Розгляд та аналіз основних напрямів розуміння природного і позитивного права представниками релігійної філософії права. Визначення особливостей релігійної філософії права, яка сповідує ті ж самі цінності, що і світська правова наука (права людини тощо).

Роль епістемології для наукового пізнання господарських процесів. Взаємозв'язок економічного аналізу і найважливіших категорій діалектики. Методи дослідження ідеалізованого об'єкта як основа створення раціональної системи інформації економічного аналізу.

Дослідження основних моделей свободи в контра-актуалістичному філософському дискурсі. Осмислення умов та принципів вільного досягнення справжньої згоди. Визначення індивідуалістського та комуналістського концептів свободи, робота філософа А. Велмера.

Поняття сучасної філософії як науки. Її зміст, специфіка, об'єкт та предмет дослідження. Функції, та культурно-історичні передумови виникнення філософії. Розкриття проблеми свідомості та пізнання у філософії. Поняття природи пізнання, життя і смерті.

Специфіка філософських проблем, характер та структура філософського знання. Історія розвитку філософії, видатні філософи, їх погляди та принципи. Сутність та основні форми діалектики, проблема буття та свідомості в філософії. Еволюція уявлень про матерію.

Розуміння всезагальних законів дійсності - важлива світоглядно-практична проблема, без розв’язання якої суспільствознавство стає спрощеним. Г.В.Ф. Гегель - загальновизнаний взірець всієї західноєвропейської філософської раціоналістичної традиції.

Розгляд суттєвих ознак сучасного світу, його різнопланового впливу на життєдіяльність людини. Дослідження явищ подрібненості та ситуаційності буття, калейдоскопічності сучасного світу, втрати світоглядних орієнтирів, занепаду потенціалу живучості людини.

Ситуація, у якій опинилася Україна та українська нація у результаті анексії Росією Криму та у результаті спецоперації московських зверхників на Донбасі. Дестабілізація України та підрив її державницьких підвалин. Антропологічні основи стійкості України.

Сутність і причини виникнення соціальних трансформацій, становлення та утвердженням нових форм, принципів соціального устрою. Характеристика та особливості процесів у духовній сфері сучасного українського суспільства, формування духовного простору країни.

Основні функції поняття "екологізм", аналіз його ідейно-світоглядних і методологічних функцій. Евристичний потенціал поняття "екологізм" для дослідження широкого спектра проблем у системах координат "людина - природа" та "суспільство - довкілля".

Констатація філософського наративу у площині дискурсивного осмислення багатовекторності методологічного аналізу і синтезу семантики комунікації. Фокус на бутті-у-комунікації з доведенням, що правова екзистенція реалізується засобами комунікації.

Засади гуманітаризації українського суспільства. Дослідження проблем особистісного розвитку людини. Механізми гуманітаризації населення в Україні. Некерованість процесів становлення демократичного суспільства. Неузгодженість системи виховання й освіти.

Історія використання терміну "метафізика". Дослідження основних кроків тлумачення Гансом Райнером появи титулу "метафізика". Висвітлення історії про бібліотекарське походження титулу "метафізика". Амбівалентність в оцінках витоків назви "метафізика".

Західні традиції філософії педагогіки. Філософське обґрунтування проблем виховання. Основа для вдосконалення процесу виховання, особливо моральних відносин між людьми. Сучасний процесс організації навчального і виховного процесу і демократизації шкіл.

Основні труднощі, з якими стикається дослідник української філософської традиції епохи бароко. Аналіз потенціалу культурологічного підходу до її дослідження. Поняття філософської культури як ключового при дослідженні спадщини ранньомодерного періоду.

Роль штучного інтелекту (ШІ) в житті сучасного суспільства та окремої особистості. Відмінності завдань, що стоять перед ШІ та людиною. Аналіз тенденцій осмислення взаємодії людини і штучного інтелекту (ШІ) в проекції на їх соціально-правове регулювання.

Аналіз соціально-філософського змісту поняття "політична трансформація". Дослідження зв’язку між індивідуальною та суспільною свідомістю в умовах політичної трансформації. Аналіз зв’язку політичних та економічних трансформацій українського суспільства.

Особливості розвитку української футурології в світовому контексті, місце теми майбутнього країни серед її головних проблем. Аналіз бачення науковців Володимира Горбатенко, Сергія Дацюка й Андрія Длігіча. Футурологічні прогнози та їх обґрунтування.

Дослідження особливостей кантівського філософського проекту вічного миру в контексті становлення модерну з його політичними системами і міжнародним ладом. Характеристика історії філософських і політико-правових позицій у розвитку ідеї вічного миру.

Світоглядна і методологічна функції соціальної філософії. Версія прагматизму в інтерпретації У. Джеймса, що ототожнює світ із сукупністю психічних станів, детермінованих сенсорним та емоційним життям індивіда. Парадоксальність соціального бачення людини.

Размышления по поводу так называемого "тождества бытия и мышления" у Парменида, его современных интерпретаций. Все эти моменты анализируются сквозь призму поисков оснований идеального бытия и идеального единства мира, которые начались уже в античности.

Определение понятия логики и мышления. Функционирование сознания – познавательный процесс человека. Отличие детской логики от взрослой: отсутствие жизненного опыта, маленького словарного запаса, недостаточного знания об окружающей среде и прямолинейности.

Обоснование необходимости изучения всеобщих законов природы, общества через законы мышления. Рассмотрение бесконечного отрицательного движения в сфере сущности. Содержание процесса познания. Анализ и синтез – неразделимые моменты диалектического метода.

Исследование одной из слабоизученных проблем современной онтологии и гносеологии - противоречия страсти, их онтологический характер. Возникновение противоречий в условиях потери объективного взгляда на отношения со стороны как объекта, так и субъекта.

Классификация и виды аналогий, их логические характеристики. Способы формирования научных гипотез. Процесс сопоставления предметов и связь общих признаков с переносимым свойством. Основные источники научных предположений и индуктивных рассуждений.

Антропосоциогенез – процесс становления и развития человека как социального существа субъекта сознания и деятельности. Представления о причинах происхождении человека, понятие социальности. Сущность теории скачкообразности в эволюции человечества.

Исследование бытия как исходной категории философского понимания мира в разные исторические периоды. Материалистический и идеалистический подходы к пониманию природы субстанции. Сущность бытия вещей (тел), человека, духовного (идеального) и социального.

История возникновения и развитие даосизма. Особенность психических концепций даосов. Инь и Янь в учении даосизма. Сущность и исходная идея философии даосизма. Основная цель, направления и центральная концепция религиозного даосизма. Учение Лао Цзы.

Деление как логическая операция, раскрывающая объем понятия. Классификация операций деления. Правила, которые обеспечивают четкость и полноту деления в работе юриста по планированию расследования преступлений, классификации следственных версий.

Мировоззрение для понимания природы добра и зла. Управление миром Вселенной через ритм воспроизводства генетической памяти. Причины зарождения зла, библейское иносказательное изложение об Адаме и Еве. Объективно-идеалистические теории понятия "добра".