Генез феномену лідера, розуміння його природи й сутності. Атрибути і модуси лідера. Еволюція ціннісних орієнтирів у діяльності лідера. Аксіологічна раціональність "ситуативного" типу сучасного лідера в умовах постіндустріальної нетеократичної ери.

Розкриття філософського підходу як комплексного, у вивченні проблеми лідерства. Зроблено всесторонній аналіз цього явища. Зорієнтовано увагу на окресленні основних концептуальних ліній до проблеми лідерства з позиції історико-філософського аналізу.

Роль філософії в медицині. Проблема повноцінного спілкування суб’єктів медичного процесу, яка постала як предмет осмислення філософії та методології медицини у просторі досліджень. Визначні лікарі-філософи та їхня роль в історії медицини і філософії.

Розкриття перспективи, яку створює антропологічний підхід до сучасних освітніх змін. Розгляд людини як інтегральної цілісності, що має забезпечити врахування в освітній практиці суб’єктивності й автономії індивіда. Місце лінгвістичної антропології.

Огляд взаємодії філософії та літератури у співвідношенні літератури та музики як відмінних жанрів мистецтва. Феномен лінгвістичної іконографії. Процес отілеснення смислів. Задіяння ментальних й тілесних здатностей людини у їх когнітивній цілісності.

Аналіз лінгвістичної парадигми як елемента сучасної гуманітарно-наукової методології, становлення якої зумовлено двома головними чинниками: значними успіхами наук про мову, сучасними тенденціями розвитку і трансформації філософії та методології науки.

Аналізу ключових напрямів лінгвістичного дослідження можливого впливу специфіки мовної культури Китаю на зміст і характер інтелектуального дискурсу, що розпізнається нами як філософський. Специфіка структури судження та прагматики китайської філософії.

Філософський аналіз лінгвістичного аспекту культури свободи як ускладненого комунікативного процесу з потенційними конфліктами інтерпретацій. Дослідження проблеми культури домовляння в сучасній комунікативній філософії. Стратегії "м'якого" домовляння.

Філософський аналіз лінгвістичного аспекту культури свободи як ускладненого комунікативного процесу з потенційними конфліктами інтерпретацій. Характеристика основного парадоксу культури свободи – необхідності створення ситуації конфлікту інтерпретацій.

Захист концепції лінгвістичного повороту як одного з головних факторів сучасного парадигмального зрушення в філософії в цілому та філософії науки зокрема. Дослідження рис картезіанської парадигми філософування та характеристик парадигми філософування.

Обґрунтування концепції лінгвістичного повороту як одного з головних факторів сучасного парадигмального зрушення в філософії в цілому та філософії науки зокрема. Експлікація сутності лінгвістичного повороту, його епістемологічних та когнітивних наслідків.

Дослідження історико-філософських особливостей інтерпретації концепту лінгвістичного повороту. З'ясування, чому проблема мови стала визначальною не лише для аналітичної традиції філософування, а й для континентальної філософії і гуманітарної науки.

Зміст та сутність таких понять, як "євпраксофія", "dasein", "масса/натовп", "людина маси/натовпу", свобода "freedom" і свобода "liberty" в їхній кореляції з когнітивним та лінгвофілософським витлумаченням. З'ясуванні природи свободи та прав людини.

Специфіка ключового засобу, що наділяє світоглядні засади філософії космізму універсальністю, здатністю виявляти свій потенціал у контексті лінгвокультурного простору. Становлення принципово нового типу мовця як цілісного та творчого суб’єкта культури.

Проведення дослідження мови в філософії постмодернізму, зокрема лінгвофілософії постструктуралізму як теоретичної передумови лінгвофілософії постмодернізму. Розгляд постструктуралізму й постмодернізму в аспекті формування спільних лінгвофілософських ідей.

Розгляд становлення онтології через авторський конструкт "лінії онтології", що має за основу тему буття. Приділено увагу третій лінії онтології з визначенням специфіки, хронологічних меж, дослідницьких трендів і головних мислителів, авторських коментарів.

Визначення теоретичних засад способів покладання майбутнього в межах лінійної та культурно-цивілізаційної парадигм. Аналіз можливостей обґрунтування вірогідних сценаріїв майбутнього з позицій лінійної та культурно-цивілізаційної концептуальних моделей.

Розгляд часу, як факту суб’єктивного людського існування, який потребує не пояснень, а прийняття, як сила, яка знаходиться поза людиною, але загрожує їй фізичним знищенням - вона строго регламентує її стан, а тому є універсальною умовою людського життя.

Теорія критичного дискурс-аналізу Феркло, її зміст. Поняття "міф" по відношенню до Ф.М. Достоєвського, який залишається "сакральним" канонічним автором за побутування різних дискурсів. Ідеальна відповідність письменника матриці пророка і володаря дум.

Пример обобщения, определения и деления понятия. Атрибутивное суждение, суждения с отношением, суждения существования. Примеры умозаключений полной и неполной индукции. Методы установления причинных связей. Примеры прямого и косвенного доказательства.

Определение объема и содержания понятия "река". Изображение отношений между понятиями в кругах Эйлера. Принципы и порядок перевода сложного суждения на символический язык. Построение непосредственного умозаключения по правилу "обращения" и "превращения".

Предмет и значение логики. Различия между собирательными и разделительными понятиями. Логические приёмы образования понятия. Чем отличаются понятие и суждение. Разница между корректными и некорректными вопросами. Основные методы научной индукции.

Различия мышления и чувственного познания. Основные формы и особенности абстрактного мышления. Функции языков естественных и искусственных. Виды понятий и отношения между ними. Суждения: характеристика, виды, состав. Элементы доказательного рассуждения.

Сущность логики и предпосылки формирования законов мышления. Понятие логического закона и закона мышления, их виды. Исследование выведенных законов: противоречия, исключенного третьего, достаточного основания, тождества, контрапозиции, де Моргана, Клавия.

Отношение между понятиями. Превращение, обращение и противопоставление предикату. Отношение между суждениями по "логическому квадрату". Особенности и анализ силлогизма. Определение условно-категорического умозаключения. Проверка правильности энтимемов.

Сущность, предмет и характеристика логики. Суждение как форма мышления, выражающая связь между понятиями. Простые и сложные умозаключения, их роль и значение. Аналогия как вид традуктивного умозаключения. Понятие доказательства и аргументации в логике.

Противоречащие и противоположные понятия, логические отношения между ними, выражение с помощью круговой схемы. Виды деления, эквивалентность суждений по логической форме. Модальность высказываний, их символическая запись. Нарушение правила силлогизмов.

Сущность и предмет логики, понятие как форма логического мышления. Суждение, его виды и логическая структура. Дедуктивные и индуктивные умозаключения, законы логики. Доказательство и опровержение, логика спора. Основание деления и разновидности споров.

Обзор основных разделов логики как науки. Предмет и значение логики, понятие и суждение как формы мышления, логика вопроса, умозаключение как форма мышления, законы мышления. Оценка понятий, принципов, концепций логики в широком философском контексте.

Понятие и суждение как формы мышления. Сущность и примеры простого категорического силлогизма. Характеристика и особенности сложных силлогизмов или полисиллогизмов. Понятие высказывания, формула логики высказываний. Сущность, виды и цели аргументации.