Аналіз проблемних аспектів взаємовідносин держави і церкви. Визначення поняття "державно-церковних відносин". Основні принципи та моделі (теократія, цезаропапизм, законодавча підтримка, конкордат, проміжний стан, інші) відносин церкви та держави.

Філософсько-політичні та правові ідеї німецького мислителя Г. Гегеля щодо зв’язку війни і миру з політико-правовою діяльністю держави. Основні причини війни і військових конфліктів. Обґрунтування необхідності дотримання міжнародного права під час війни.

Дослідження ідей мирного співіснування людства, що відображені в наукових творах І. Канта, Г. Геґеля, І. Фіхте. Філософсько-політичні, правові, соціальні концепції видатних німецьких мислителів, аналіз і оцінка їх актуальності в сучасному світі.

Зростаюча інтеграція сучасного глобального індустріального суспільства - причина переродження суспільствознавчих понять. Просвітництво, раціоналізм, фетишизм та хибна свідомість - основні економіко-політичні і соціально-психологічні кризи сучасності.

Дослідження західних філософсько-педагогічних концепцій щодо розвитку шкільної освіти. Критичне відношення соціальних філософів Рансьєра та Фрейре до сучасного стану справ в сфері освіти. Небажання дітей вчитися та безглуздість шкільної освіти в Україні.

Ознайомлення з сутністю та змістом історико-філософських ідей одного із перших прихильників персоналізму у вітчизняній філософії - О.О. Козлова. Огляд умов формування поглядів ученого. Головні принципи розуміння вченим та філософом поняття істини.

Характеристика меритократичного дискурсу у міждисциплінарному ракурсі та її наукова проблематика з пізнанням світу. Діалектика розвитку гуманітарної думки та інтеграція соціальних наук. Вивчення ролі інформації в пізнавальній діяльності індивіда.

Формування структури Всесвіту, походження галактик, зірок і планет. З'ясування місця людини і людства у світобудові, взаємозв'язку між еволюцією матерії у Всесвіті і виникненням життя. Планетна космогонія, наукове пізнання минулого в науці про Всесвіт.

Основні орієнтації сучасної релігійної філософії. Складові частини містицизму. Поширеність неотомізму у католицьких країнах. Сакральне мистецтво християнської церкви. Головні постулати персоналізму. Погляди Бердяєва на зв'язок особистості з суспільством.

Мета – розкрити соціально-філософські підстави проблем вищої освіти в Україні та особливості сучасної освітньої парадигми як важливої теоретичної передумови реформування освітньої системи. Освіта як один з головних механізмів еволюції цивілізації.

Дослідження проблем соціальної філософії у творчості Ж. Марітена. Аналіз особливостей ідей католицького мислителя, розуміння ним суспільного прогресу як росту релігійності, а самого суспільства – як надособистості, розділеної на християн і нехристиян.

Аналіз понять "дух" та "духовність", а також наслідків негативного ставлення в сучасному дискурсі до духовного виміру людини і суспільства, для розуміння, чи є подібне ставлення нешкідливим для перспектив людства, чи загрожує негативними наслідками.

Визначення духовності, як спрямованості людини до вищих цінностей, до яких прийнято відносити добро, істину, красу, свободу і справедливість. Дослідження наслідків зарозумілого ставлення в сучасному дискурсі до духовного виміру людини і суспільства.

Теоретичні засади аналізу скептицизму. Заперечення правильності існуючого розподілу скептицизму на "повний" на "неповний" за допомогою розгляду філософських концепцій Секста Емпірика та Д. Г'юма. Перегляд існуючих упереджених поглядів на проблему.

Короткий аналіз впливу інформатизації суспільства на культурно-історичний досвід країни. Головні особливості духовного розвитку в сучасній Україні. Специфічні риси української філософії в контексті вирішення проблеми ідентифікації сучасної України.

Розглянуто етику освіти як новий різновид прикладної етики, орієнтований на виявлення конкретних суперечливих ситуацій, що виникають в освітньому процесі, аналіз і розгляд їх як дилем морального вибору. Морально-ціннісна парадигма освітньої діяльності.

Нарис кантівської теорії пізнання у фокусі аналізу здатності уяви як її невідривної та фундаментальної складової. Уява як посередник між чуттєвістю і розсудком, і самостійна здатність серед них. Розсудок як одна з двох умов можливості пізнання.

Аспекти фундаментальної філософської проблеми свідомості. Дослідження основних концепцій нейрофілософії та теорії торсійних полів. Варіативність інтерпретації природи свідомості людини. Сучасні інженерські можливості моделювання штучного інтелекту.

Выявление проблемы исторической обусловленности процесса формирования личности. Анализ подходов русских мыслителей Н. Кареева и П. Лаврова к решению проблемы определения роли личности в истории. Своеобразие русской традиции в решении философских проблем.

Рассматриваются философские основания и проблемы современных технологий коучинга. Сформулированы ключевые проблемы коучинга. Проблема обоснования научного статуса коучинга и критерии сертификации коучинговой деятельности на государственном уровне.

Обзор достижений философской науки в Норвегии послевоенного периода. Этическая, религиозная, экономическая сферы жизни общества. Кризис идеологических основ философских исследований. Роль гендерного фактора, женского движения в развитии философских идей.

Системные характеристики и составляющие "несимфонийности" стратегий конфликторазрешения в обществе. Специфика политической конфигурации, своеобразная логика взаимоотношений между обществом и страной, характерных для трансформационных процессов в России.

Рассмотрение трудностей использования принципа актуализма как базовой аксиомы геологии, доказания их неустранимости. Предположение о принципиальной обязательности существования хотя бы одного неопределённого постулата в научных геологических теориях.

Материалистические концепции бытия Гераклита из Эфеса, причина, по которой он вложил в огонь природу всего. Поэма о бытии Парменида, смысловой характер его космологии. Наиважнейший принцип Парменида. Учение о бытии Аристотели, его определение метафизики.

Понятие бытия как одно из самых старых и важных понятий человечества, философских категорий. Онтология как важнейший раздел метафизики и учения о предельных основах бытия, познания и ценностного отношения человека к миру. Главные категории онтологии.

Анализ учения русского философа С.Л Франка о проблемах бытия: отношение бытия и реальности, осознание основ рациональности, понятие "трансцендентального мышления". Влияние его концепции на формирование онтологической традиции в философии XX века.

Жизнь и сочинения Платона. Учение италийских философов Парменида и Зенона о противоположности достоверного "знания". Литературная деятельность Платона, форма платоновского диалога. Анализ диалога "Софист" Платона. Решение основного вопроса философии.

Проблема соотношения веры и знания как философская проблема. Периоды развития философии Средневековья. Патристика, схоластика. Кризис средневековой философии. Исследования проблемы познания Фомой Аквинским. Роль Божественного откровения как путь познания.

Проблема ценностей в составе мировоззрения, теснейшим образом связанная с такими феноменами духа, как вера, идеалы и убеждения. Доказательства существования Бога Аквинского. Сторонники номинализма, их идеи. Противопоставление веры разуму в средневековье.

Общество - особая часть природы, выделившаяся как форма и продукт деятельности человека. Средневековая христианизированная философия. Декарт как один из родоначальников науки и техники Нового времени. Своеобразность человеческого отношения к миру.