Розгляд проблеми гомеостазису інформаційної безпеки особистості в сучасному суспільстві. Фактори, що впливають на стан і тенденції інформаційної безпеки особистості. Шляхи діяльності щодо забезпечення гомеостазису інформаційної безпеки особистості.
Інформаційна безпека України як динамічна, цілісна система, компонентами якої є підсистеми безпеки особи, держави і суспільства. Етичні проблеми розвитку інфосфери як соціокультурного феномена, аналіз глобальних проблем інформаційно-комп’ютерної етики.
Розгляд та аналіз значення знання й інформації, які стали найважливішими ресурсами влади, що дозволяють досягти бажаних цілей, мінімально витрачаючи ресурси влади. Характеристика потреби створення розвиненого інформаційного середовища суспільства.
Визначення безпеки як соціально-політичного феномену. Аналіз змісту інформаційної безпеки з точки зору міждисциплінарного підходу. Аналіз соціотехнічної парадигми інформаційної безпеки. Структуризація інформаційної безпеки за складовими і рівнями.
Філософське дослідження проблеми інформаційної війни в медіапросторі. Аналіз інформаційного контексту російської агресії проти України і обґрунтування його безпрецедентності за масштабом протистояння. Способи поширення дестабілізуючої інформації.
Дослідження сутності і змісту інформаційної культури в інформаційному суспільстві. Філософський аналіз інформаційної культури в контексті прогресивного техногенного розвитку соціального буття. Характеристика особливостей культури реальної віртуальності.
Сутнісні характеристики буття віртуального простору у контексті становлення та розвитку інформаційної культури. Характеристики інформаційної культури віртуального простору, її недоліки та переваги. Філософське розуміння феномену "інформаційна культура".
Сутнісні характеристики буття віртуального простору у контексті становлення та розвитку інформаційної культури. Характеристики інформаційної культури віртуального простору, її недоліки та переваги. Філософське розуміння феномену "інформаційна культура".
Акцентовано увагу на характерних рисах суспільних явищ і соціальних трансформацій, що виникли внаслідок якісної зміни темпів науково-технічного розвитку. Визначення впливу технологічного розвитку і впровадження цифрових технологій на розвиток суспільства.
Дослідження інформаційної свободи як можливості людини вільно одержувати необхідну для її життєдіяльності й розвитку інформацію, висловлювати свою точку зору, передавати інформацію іншим людям. Обґрунтування свободи як обов'язкової ознаки людського буття.
Суспільний прогрес: проблема інформаційної ситуації у світовому розвитку. Аналіз сутності і концептуального оформлення інформаційної цивілізації у світовій думці. Інформаційно-комп'ютерна революція - науково-технічна засада інформаційної цивілізації.
Розкриття сутності інформаційного насильства у широкому та вузькому сенсі та його змістовного аспекту. Роль засобів масової інформації та комп'ютерної мережі Інтернет у здійсненні інформаційного насильства. Властивості інформаційного насильства.
Дослідження еволюції змісту поняття інформаційне суспільство; аналіз його евристичних можливостей як пояснювального засобу щодо розуміння характеру і тенденцій розвитку сучасної цивілізації. Принцип компліментарності та розгляд основних підходів.
Відношення людини до світу завжди опосередковане відношенням людини до людини. Показано, що вивчення буття людини у світі неможливе без дослідження комунікації між людьми. З огляду на цю обставину говорять також про комунікативний поворот у філософії.
Зростання невизначеності, що виявляється в дисбалансі функціонування соціальних структур - тенденція, що характеризує сучасний етап становлення інформаційного суспільства. Наукова картина світу - особливість, яка втілює світоглядний статус науки.
Філософський аналіз інформаційного суспільства та соціально-правової парадигми суспільного розвитку. Дослідження проблеми людини у глобальних процесах інформатизації та їх правове усвідомлення. Розвиток інформаційної цивілізації у сучасних країнах світу.
Концептуальні основи теорій інформаційного суспільства. Аналіз основних моделей його становлення - "західної" і "азійської" та дослідження систем індикаторів та критеріїв його визначення. Шляхи прискореної побудови інформаційного суспільства в Україні.
Дослідження впливу інформаційних і комунікаційних технологій на соціокультурні процеси. Антропоцентрична модель знання, що обумовлює фрагментарно-мозаїчний характер картини світу, підміняє його віртуально-цифровою емуляцією, поглиблює рівень деградації.
Наголошено, що впровадження інформаційних освітніх технологій ґрунтується на особистісно орієнтованому підході до процесу навчання, відмові від науко- і раціоцентризму, розвиткові творчого потенціалу особистості, вільному вираженні нею власних поглядів.
Статтю присвячено дослідженню соціально-філософського контексту інформаційних технологій, що заполонили всі сфери нашого життя, починаючи від освіти, науки, роботи, і закінчуючи дозвіллям. Маніпулювання свідомістю, що веде до втрати відчуття реальності.
Концептуалізація інформаціоналізму як складової компоненти, головного модусу і тренду інформаційного суспільства (ІС). Формування інформаційної культури особистості засобами інформаційного впливу з опорою на закономірності становлення і розвитку ІС.
Увага приділяється аналізу сутності інформаційного суспільства і дослідженню основних його проблем. Аналізується вплив інформаційно-комунікаційних технологій на трансформацію соціальної системи, наслідки якого можуть бути як позитивні, так і негативні.
- 7103. Інформація та релігія
Дослідження специфіки датоцентричного світосприйняття, що має змінити гомоцентричне. Визначення впливу ідеології індивідуалізму на організацію простору сучасної людини. Ознайомлення з принципами Харарі. Обгрунтування виникнення класу непотрібних людей.
Аналіз концепту "інформація" як категорії науки. Доведення багатовимірність цього поняття. Розмежування реальності на суб’єктивну та об’єктивну, що, безумовно, є основою для пізнання та інтерпретації інформації та перетворення її на якісні знання.
Аналіз проблеми інфраструктурного забезпечення системи соціальної роботи через розгляд останньої як виду продуктивної діяльності людини. Філософські характеристики даної роботи. Процес формування інфраструктури, аналіз проблем та шляхи їх вирішення.
Розкриття міських просторів з точки зору їх впливу на ідентичність городян через порівняння "Я" з Іншими. Характеристика онтологічного методу, який передбачає з’ясування буттєжитійних особливостей Іншого. Аналіз засобів і принципів взаємодії з Іншими.
Значення раціоналістичної та екзистенціальної критики для подальшого становлення філософського змісту культурної універсалії. Обґрунтування закономірності виникнення модерністського іронізму у процесі заперечення класичного ідеалу раціональності.
Дослідження позасвідомого й ірраціоналістичного в мистецтві, семіотики та мімезису в контексті опозиції Порядок-Хаос. Критика розуму та понятійного мислення в інтуїтивізмі А. Бергсона та в раціовіталізмі X. Гассета. Принцип стохастичності у культурі.
Причини і умови для формування ірраціоналізма. Аналіз філософії Гегеля і його вплив на ірраціоналізм. Батьки-засновники ірраціоналізма. Сьорен Керкегор біля витоків ірраціональності. Теорія філософа С. Какегора. Волюнтаризм в осмислення діяльності.
Аналіз основних ірраціональних філософсько-правових течій: волюнтаризм, філософія життя, інтуїтивізм, феноменологія, екзистенціалізм. Різниця у трактуванні феномена волі у філософії А. Шопенгауера й Ф. Ніцше. Основні етапи становлення філософії життя.
