Дослідження ідеології перехідного суспільства як філософського поняття і духовно-практичного явища, що відображає найбільш типові риси суспільних перетворень, притаманних пострадянським країнам. Аналіз типологічних характеристик суб`єкта ідеології.

Філософська думка середньовічної України. Аналіз наявних у могилянських філософських курсах концепцій інтелектуального пізнання, використання"Traktat o duszy" Касіяна Саковича. Особливість людської природи, як схильність і здатність ставити питання.

Поняття "соціуму" у сучасній філософії, його основні функції та структура. Соціально-політична й духовно-культурна сфера життєдіяльності людини та виробничі відносини. Історичні типи суспільства. Культура та, духовність в інформаційному соціумі.

Методологічні теорії української правознавчої науки й освіти. Вчення філософії науки "критичний розум". Проблеми індукції і меж наукового пізнання. Принцип погрішимості знання, об’єктивності науки. Критичне ставлення до методологій сутностей і визначень.

Провідні концепції походження й типології ідеї вірності своїй нації. Сутність культурницького націоналізму й особливості його прояву в європейських країнах. Фактори його розвитку в Україні. Духовно-релігійні чинники формування національної свідомості.

Сутність концепції культурної адаптації в контексті соціальної філософії Дж. Дьюї, його вчення про культурний досвід як провідний чинник соціалізації молоді. Моменти дьюївської концепції морального виховання як категорії демократичного стилю поведінки.

Обґрунтування гуманістичного змісту політико-правового вчення Дж. Локка. Висвітлення ліберальних ідей англійського мислителя щодо розуміння людської свободи. Пошук шляхів прогресивного розвитку суспільства та задоволення приватних інтересів громадян.

Концептуалізація архітектури вибору у теорії поведінкової економіки Р. Талера. Суть концепції лібертаріанського патерналізму. Розкриття специфіки ідеї "підштовхування", її психологічних та економічних аспектів. Збереження свободи в буквальному значенні.

Людина - центральна тема німецької класичної філософії. Ідея етичної автономності її в концепції Канта, роль людини у марксизмі. Центральне місце поняття потреби в обґрунтуванні головної філософської ідеї Маркса. Положення сучасної філософії людини.

Концептуальні засади конституювання екзистенції людини у філософській спадщині мислителя Сьорена К’єркеґора на основі трьох головних стадій буття (естетичної, етичної та релігійної), двох проміжних стадій – іронії та гумору, а також нульової стадії.

Історико-філософська реконструкція проблеми масового суспільства і порівняльний аналіз поглядів Хосе Ортеґи-і-Ґасета з ідеями К. Маркса, Ф. Енгельса, О. Шпенглера та Ф. Ніцше. Зв'язок між появою "масової людини" і розвитком європейської історії.

Критика К.Г. Юнгом функціоналістського підходу до визначення сутності міфу. Зв'язок міфу у концепції Юнга із юнгівськими концептами архетипу і колективного несвідомого. Визначення Юнгом за допомогою аналізу архаїчних міфологем архетипу як ядра міфу.

Хід гайдеґґерівських дескрипцій буття, сутність його "повороту" стосовно попередньої онтології та альтернативних версій подолання метафізики. Характер тлумачення співпричетності мови буттю. Парадигмальне зрушення щодо феномена мови у подійній онтології.

Узагальнення процесу створення парадигми в культурологічному напрямі у формі концепції "духу народу". Аналіз системи ідейно-теоретичних та методологічних приписів концептуалізації процесів націогенезу та національно-державного облаштування Й. Гердера.

Аналіз концептуальних напрацювань Ш. Монтеск'є. Ключові поняття та аксіоматика філософського розуміння суспільно-політичних і культурних процесів. Теоретичне відтворення націогенезу та логіки буття народів. Ліберальний універсалізм філософа Й. Гердера.

Ноосфера – новий еволюційний стан біосфери, гармонійно об’єднаний зі сферою людини (антропосферою) на базі духовно-розумного розуміння генетичної єдності світу і його Загальних Законів. Шлях взаємодії Людини-Природи-Космосу. Пізнання мудрості Природи.

Основні історіософсько-методологічні постулати, запроваджені О. Шпенглером - класиком консервативно-революційної теорії. Значення Брестської унії для України. Політична, моральна, суспільна безпека й свобода - базові цінності європейської особистості.

Визначення основних джерел концепції органічної єдності, а саме ідеалістичної філософії Ф. Шелінга і Г Гегеля, а також православної теологічної традиції. Аналіз характеру і форм репрезентації даної концепції у соціальній філософії Володимира Соловйова.

Розуміння людини як особи, онтологічної структури. Характеристика філософських праць Штайн. Проблема "ядра особи", започаткованої у феноменологічних дослідженнях Штайн. Особливості, різниця між душею та духом. Вивчення проблематики цінностей Ю. Тішнерома.

Праці С. Русової як предмет українознавчо-філософського аналізу. Співвідношення понять "людина", "особа" в освітньому вченні С. Русової. Акумуляція в людині властивостей природного і соціокультурного середовища. Особа як об’єкт і суб’єкт самотворення.

Аналіз концепції Осьового часу як основної лінії філософської системи К. Ясперса. Обґрунтування евристичного та методологічного потенціалу цієї концепції. Нові прояви історичного поступу суспільства та людства загалом в постмодерністській свідомості.

Дослідження проблеми концепції природного права у філософській спадщині як глибинного духовного руху до усвідомлення людиною своєї самоцінності. Особливості впливу природних прав на процеси державотворення та формування громадянського суспільства.

Аналіз досліджень Е. Гарена, присвячених культурі Відродження. Роль ідей гуманізму. Огляд взаємовпливу, взаємопроникнення всіх сфер культури, синтезу найрізноманітніших галузей знання і мистецтва. Вивчення біографії, творчого шляху італійського філософа.

Специфіка концепції романтичної іронії, опрацьованої теоретиком єнської школи Ф. Шлегелем. Розкриття проявів і прийомів романтичної іронії у творчості представників українського романтизму на прикладі Івана Котляревського, Миколи Гоголя і Тараса Шевченка.

Значення морального ідеалу для розвитку окремої людини й всього людства. Самовдосконалення особистості у індивідуальному вимірі Л.М. Толстого. Аналіз етичної концепції філософа, його програми самовдосконалення, принципу непротивлення злу насильством.

Становлення концепції самоорганізації у сучасній науці для пояснення явищ у живій та неживій природі, особливості її застосування для вивчення процесів, що мають місце у громадянському суспільстві. Формування мереж та виникнення соціальних рухів.

Філософсько-правові погляди І. Канта щодо правових засад свободи індивіда. Розгляд мислителем свободи особистості як фундамента правового становища людини та громадянина в державі. Призначення держави у максимальній гарантованості свободи особистості.

Погляди Б. Спінози на роль свободи філософування в людському існуванні, яка полягає в людському самовдосконаленні шляхом пізнання. Свобода як звільнення людини від з пасивних станів душі і осягнення свого місця у світовому причинно-наслідковому зв’язку.

Аналіз передумов виникнення кризових явищ. Характеристика комплексу заходів, які покликані врегулювати економічні, екологічні та соціальні кризові явища. Концепція сталого розвитку як визначальна умова побудови оптимальної моделі суспільного розвитку.

Дослідження специфіки соціально-філософських поглядів Ф. Ніцше. Визначення місця вчення про надлюдину у соціально-філософських працях філософа. Шляхи адаптації вчення Ніцше про ієрархічне суспільство для вирішення сучасних соціально-політичних проблем.