Рассмотрение миротворческой деятельности Махатма Ганди. Стремление к ненасилию и толерантное отношение к прочим религиям. Обращение к совести и морали соперников. Величайшая заслуга Ганди как выдающегося миротворца. Сатьяграха - восстание без насилия.

Аналіз розвитку історичної науки, формування теоретичних моделей історичного процесу. Зосередження акцентів на циклічній теорії історичних подій у минулому, з'ясування їх причин та паралелей із сучасністю. Пошук людством дороги до вищої розумної мети.

Изучение проблемы "киборгизации" как процесса слияния человеческого тела с различными механизмами с целью его совершенствования. Характеристика современных научных идей на примере развития нанотехнологий в XXI веке и их влияние на современную культуру.

Эффективность модели мегаорганизма при объяснении устойчивости сложных самоорганизующихся систем, в существовании которых не обнаруживаются простейшие признаки устойчивости: статичность, симметрия, жесткий детерминизм, реализация принципа простоты.

Год Аристотеля и цивилизационный русский нео-аристотелизм (научный органицизм). Тектонические сдвиги в современном мировоззрении и основаниях культуры. Триадологическая (динамическая) теория П.А. Сорокина и современные концепции интегрального развития.

Место и роль конкретного человека в природе и обществе в качестве силы, способной изменить эволюцию природы и общества в целом. Формирование новой системы мировоззрения и способа существования человека, системы образования и воспитания, общества в мире.

Анализ феномена медиакартины мира в контексте его генетической связи с картиной мира и становлением медиакультуры как доминантной формы культуры информационного общества. Формы бытия медиакартины мира (по критериям приближения к реальности, актуализации).

Поиск подлинности экзистенциальных оснований субъекта медиапоэзии в новых условиях интернет-пространства. Изучение комплекса вопросов, связанных с культурно-историческими, пространственно-временными аспектами возникновения и распространения медиапоэзии.

Интерпретация медиареальности как одного из типов виртуальной реальности, наряду с художественной, игровой и компьютерной реальностями. Анализ модели процесса погружения человека в медиареальность, основанной на специфическом признаке медиаобраза.

Определение медийного образа как невербального средства коммуникации, передающего субъективное состояние ее участника. Анализ медийного образа через социальные нормы, маски для общения с Другим (самопрезентация), художественный и "сакральный" образы.

Інтелектуальний аналіз ментальних образів і символів в філософії. Дослідження онтологічної складової філософської системи. Застосування методів аналітичного мислення та інтелектуального аналізу під час медитації. Персональні стани свідомості людини.

Гносеологические истоки медицинского познания, психосоматические закономерности жизнедеятельности человека в норме и в болезненном состоянии как предмет изучения медицинской науки. Гносеология и клиническое мышление врача. Интуитивное познание в медицине.

Поширення у філософських рефлексіях метафор, пов’язаних із сферою медицини. Вивчення метафор, що ґрунтуються на аналогіях різних аспектів людського життя із медичними технологіями та інструментами. Посилення гносеологічного змісту філософських рефлексій.

Феномен медіа картини світу у контексті його генетичного зв’язку з картиною світу та становленням медіакультури як домінантної форми культури інформаційного суспільства. Основи психолінгвістичного, лінгвофілософського та соціально-філософського підходу.

Дослідження специфіки впливу медіа-засобів на особистісний світогляд у контексті аналізу сучасного суспільства споживання. Функції і роль медіа-засобів у суспільстві. Особливості створення й кодування медіа-послань. Способи подачі інформації споживачеві.

Розкриття проблеми збереження здоров’я та гарантування безпеки людини у медійно-інформаційному освітньому просторі. Визначення потенціальних можливостей медіа-освіти як механізму забезпечення здоров’я особистості у медійно-інформаційному просторі.

Трансформація символічної сутності мистецтва у ХХ-ХХІ ст. Аналіз революційних перетворень художньої практики, пов'язаної із появою й поширенням нових технологій. Огляд сучасних медіа-проектів, що демонструють можливість передавати символічні коди і сенси.

Виявлення суті медіакартини світу як міждисциплінарного предмету наукового інтересу. Окреслення меж поняття як нової інтерпретаційно-орієнтаційної системи особистості. Форми та контексти побутування медіакартини світу у соціально-філософському дискурсі.

Виявлення особливостей медіальної природи уяви у горизонті культури медіарозмаїття. Осмислення зв’язку між уявою і медіальністю, осягнення медіальної природи уяви. Філософський аналіз амбівалентної ролі уяви в сучасній медіакультурі і медіадосвіді.

Суть лінії концептуалізації медіа у філософії другої половини ХХ - початку ХХІ сторіччя. Аналіз медійної інтерпретації в контексті матеріальних факторів комунікацій. Розгляд каналів як основа для артикуляції сучасних дослідницьких методологій культури.

Медіанасильство як прояв девіантних маніфестацій індивідуального та колективного соціального тіла. Аналіз зсуву акцентів від праць соціологічної та етнографічної спрямованості до більш широкого формату досліджень людини та медіа у другій половині ХХ ст.

Визначення поняття "медіафілософія". Окреслення основних віх розвитку та елементів нової галузі філософського знання. Розкриття предмету та колу проблем, які постають у зв’язку з її появою. Розгляд перспектив її розвитку в сучасному суспільстві.

Дослідження впливу електронних та цифрових медіа на життя сучасного соціуму, формування нової медіареальності. Аналіз проявів медіафілософії в соціокультурному середовищі західної цивілізації. Місце теорії комунікації в структурі філософського знання.

Медіафілософія як інструмент на шляху до розуміння медіапростору і апробації головних проблем досліджуваної галузі. Розробка пунктів, які допоможуть кожному у повсякденній взаємодії з медіа-ресурсами. Вивчення способів передачі значень або певного сенсу.

Создание прототипа междисциплинарной призмы, способной раскладывать сложный процесс исследования на составляющие. Применение инструментальных методов и приборов, основанных на спектральном анализе для определения пределов цветов в дисперсионном спектре.

Сильные и слабые стороны подходов к пониманию сущности междисциплинарности. Трансдисциплинарный и проблемнй уровни междисциплинарности, появление ее объектного уровня. Перспективы междисциплинарности в научном познании вообще и гуманитарном в частности.

Воздействие техногенной цивилизации на все сферы человеческой деятельности. Экология остро ощущает вызовы техногенной цивилизации, так как она ориентируется на антропогенные факторы. Экологические краудсорсинговые проекты могут служить ответом на вызовы.

Соотношение понятий "междисциплинарность" и "трансдисциплинарность", анализ возможности применения указанных подходов к исследованию человека. Основные проблемы, ограничивающие применение методики междисциплинарных и трансдисциплинарных исследований.

Рассмотрение возможностей смысловой дидактики для исследований оригинальных текстов в курсе философии. Методический алгоритм выявления междисциплинарных связей филологии, философии, теологии. Практическое применение смыслового анализа философского текста.

Проблема анализа концептов, выражающих различные версии междисциплинарного синтеза в сфере социально-гуманитарного знания. Трансдисциплинарный синтез как возможность комбинирования и деконструкции различных фрагментов социально-гуманитарного исследования.