Основи логіки

Размещено на http://allbest.ru

Завдання 1

Поняття	Зміст	Обсяг
	Родова озн.	Видова озн.	Атр., випад озн
Держава	?	?	?	?

Відповідь

Поділ поняття - це логічна дія за допомогою якої обсяг (рід) поняття розподіляється на підмножини (види) на основі деяких ознак.

Поняття «держава» можна поділити за родовою ознакою, в якості якої приймається адміністративно - територіальний устрій на федеративні та унітарні держави, а за видовою в якості якої приймається форма правління - на абсолютну монархію, конституційну монархію, президентсько - парламентську республіку, та парламентсько - президентську республіку.

Таким чином отримаємо:

Поняття	Зміст	Обсяг
	Родова озн.	Видова озн.	Арт.,випад.озн
Держава	Федеративна держава Унітарна держава	Абсолютна монархія Конституційна монархія Президентсько-парламентська республіка Парламентсько-президентська республіка	Форма правління	Адміністративно-територіальний устрій

Завдання 2

Операція додавання А - Віслюк, В - Корова.

Відповідь

Додавання понять - операція з обсягами понять, яка полягає в об'єднанні двох або кількох множин, що становлять обсяги відповідних понять, в одну множину.

Одержаний результат є множиною, становить обсяг одного поняття, ім'я якого містить імена вихідних понять, пов'язаних сполучником «або».

Результатом операції додавання понять А - Віслюк та В - Корова буде нове поняття (А+В), тобто «віслюк або корова».

Завдання 3

Операція віднімання А - Основа, В - Першооснова.

Відповідь

Віднімання (заперечення) понять - операція з обсягами понять, за допомогою якої внаслідок заперечення поняття «а» утворюють нове поняття «не а» обсяг якого в сумі з обсягом поняття «а» становить множину тієї предметної сфери, яка мислиться.

Так результатом віднімання поняття В з поняття (А - В ), де в якості поняття А виступає «Основа», а в якості В - «Першооснова» буде поняття « Не першооснова» . Іншими словами , поняття «сукупність усіх шарів крім найпершого».

Завдання 4

Операція множина А - Співачка, В - Сопрано.

Відповідь

Множення понять - операція з обсягами понять, яка полягає в утворенні нового поняття, обсягом якого є лементи, загальні для всіх вихідних понять.

Результатом операції множення понять «Співачка» та «Спрано» буде нове поняття «Співачка-сопрано», або «Співачка с тембром голосу «сопрано» Відповідні виконавці і є кількісним обсягом цього поняття.



Завдання 5

Операція доповнення А - Пейзажист, І - Маляр, А1 - ?

Відповідь

Доповнення обсягу поняття називається обсяг нового поняття , який складається з тих елементів універсаму, які не належать . Позначається ця операція символом (-).

Якщо ми маємо обсяг поняття «пейзажист», то доповнення до нього будуть обсяги понять «портретист», «баталіст», «мариніст» тощо, тобто художники усіх інших жанрів крім пейзажистів.

Сукупність обсягів перелічених понять складає універсам І - понять «маляр» (художник).

Завдання 6

Дихотомічний поділ господарства

Відповідь

Дихотомічний (грец. Dichotomia - поділ на дві частини ) поділ - поділ, членами якого є два суперечних поняття. Основою цього поділу є наявність чи відсутність певної ознаки у предметів, які мисляться в поділюваному понятті. Внаслідок такого поділу одержують лише два члени поділу, які завжди є суперечними поняттями.

Щопрада, той, хто здійснює дихотомічний поді, може й не усвідомлювати змісту й обсягу як поділюваного поняття так і членів поділу. Більше того, при цьому можна не знати навіть імені поділюваного поняття.

Щоб пересвідчитися в цьому досить взяти наше завдання: антиподом поняття «господарства» буде - «негосоподарса». Але навіть такого слова не існує в українській мові. Тому треба уточнити вхідне поняття. Якщо мова йде про господарство, як реалізацію форми господарювання, то результатом дихотомічного поділу може бути поняття «благодійні фонди». Це пояснюється тим, що будь-яка бізнесова діяльність реалізована у формі господарства має на меті отримання прибутку. Відповідно її протилежністю є благодійна діяльність. Або якщо мова йде про «домашні господарства», то заперечним до цього поняття виступає поняття «фермерські господарства». Це у свою чергу , пояснюється тим, що домашнє господарство передбачає невеликі обсяги виробництва переважно ручними методами. А фермерське господарство - це форма підприємницької діяльності (отримання прибутку) з

1) масовим,

2) механізованим,

3) певних видів продукції виробництвом тобто повна протилежність домашніх господарств.

Завдання 7

Подія за видовою ознакою: Автомобіль.

Відповідь

Поділ за видовою ознакою - поділ, з допомогою якого поділюване поняття мислено розбивають на види з урахуванням специфіки вияву певної ознаки в різних групах елементів його обсягу.

