Философское осмысление феномена одиночества и его роли в современной культуре, анализ подходов к оценке данного явления в философской мысли. Проблема связи духовной практики и одиночества как одного из факторов, способствующих творческой деятельности.

Одиночество как один из ведущих экзистенциалов индивидуального человеческого бытия. Трудовая деятельность как один из важнейших аспектов социальной жизни. Анализ специфики переживания одиночества женщиной. Гендерные грани мужского и женского одиночества.

Биография и философско-социологическая эволюция Г. Маркузе. Одномерность людей, идеология развитого индустриального общества, эрос и цивилизация в труде "Одномерный человек". Одномерное мышление и особенности массовой культуры в работах Г. Маркузе.

Систематизация взглядов исследователей на самые крупные тематические поля, освещённые в тексте. Наиболее важные тезисы концептуализации культуры соучастия, представленными М. Ито в рецензируемой книге. Основной корпус работ Даны Бойд по Дженкинсу.

Анализ философско-антропологической парадигмы предреволюционной эпохи, которая определяется через метафоры. Изучение суждений философов, открывших для современников бытийные вопросы и связанную с ними экзистенциальную проблематику переходной эпохи.

Пояснення суті людини з історичної точки зору в філософії Нового часу. Концепція співвідношення людини і світу в гегелівській філософі. Суб’єктивність і об’єктивність в описах історичного процесу. Сутність історії за Шеллінгом. Історія і прогрес.

Категорія стресогенезу як фактор формування ментально-правових стереотипів українського етносу в державотворчому дискурсі. Прояви цього явища як межового становища українських етнічних земель на кордоні цивілізаційних Європи та Азії, Заходу і Сходу.

Аналіз категорії стресогенезу як фактору формування ментально-правових стереотипів українського етносу в державотворчому дискурсі. Характеристика межового становища українських етнічних земель на кордоні цивілізаційних Європи та Азії, Заходу і Сходу.

Поняття м’якого права. Взаємопроникнення оксюморонів, коливання маятника пошуку юридичного інструментарію та наукового обґрунтування найбільш доцільних та ефективних алгоритмів здійснення правового впливу на суспільні відносини епохи метамодерну.

Контекст функционирования национального Т-континуума, который открывается из социогенетической перспективы анализа Н. Элиаса. Связь успехов "онаучивания" не с продвижением science, но с существованием плюриверсума национальных научных Т-континуумов.

Зв'язок життєвого шляху, наукової й літературної діяльності, художньої творчості О. Зінов'єва. Дослідження радянського періоду життєдіяльності філософа-письменника й громадянина. Етапи формування й розвитку творчої індивідуальності художника-науковця.

Розгляд постаті О. Кульчицького в контексті світової філософії, антропології характерології, етнопсихології. Особливості формування типу української людини з точки зору націонал-персоналізму. Український національний характер (світоглядний менталітет).

Аналіз природи, специфіки, витоків, варіативності еволюційної траекторії, перспектив розгортання олігархічного потенціалу крізь оптику концепту патроналізму. Аналіз політичних наслідків, взаємодія олігархічних потенціалів в діяльності політичних акторів.

Ознайомлення з процесом становлення світогляду Ольгреда Бочковського; його самоідентифікація як українця. Розгляд процесу самовизначення письменника з позиції філософії екзистенціалізму. загальнотеоретичні аспекти національної ідентифікації та еміграції.

Краткие сведения о жизненном пути и деятельности Омара Хайяма - всемирно известного классика персидско-таджикской поэзии, ученого, математика, астронома, выдающегося поэта и философа. Рубаи Омара Хайяма как классика средневековой восточной поэзии.

Анализ топонимической картины среды современного города. Исследование взаимоконструирования социального пространства города через вербальное восприятие человеком окружающей реальности. Формирование реального портрета города на основе ассоциатов.

Принцип композиционности познания, инвариантное содержание понятия "композиция". Изучение области эвристичности композиционного принципа, исследуя специфику различных видов знания. Праксиологический смысл и конструктивные возможности композиционности.

Дослідження змістовного розрізнення й онтичного поєднання понять (концептів) "дух (ум, розум) міста", "душа (психіка) міста", "тіло (ландшафтне ціле) міста". Аналіз версій можливого переформатування методологічної бази містобудівного планування.

Трактовка проблемы свободы в философии Й.Ф. Шеллинга через метафизику единого. Методологические принципы идеал-реализма. Этический аспект темы свободы в работах немецкого философа. Познавательная деятельность индивида в разграничении добра и зла.

Особенности связей с общественностью как социокультурного феномена. Разработка философско-методологического комплекса для моделирования пиарологии в качестве научного знания, опирающегося на постнеклассическую информационно-коммуникативную онтологию.

Философские и трансцендентно-эссенциальные уровни понимания мудрости, истины. Гносеологический анализ возникновения и оформления "Я-эго", "Я-концепции" мыслителя как главного фактора. Ущербность "бессознательной" рефлексии. Прямая связь мудрости и истины.

В работе исследуется вопрос о различных способах доказательства бытия Бога в философском дискурсе западноевропейской и восточной парадигм мышления на материале онтологического и космоло-гического аргументов, относимых к области философии религии.

Дослідження розвитку підходів до трактування поняття соціокультурного світу. Роль трансформації ідеологічних контекстів у тлумаченні розвитку суспільства у формування цивілізаційного підходу. Сутність онтогенетичного визначення соціокультурного світу.

Исследование онтологизации как процесса видоизменения знания с целью придания ему образной формы. Анализ процесса трансформации теоретической модели в онтологизированный образ. Разработка методологии внедрения результатов научной теории в практику.

Философия Элейской школы Парменида, Зенона, Ксенофана как крупнейший шаг в развитии раннегреческой науки. Основные направления рационализации знания в данный период, освобождение мышления от метафорических образов и оперирования абстрактными понятиями.

Перспективы использования персоналистской модели доверия в укреплении легитимности науки, как социального института. "Организованный скептицизм" как одна из фундаментальных ценностей научного этоса. Нарастающее недоверие к социальным институтам.

Химия - область научного знания, философский анализ которой учитывает реальную историю. Проблема редукции как центральный предмет исследования современной философии науки. Анализ основных положений концепции онтологического плюрализма Х. Патнэма.

Выявление онтологической природы творчества в контексте философии даосизма. Анализ интенции амбивалентного понимания созидания, раскрывающаяся в противопоставлении творчества и псевдотворчества. Характерные особенности творчества и псевдотворчества.

Исследование учения о вещи в "Метафизике" (1330 гг.) францисканского теолога Н. Бонета. Историко-философское значение трактата о метафизике в схоластической традиции. Анализ учения о дистинкциях и тождествах, понятиях сущего как сущего и понятия вещи.

Анализ проблемы недостаточности в жизни человека. Введение понятия онтологической недостаточности как недоопределенности бытия до целого. Возможность коррекции онтологической недостаточности через приведение человека в соприкосновение с трансценденцией.