Анализ трудностей осмысления философской сущности человека. Свойства и составляющие внутреннего мира личности. Изучение взаимозависимости личностных качеств и перспектив развития индивидуума. Соотношение социальных тенденций и жизненной позиции.

Анализ проблемы личности в философии русского религиозного философа Н.А. Бердяева. Содержание концепции человека, как выражение его сущности и его самых глубинных помыслов и интересов. Объективность проблемы творчества, мир и примат свободы над бытием.

Проявление Бердяевым радикализма. Понимание им христианства, прежде всего, как выражения сущности человека, его самых глубинных помыслов и интересов. Бердяев предстает перед нами как последовательный защитник прав личности, ее полной духовной свободы.

Аналіз світоглядно-методологічних принципів людського існування та її призначення у системі буття. Характеристика особливостей розумності особи та її здатності до пізнання. Визначення поняття трансцендентності. Вивчення фундаментальних проблем людини.

Людина як предмет філософського аналізу. Проблема антропосоціогенезу, поняття єдності природного, соціального і духовного в людині. Проблема життя і смерті в духовному досвіді людства. Призначення та сенс життя індивіда з позиції філософа Епікура.

Філософські точки зору на проблему виникнення і розвитку людини. Проблема її сутності, можливостей і перспектив, сенсу буття. Яка своєрідність людської істоти. Як в ній пов’язані природне і соціальне, індивідуальне і родове. Людина – як найвища цінність.

Німецька філософська антропологія ХХ ст. М. Шеллер, Г. Плеснер, А. Гелен про природу людини. Марксистські традиції в дослідженні сутності людини і його співвідношень із суспільством радянській філософії. Проблема людини в психоаналітичній антропології.

Людина в якості окремої і спеціальної філософської проблеми. Основні підходи до розгляду проблеми людини у античній філософії. Філософські погляди Сократа на проблему людини. Платонівський дуалізм душі і тіла як визначальна ідея для розуміння людини.

Періоди розвитку грецької філософської думки. Становлення філософії Стародавньої Греції. Школа Піфагора. Творчість атомістів (Левкіппу, Демокріту). Період розквіту давньогрецької філософії. Проблема сенсу життя. Іронія як складова сократівського методу.

Знайомство з основними пам'ятками літературно-філософської спадщини Київської Русі. Характеристика культурологічного підходу стосовно проявів особистісного аспекту проблеми людини на матеріалі пам'яток літературно-філософської спадщини Київської Русі.

Аналіз філософських поглядів Людвіга Фейєрбаха - видатного німецького філософа, спочатку одного з послідовників Гегеля, пізніше - творця самобутньої філософської концепції матеріалістичного спрямування, яка отримала назву "антропологічний матеріалізм".

История формирования философского понятия материи. Особенности проблемы материи в науке и философии. Вечность и бесконечность материи, ее структура. Движение как способ существования материи. Пространство и время как формы существования материи.

Феномен памяти и его метафоричное описание в философии. Целесообразность использования метафор в рамках научных и философских текстов. Сильные и слабые стороны метафоры восковой дощечки и метафоры архива. Процесс хранения воспоминаний, след памяти.

Общая характеристика классической немецкой философии. Философская картина мира. Общество как подсистема объективной реальности. Ценности человеческого существования. Смысл и цель жизни. Социально-экономические отношения как основной предмет права.

Изучение биографии и трудов родоначальника английского материализма и эмпиризма Нового времени Ф. Бэкона. Характеристика рационалистического метода французского ученого и философа Р. Декарта. Анализ теории государства и права Т. Гоббса о природе индивида.

Учение о методе научного познания и его влияние на философию XVII века. Основные направления, полемика между ними. Жизнь, деятельность, основные теории родоначальника эмпиризма английского философа Ф. Бекона. Классификация системы наук, роль философии.

Развитие нового, буржуазного, общества и ослабление духовной диктатуры Церкви. Предпосылки для формирования философии Нового времени. Трактат "О достоинстве и преумножении наук". Учение об индукции Бэкона. Особенности философского творчества Декарта.

Взаимосвязь опыта и конструирования в научном познании. Идеология и диалектика: на пути к дискурсу революции. Идеологическое конструирование в эпоху "восстания масс". Идеология и дискурс: предпосылки новой методологии. Либерализм и консерватизм.

Визначення, походження та співвідношення онтології і гносеології. Їх взаємозв’язок та прояви в філософії XVII ст. Емпіризм і раціоналізм в філософії нового часу. Образ "чистої, універсальної" свідомості людини. Раціоналізм Декарта, Спінози та Лейбніца.

Орієнтація на пізнання дійсності, що опиралася на відчуття, як риса філософії Нового часу. Пізнавальний процес та метод пізнання (ідеальне освоєння реального світу). Характеристика методології Френсіса Бекона. Нові принципи філософії Рене Декарта.

Теологическое происхождение терминов "божественный интеллект" и "онтология". Смысл идей Декарта об отсутствии злого демона и Эйнштейна о не коварстве Бога. Зависимость эволюции философии от нарушения онтологической укорененности человека в мире.

Изучение и краткая характеристика основных проблем современной философии. Философские теории о проблемах мира, коренных проблемах бытия, природы, космоса, человечества и человека. Исследование соотношений между знанием, пониманием, оценкой, истиной.

Исследование неисчерпаемости, подвижности и изменчивости материального мира Б. Паскалем. Изучение проблем онтологии и дуализма в философии Г. Сковороды. Особенность изыскания гносеологии философами. Основная характеристика человеческого познания.

Анализ различных теорий в рамках "философии мифа". Описание мифического сознания как целостного явления в отличие от сознания нового времени. Характеристика проблемы неизбежности антагонизма между традиционным мифическим и современным сознанием.

Теория общественного договора - социально-философская концепция, трактующая гражданское общество как результат сознательного акта конвенции закона и государства. Объективность - ключевая характеристика истины и ее главный признак в учении Гегеля.

Философское понятие правосознания и его идеологическое влияние на человека и общество. Основные различие между монархическим и республиканским правосознанием, исторические процессы его трансформации в России. Воздействие православной веры на него.

Определение сущности понятий "этика", "мораль", "нравственность". Моральный выбор - духовно-практическая ситуация самоопределения личности в отношении принципов, решений и действий. Границы свободы личности, противоречия волюнтаризма и фатализма.

Исследование процесса генезиса проблемы мышления и его эпистемологических особенностей, выявление теоретической проблематики мышления в классической и неклассической теориях познания. Установление отношения преемственности подходов к проблеме мышления.

Сущность и формы научного познания. Функции науки в современном мире. Особенности эмпирического и теоретического уровней исследования. Критерии научности в современной методологии. Понятие индукции и дедукции. Специфика и основные виды моделирования.

Сопоставление познавательных возможностей философии и конкретных наук, выяснение места философии в системе человеческих знаний. Характеристика материалистического миропонимания, его распространения на общественную жизнь, на общую человеческую историю.