Характеристика творчої спадщини Лева Шестова. Роль людини у роботах філософа. Розгляд етичних понять "свобода", "віра", "знання", "гріх", "зло" в контексті загальної проблеми теодицеї крізь призму екзистенційно-персоналістської філософської парадигми.

Осмислення особливостей ціннісної свідомості перехідних епох. Вивчення існуючих в історії філософії та в сучасній аксіології типології цінностей. Формування ціннісної свідомості молоді, адекватній умовам становлення нових суспільних відносин в Україні.

Теоретичне осмислення ціннісної свідомості перехідних епох історії людського суспільства, вивчення еволюції уявлень про цінності зарубіжної та вітчизняної філософії, починаючи з античної епохи до сьогодення. Аналіз цінностей сучасної української молоді.

Теоретичний аналіз поглядів філософів і психологів на категорію "становлення" як переходу від однієї визначеності буття до іншої. Її суттєві відмінності від розвитку. Розуміння становлення як кристалізації потенцій (можливостей) в оформлене ціле (акме).

Изучение темпоральных параметров существования индивида на разных этапах жизни – основной вопрос философии возраста. Исследование старческого временения в том модусе, который обнаруживает качественные отличия от производства времени (хронопоэзиса).

В статье рассматривается вопрос о связи старости и мудрости. Анализируются онтологические условия, благоприятствующие выстраиванию этоса ветхой (мудрой) старости. Показано, что жизнь философа и мудрого старца – это разные формы реализации стремления.

Представление о сущности биоэтики как науки и как социального феномена с точки зрения факторов ее возникновения. Определение методологической основы изучения биоэтики и междисциплинарного подхода в нем, диктующего единство общефилософского аспекта.

Філософський аналіз становища жінки в буддійській традиції протягом історичного розвитку, передумови гендерно зумовлених відмінностей і перспектив їх подолання. Вчення Сіддгартхи Ґаутами як більш дружнє до жінок, ніж патріархальні по своїй суті релігії.

Підвищення ролі суб’єкту пізнання у його взаєминах із об’єктом та перенесення центру уваги з пізнання загального на розуміння індивідуального, засвідченого постнекласичною наукою. Значення звернення науки до філософії як теорії людської особистості.

Рассмотрение проблем, связанных с изменением статуса науки в мире. Техногенная цивилизация - доминирующий в настоящее время в мире тип развития, характерными особенностями которого являются инновационность, активное производство и внедрение новых знаний.

Рассматривается проблема социального субъекта сквозь призму гетерогенности. Основное внимание акцентируется на множественности как атрибуте социальности. Обозначены основные проблемы, связанные с пониманием коллективного и индивидуального субъекта.

Описание стационарной модели Вселенной. Определение из чего построен мир - концепция элемента, континуальная и корпускулярная концепции. Характеристика вопроса о действительном существовании химических элементов и о доказательстве их "элементарности".

Розкривається сучасне розуміння інклюзивного середовища. Обстоюється необхідність формування під час навчання в ЗВО системи цінностей, важливих у інклюзивному середовищі, як складника готовності майбутнього вчителя до роботи в інклюзивному класі.

Особливості духовності українського народу на основі праць українсько-канадського філософа-богослова отця С. Ярмуся "Духовість українського народу" та "Кордоцентризм - підстава української духовості". Роль язичництва та християнства в розвитку філософії.

Аналіз духовності народу на основі праць українсько-канадського філософа-богослова отця Ярмуся "Духовість українського народу" та "Кордоцентризм - підстава української духовості". Роль язичництва та християнства в розвитку української філософії.

Дослідження присутності стереотипів поведінки у проявах ментальності. Визначення місця культурних поведінкових стереотипів у динаміці конфліктних ситуацій. Основні напрямки трансформації поведінки під впливом сучасних засобів масової комунікації.

Этнос как сложная многопризнаковая семиотическая система ассоциативно-иерархического многоуровневого типа. Гастрономические стереотипы как одни из основных показателей этноцентрической направленности человека на восприятие своей и чужой культуры.

Описание структуры построения систем мышления и событий. Раскрытие содержания усиливающей обратной связи как изменений системы в четко определенном направлении. Ослабление первоначальных суждений и общая характеристика уравновешивающей обратной связи.

Роль насилля під час міметичної кризи та сакрального жертвопринесення для її подолання у спадщині Жирара. Стигматизація жертви як інструмент переходу до "божественного" насильства при активізації діяльності носіїв "правосвідомості обіленого раба".

Исследование стилей мышления в контексте соотношения цели и средств. Установление взаимопонимания между различными социальными общностями. Нормы и принципы познавательной деятельности. Структура межгруппового и межличностного общения на Западе и в России.

Основа понятия стиля жизненного поведения в философии. Изменчивость сознания в зависимости с переорганизацией условий окружающей среды. Социальная адаптация как индивидуальный стандарт реакции на конкретную ситуацию. Осознание и коррекция стиля жизни.

Анализ эволюции подходов к понятию "стиль жизни" от Вебленовского отождествления его с потреблением, нацеленным на "демонстрацию" и "повышение престижа", к современной его интерпретации как выбора, обусловленного интересами и ценностями индивида.

Гераклитова философия как вершина стихийного диалектического понимания мира. Проблемы познания: источник и характер человеческих знаний. Относительность всех свойств и вещей. Идея всеобщего движения и изменения. Объективный и субъективный логос.

Специфика древнегреческой философии в ее начальный период развития. Относительность всех свойств и вещей. Положения философии Гераклита. Критическое осмысление мифопоэтических и философских воззрений предшественников. Объективный и субъективный логос.

Специфика древнегреческой философии в её начальный период. Источник и характер человеческих знаний по Гераклиту. Относительность всех свойств и вещей. Основное положение философии Гераклита, передаваемое Платоном в своем диалоге "Кратил". Учение о логосе.

Основные этапы развития европейской философии, ее связь с конкретными знаниями о природе. Характеристика главных особенностей учений Гераклита Эфесского. Изучение проблемы познания, относительность свойств и вещей. Смысл термина "логос", его типы.

Философское осмысление величия в человеческой культуре. Трактовка понятия нации как "этнической нации" и как "нации-государства". Понимание величия нации, ее составляющие. Проблема отождествления индивида с нацией. Актуальность национального вопроса.

Условия формирования римской культуры, науки и мышления. Особенности развития стоицизма как одного из философских направлений. Наследие Сенеки, Марка Аврелия и Эпиктета. Эпикуреизм Тита Лукреция. Мыслители эллинистического периода, их роль и вклад.

Стоицизм как важнейшая школа эпохи эллинизма, которая этизировала философию, перенесла ее на римскую почву, главные этапы ее становления и развития, направления исследований и теоретическая база. Основные положения этики данного философского течения.

Возникновение школы стоицизма и периодизация его развития: социально-экономические предпосылки к возникновению, периоды древней, средней и поздней стои. Стоический платонизм, римский стоицизм и формирование христианства. Логика, физика и этика учения.