Поняття «автомобіль» можна поділити на два поняття «вантажні» та «легкові» (автомобілі). Обидва ці поняття є похідними від загального поняття «автомобіль», бо мають спільні технічні характеристики і споживчі ознаки. Відповідно «вантажні автомобілі» можна поділити на « кузовні, «причепи», «фургони» тощо. Легкові автомобілі за технічними та споживчими характеристиками можна поділити на « спортивні» «позашляховики» «сімейні» тощо, ще можна за технічну характеристику « малолітражні» та «багатолітражні». І нарешті, якщо ділити за ознакою «торгова марка», то можна отримати безліч видів автомобілів.



Завдання 8

Обмежити: Хижак

Відповідь

Обмеженням поняття називається логічна операція, яка полягає в переході від поняття з більшим обсягом, але меншим змістом до поняття з білим змістом, але меншим обсягом.

Візьмемо поняття «хижак» , і обмежимо його. Для цього послідовно збагачуємо його, зміст новими ознаками: «савець» , «відноситься до сімейства котячих» , «найспритніший у світі представник сімейства котячих» , «гепард».

Таким чином шляхом додавання нових ознак, ми обмежили поняття «хижак» до поняття «гепард».

Завдання 9

Узагальнити: Службова вівчарка «Мухтар».

Відповідь

Узагальненням поняття називається логічна операція, за допомогою якої переходять від поняття з більшим змістом, але меншим обсягом до поняття з більшим обсягом, але меншим змістом.

Межею узагальнення є універсальне поняття, тобто поняття, у якого області визначення предка, що виражає його «поняття» зміст, співпадає з областю істинності цього предка.

Поняття «службова вівчарка» «Мухтар» можна узагальнити до поняття службова вівчарка, потім до поняття службова собака, а це поняття у свою чергу можна узагальнити до понятя собака, а це до поняття «тварина». Зауважимо, що ми ігноруємо узагальнення до поняття «савець» бо до цього відносяться не тільки тваринного світу а й людина.



Завдання 10

До різновидів складних суджень відносяться: а) кон'юктивні, б) ?, в) ?, г) ?.

Відповідь

До різновидів суджень можна віднести

а) кон'юкативні,

б) диз'юнктивні,

в) імплікативні,

г) еквівалентні судження.

Завдання 11

Існують наступні різновиди визначення понять (зайве виключити):

а) через род і вид,

б)генетичне,

в) остенсивне,

г) проблематичне.

Відповідь

Зайвим є пункт г) проблематичне.

Суть дефініції через рід і видову відмінність полягає в тому , що спочатку знаходять найближче родове поняття, а потім перераховують характерні видові відмінності.

Генетичним визначенням називається така реальна дефініція у якій фіксуються способи походження побудови визначуваного предмета.

Остенсивним визначенням називається процедура, яка полягає, в демонстрації предмета (у вказівці на предмет).



Завдання 12

Визначити розподіленість термінів у суджені: усім людям потрібен мир.

Відповідь

Суб'єктом і предметом судження називають його термінами. З точки зору формальної логіки винятково важливо знати яка інформація насправді наявна в суджені а яка відсутня, але з тих чи інших причин може домислюватись тим, хто її отримує. Ця проблема розв'язується з допомогою понять «розподілений термін» і «нерозподілений термін».

Так, у судженні «усім людям потрібен мир» суб'єкт, безумовно, є розподіленим , тобто мислиться в повному обсязі, повністю включається своїм обсягом в обсяг поняття «мир» Це засвідчує вже кванторне слово «усім». Те саме можна сказати і про суб'єкт будь-якого загального стверджувального судження.

Завдання 13

Скласти судження за термінами: S Метод, P - Дедукція.

Відповідь

Логічна структура судження складається із суб'єкта S, предиката Р і логічно зв'язки «є - не є», «суть-не суть».

За термінами S - методи, Р - дедукція можна скласти судження «Метод, що використовував Шерлок Холмс, є дедукція або «Методом яким користувався Шерлок Холмс, є дедукція»

Взагалі було за доцільніше поміняти термін місцями, тобто за суб'єктами взяти термін «дедукція», а за предикат - «метод». Це пояснюється тим, що дедукція є одним з методів (наприклад, існує, ще й індукція), тобто в цьому випадку виконувалося б логічне відношення «часткове до загального», яке часто присутнє у судженнях, де у ролі часткового виступає предмет думки у судженні ( тобто суб'єкт судження), а в ролі загального - ознака предмета думки (тобто предикат судження). Тоді наше судження прийняло б вигляд: «Дедукція - метод розслідування Шерлока Холмса».

Завдання 14

Перетворити судження: Деякі підприємства не є рентабельними.

Відповідь

Перетворимо це частковозаперечувальне судження наступним чином: «Не всі (деякі) підприємства є нерентабельними».

Завдання 15

Обернути судження. Ніякі тенденції суспільного розвитку не здійснюються самі по собі.

Відповідь

Оберненим до цього судження можна вважати наступне «Самі по собі не здійснюються жодні тенденції суспільства розвитку» або Стихійний суспільний розвиток неможливий, бо жодні його тенденції не здійснюються самі по собі»

Завдання 16

Зробити протиставлення предикатові: Деякі податки не є зрозумілими

Відповідь

Протиставлення предикатові - такий безпосередній умовивід, у якому в новому судженні (тобто висновку) суб'єктом виступає поняття , що суперечить предикату вихідного судження, а предикатом є суб'єкт вихідного судження, причому зв'язка змінюється на протилежну. Алгоритмом для отримання висновку є такі кроки: по-перше, перетворити засновок, по-друге, перетворити судження обернути. Для судження (і) операція протиставлення предикатові не є коректною.

