Розкриття атрибутивних ознак справедливості у площині історико-філософської ретроспективи і методології соціально-філософського аналізу. Визначення сутнісних ознак соціальної справедливості та природи виявлення означеного феномена у соціальній реальності.

Аналіз філософських підходів Н. Емеського, Піко делла Мірандоли, Л. Фейєрбаха, Ж.-П.Сартра і М. Гайдеггера на предмет природи людини і сутності гуманізму як дотичних явищ. Розгляд гуманістичному світогляду, притаманному сучасній західній цивілізації.

Системне бачення адаптації, розкриття її сутності та змісту із застосуванням міждисциплінарного підходу. Можливості застосування поняття адаптації до вивчення соціальних систем. Визначення ключових проблем процесу культурної адаптації індивіда.

Інформація як нові відомості, які прийняті, зрозумілі і оцінені її користувачем як корисні. Найважливіші властивості інформації: цінність, достовірність та актуальність. Основні види інформації за способом сприйняття, формою подання, призначенням.

Сутність судження як форми мислення та їх види за кількістю та якістю. Розподілення термінів у категоричних судженнях. Графічне зображення між обсягами суб’єкта в різних судженнях. Визначення їх істинності й хибності за допомогою логічного квадрата.

Дослідження особливостей моральних почуттів у процесі самодетермінації та самопрояву особистості. Мораль суспільства – найбільш глибинний і концентрований вияв його соціальної сутності. Повернення в етику принципів і методології морального сенсуалізму.

Поняття - форма мислення, що відтворює предмети і явища в їхніх істотних ознаках; його види, обсяг та зміст. Слово як категорія мови. Логічні способи (порівняння, аналіз, синтез, абстрагування, повідомлення) для утворення понять. Відношення між поняттями.

З’ясування сутності сім’ї в традиційній і сучасній культурі крізь призму філософського аналізу. Дослідження полеміки між парадигмами реалізму і номіналізму, яка є продовженням давньої філософської дискусії про існування універсалій і акцидентально сущого.

Поняття та головні властивості спростуванням як логічної операції, за допомогою якої встановлюють хибність або необґрунтованість тези. Способи: фактами, а також шляхом доведення істинності нової тези і виведення із неї наслідків, що суперечать дійсності.

Поняття онтології як науки про буття, її сутність та особливості, місце та значення в системі світоглядно-філософських знань. Форми та рівні буття, їх характеристика та відмінні риси. Сутність та предмет, методи вивчення сучасної філософської культури.

Аналіз суті пізнання - процесу цілеспрямованого, активного відображення дійсності в свідомості людини, зумовленого суспільно-історичною практикою людства. Відчуття, сприйняття, уявлення, чуттєве відображення, мислення, судження, як основні форми пізнання.

Поняття гносеології — як розділу філософії, що вивчає природу пізнання, закономірності пізнавальної діяльності людини; передумови, засоби та форми пізнання, а також відношення знання до дійсності, закони функціонування та умови й критерії достовірності.

Характеристика основних джерел, рушійних сил, інтенсивності, форм та рівнів соціальної активності. Ознайомлення з міркуваннями С. Сігеле. Дослідження та аналіз сутності натовпу, як найбільш неструктурованого та аморфного суб’єкту соціальної взаємодії.

Первісний дискурс свободи, що формується в межах класичної раціональності, яка задає його розумово-розсудкові параметри. Спроба Спінози подолати декартівський дуалістичний погляд на свободу і природу. Ідея мирного розв’язання соціальних конфліктів.

Розуміння ментальності антропологами. Особливість філософського трактування поняття "ментальність". Ментальність як національний тип світовідчуття, який ґрунтується на етнічних образах і символах, що зумовлюють стереотипи поведінки, психічні реакції.

Зміст, метод, мета та головні функції філософії. Північне Відродження і церковна Реформація. Світогляд та літературно-видавнича діяльність Еразма Роттердамського. Основні ідеї онтології Лейбніца. Закони тотожності як базові закони формальної логіки.

Цезар Борджіа як щасливий і розумний політичний і державний діяч згідно з філософським вченням Н. Макіавеллі. Характеристика основних поглядів цього філософа на колоніальну державну політику. Аналіз ключових моделей взаємодії між мораллю і політикою.

Понятие и основное содержание легизма, отражение его принципов в произведении "Книга правителя области Шан". Т. Гоббс о государстве по работе "Левиафан, или Материя, форма и власть государства церковного и гражданского". Чезаре Беккариа о наказаниях.

Определение понятия и история возникновения последовательного метафизического бунта в философии. Характеристика его символ-образов, гностицизм и сущность бунтующего человека. Анализ позитивного аспекта ценности, предполагаемой бунтом общества по Шелеру.

Изучение предмета философии мыслителями разных эпох. Суть науки, её задание и особенности развития. Обзор существенных моментов, свойственных становлению философского знания, а так же характеристика его специфики. Типы существующих мировоззрений.

Зарождение философии. Философское обоснование смысла коммунизма К. Марксом. Философско-мировоззренческая концепция марксизма. Основные аспекты отчужденного труда. Философская критика "казарменного коммунизма". Обозначение марксизма на последующих этапах.

Музыка как космос в миниатюре, ритмизованный и интонационный язык. Знакомство с главными задачами человеческого пребывания на земле. Общая характеристика ключевых особенностей искусства ХХ века. Рассмотрение современной художественной деятельности.

Анализ важных проблем суфизма, вопросов этики в релятивном поле этоса, когда этическая мысль заставляет человека задуматься о том, какова причина трудностей в культурном и духовном отношении. Соблюдение культуры и традиций, которые присущи народам России.

Философия суфизма, ее теоретические и практические аспекты. Жизнь и наследие Руми. Исторические и социально-политические предпосылки формирования философско-религиозного учения Мавлоно, его представлений о бытии, месте и значении Бога и человека в мире.

Аналіз сучасної філософії Заходу і труднощі, які виникають у визначенні, яке знання вважати сучасним. Загальна характеристика західної філософії. Історичний розвиток Буддизму. Визначення суперечки як процесу обміну протилежними думками. Мета суперечки.

Основна тенденція еволюції класифікації наук. Повна система сучасних наук і принцип її побудови, об'єктно-суб'єктний аспект. Принцип побудови повної системи наук і спосіб її зображення. Відмінність наук за об'єктом, методом і практичним застосуванням.

Особливості соціокультурної реальності глобалізованого світу. Основні аспекти у трансформації комунікативних, ціннісних та ідентифікаційних адаптаційних механізмів людини. Риса ескейпізму як одна з форм самоідентифікації людини у віртуальному просторі.

Створення найліпших можливостей для реалізації евристичної потуги філософського мислення. Дослідження місця й ролі філософії у структурі сучасної університетської освіти. Особливість дослідження екзистенційно-герменевтичного напряму філософування.

Розгляд науки в соціокультурному контексті. Дослідження становлення постнекласичної раціональності. Визначення ролі свободи у науковому знанні. Ідеї та наміри трансгуманізму. Створення штучного тіла. Відповідальність за генетичну трансформацію людини.

Хибність ідеї ціннісної нейтральності науки. Методологічні колізії "ціннісного зрушення" в еволюції картини світу неокласичної науки. Особливості часової складової в картині світу суб'єкта. Перспективи розвитку гуманітарно-наукової картини світу.