна, її психологія та ідеологія. Форми суспільної свідомості, їх відмінні особливості та напрямки вивчення. Особливості духовної культури суспільства, шляхи, етапи її формування.

Аналіз співвідношення моралі і права в контексті філософії безумовного добра. Мораль як вираз ідеї безумовного Добра, а право - місток між ідеальним добром і реальністю. Можливість використання сили в контексті правового забезпечення морального закону.

Конститутивні визначення моралі та права у практичній філософії І. Канта та відмінності в їх корелятивному смисловому сполученні. Особливості взаємовідносин у практичній філософії. Провідні ознаки сучасних теорій щодо співвідношення моралі та права.

Дослідження етичних та філософсько-релігійних поглядів І. Канта та Ґ.В.Ф. Гегеля. Характеристика філософських вчень мислителів про співвідношення моралі та релігії. Виявлення основних моментів їх граничної альтернативності та можливості взаємодоповнення.

Характеристика проблем оптимальної взаємодії політики і моралі на різних етапах розвитку суспільно-політичного життя. Розгляд позицій мислителів різних поколінь. Огляд оптимістичного, песимістичного, об'єктивістського та релятивістського типів взаємодії.

Розуміння понять "віри" та "розуму" на різних історичних етапах розвитку філософської думки. Виявлення суспільно-політичного та ідейно-теоретичного впливу на характер вирішення даної проблематики. Формування особливої "кордоцентричної" спрямованості.

Порівняльний аналіз поглядів Н. Макіавеллі та Е. де Ла Боесі на актуальну проблему свободи та влади в рамках української історіографії. Дослідження поглядів вчених-філософів на природу людини, а також питань відчуження в постіндустріальному суспільстві.

Співвідношення соціальних і політичних регуляторів у визначенні стратегічного напряму розвитку свободи слова. Створення інтелектуального середовища, заснованого на комп’ютерних мережах. Позитивне ставлення до постмодерністського проекту свободи слова.

Антропологічні розвідки М. Кузанського. Розгляд природи людини і її ролі у світі, творчої сили людського духу. Індивідуалізація творчих потенцій людини та універсалізація її концептів. Творча сила думки, яка може охопити і згорнути в собі весь всесвіт.

Концепція представників прагматизму про "відновлення вірування" як підставу переходу від пізнавального до практично-діяльнісного ставлення до дійсності, що дозволяє подолати неадекватні оцінки філософського напрямку як утилітарного та матеріалістичного.

Онтологічний (філософське вчення про буття), гносеологічний (пізнавальний) та формально-логічний аспекти при визначенні предмета науки логіки. Пізнання (гносеологія) як процес активного та цілеспрямованого відображення дійсності в свідомості людини.

Базові характеристики співчуття як загальнолюдського соціального феномена, витоки, розвиток і його значення для суспільства і людини в суспільстві. Виявлення причин дегуманізації ціннісно-нормативної системи сучасного транзитивного суспільства.

Комунікативні традиції етносу, рекомендації щодо ефективного спілкування, які склалися в суспільстві. Механізм соціального контролю як організатор статусних ролей, які направляють поведінку людей залежно від мети й завдань соціальної впорядкованості.

Філософське визначення спілкування, дослідження його ролі і місця в історичному процесі взагалі і в сучасному українському суспільстві зокрема та виявлення критеріїв для типологізації і характеристика типів спілкування (дружнє, ігрове, продуктивне).

Принцип історичності в контексті християнської теології, історичний процес як просторово-часова подієвість і як особистісне співбуття людини і Бога, особливості сучасної історичної ситуації як безпідставності та творчого самоздійснення особистості.

Розкриваються основні аспекти формування ідентичності в процесі створення сподівання через темпоральну міграцію самості і різновекторну ідентифікацію. Колективна цілісність виходить з наявності домінуючого вектору на перспективу подальшого співіснування.

Розгляд особливостей дослідження аксіологічної специфіки споживацтва в контексті підсилення естетичної компоненти сучасного світосприйняття. Загальна характеристика синтезу буржуазної економіки та культури. Споживацтво як впливова життєва стратегія.