Перетворення - вид безпосереднього умовиводу, в якому змінюється якість засновки без зміни його кількості, тобто змінюються на протилежні якість зв'язку та якість предикату. Перетворенню підлягають на усі чотири види судження (А,F,I,O).

В даному випадку маємо: «деякі податки є незрозумілими».

Оберненням називається такий безпосередній умовивід, в якому у висновку (новому судженні) суб'єктом стає предикат, а предикатом - суб'єкт обернення бувають прості (без обмежень) і з обмеженнями. Честково заперечні судження не обертаються.

В даному випадку маємо: «деякі незрозумілі платежі державі є податками».

Завдання 17

Зробити протиставлення суб'єктові: Деякі держави є федераціями.

Відповідь

Протиставлення суб'єктові - такий безпосередній умовивід, у якому предикат вихідного судження стає суб'єктом висновку, а за предикат висновку береться поняття, що суперечне суб'єктові засновку. При цьому якість судження завжди змінюється. Алгоритмом для отримання висновку є наступні кроки : спочатку вихідне судження обертається а потім результат перетворюється.

В результаті маємо:

1)обернене вхідне судження: «Деякі федерації є державами»,

2)перетворене обернене вхідне судження: «Деякі федерації не є не державами».



Завдання 18

Визначити істинність складного судження: Або здобути р(х), або дома не бути q(i).

Відповідь

Якщо елементи цього прислів'я записати як два простих висловлення «здобути (щось)» або «не здобути (щось)», то отримуємо логічну суму висловлювання А - «здобути» тай його заперечення - «не здобути», тобто

Побудуємо для цього таблицю істинності:

1	0	1
0	1	1

Наприклад, якщо застосувати це прислів'я у розмові про перемогу над ворогом, то можна сказати «переможемо або загинемо».

Варіант нічиєї ми не розглядаємо, бо його немає у вхідному судженні прислів'ї .

Завдання 19

судження логічний дихотомічний істинність

Трансформувати судження за логічним квадратом: Деякі мрії здійснюються (істинне).

Відповідь

Основою утворення умовиводу тут виступає закономірність відношення обсягів двох суперечливих понять, які є предикатами одного і того самого суб'єкта.

Відомо, що два суперечливих поняття (Р і ~Р) завжди вичерпують обсяг свого родового поняття. Якщо відомо, що даний предмет входить до обсягу Р, то це є підставою для висновку, що він не входить до обсягу ~Р, і навпаки. Подвійне заперечення (не є не Р), що використовується у судженні-висновку означає рівнозначність цих двох суджень.

Завдання 20

Розв'язати силогізм: Будь-який силогізм має середній термін Ентимета - є силогізмом.

Відповідь

Силогізм, у котрому пропущений один із засновків чи висновків, називається скороченим силогізмом, або ентимемою.

"Ентимема" -- слово грецьке, у перекладі на українську мову означає "в умі", "у думках". Ця назва показує, що та чи інша частина силогізму не висловлюється, але мається на увазі.

Оскільки в скорочених силогізмах важко виявити помилки, то доводиться їх (силогізми) відновлювати. Необхідною умовою відновлення силогізму є виявлення пропущеного судження. Відновлюючи скорочений силогізм, треба насамперед з'ясувати, що в ньому пропущено, один із засновків чи висновок.

Щоб розв'язати це завдання, треба враховувати характер логічного взаємовідношення наявних в ентимемах суджень, який часто проявляється у специфіці їх синтаксичного зв'язку. В етимемі з пропущеним засновком одне судження виступає як логічна підстава, а друге -- як його наслідок. Судження-підстава і є засновком, а судження-наслідок -- висновком. Такий вид ентимеми (скороченого силогізму) виражається складнопідрядним, як правило, причинним реченням. Зовнішніми ознаками, які вказують, чим є те чи інше судження -- засновком чи висновком, -- виступають відповідні сполучники. Так, слова «отже», «тому», «таким чином» передують висновку, а засновок знаходиться після слів «бо», «оскільки», «тому що».



Список використаної літератури

1. Гладунський В.Н. Логіка. Навчальний посібник (вид. 2-ге). - Львів: Афіша, 2004. - 359 с.

2. Конверський А.Є. Логіка (традиційна та сучасна): Підручник. - Київ: Центр навчальної літератури, 2004. - 535 с.

3. Мозгова Н.Г. Логіка: Навч. посіб. - К.: Каравела, 2006. - 248 с.

4. Тофтул М.Г. Логіка: Підручник. Видання 2-ге, виправлене, доповнене. - К.: Видавничий центр “Академія”, 2006. - 400 с. (Альма-матер).

5. Хоменко І.В. Логіка в задачах: Підручник. - К.: Четверта хвиля, 1998. - 284с.

Размещено на Allbest.ru