Рационализация христианской идеологии, средством которой выступала средневековая философия. Сущность теоцентризма как важнейшей мировоззренческой установки. Содержание концепций реализма и номинализма, изучение вопроса об отношении человека к Богу.

Знакомство с основными культурно-историческими формами агональности. Общая характеристика работы "Homo Ludens" нидерландского философа Й. Хейзинга, которая появилась в 1938 году. Рассмотрение особенностей культура Средневековья, анализ символизма.

Анализ истины как центральной проблемы философии. Обоснование ее диалектической формы, которая захватывает все содержание действительности. Постижение логики Гегеля через развитие собственной мыслительной способности. Отношение разума и действительности.

Визначення ступеню й форм впливу власницьких відносин на соціокультурне середовище. Розгляд філософського аналізу динаміки власницьких відносин. Характеристика специфіки культурно-історичних відносин власності, з огляду на привласнювані об'єкти.

Аналіз історичних витоків становлення і розвитку міста як соціокультурного феномену. Формування відносин між людьми, локалізація різних спільнот і пошук засобів захисту від зовнішнього світу. Поява нових матеріальних і духовних видів комунікації.

Анализ социальных институтов и морально-этических норм лживой структуры. Исследования лжи укоренившейся в мировоззрении индивида. Изучение нормы приличия, как одного из главных атрибутов морали. Философское виденье вопроса образования мировоззрения.

Вивільнення жінки з-під влади репресивної травматичної свідомості та оцінка її участі у процесі культурно-національної ідентифікації. Висвітлення взаємозв'язку процесу пошуку ідентичності з феміністичною критикою в творчій діяльності Оксани Забужко.

Основоположні тенденції виникнення, становлення та історичного самоздійснення європейської трансцендентально-раціоналістичної філософської думки. Духовно-онтологічний зміст раціональної метафізики як специфічний європейський тип філософського мислення.

Цей текст відтворює історичну "картинку" доби з наголосом не на онтологічному, а на її культурному виразі. Автор як філософ зосереджений не так на "факті" (це справа істориків), як на "смислі", опікуючись смисловим моделюванням доби як феномену культури.

Анализ счастья в виде способности и силы выживания людей. Рассмотрение социальных противоречий и противоречия между достижением согласия людей при помощи институтов самоуправления и институтов власти. Выделение культурно-смысловой компоненты счастья.

Культурно-философское осмысление роли художественно-образного компонента в структуре исторического сознания. Фольклор как важный источник информации о жизни прошлых поколений и как средство воспитательного и эстетического воздействия на современников.

Аналіз теоретико-методологічних засад цивілізаційної парадигми бачення історії. Суть концепцій Г. Ріккерта, М. Данилевського, О. Шпенглера, А. Тойнбі та Л. Гумпловича, тощо складаються в частковому запереченні єдності людства і людської історії.

Эволюция понятия "культурное наследие" в истории философии культуры. Факторы его развития. Принципы синергетики в самоорганизации культурного наследия. Тенденции трансформации ценностей культурного наследия в переходные периоды на примере России.

Определение генетических и структурно-функциональных характеристик социального и культурного пространств. Анализ культурного пространства как системной целостности, необходимого условия формирования человека конкретной исторической культурной эпохи.

Характеристика изменений ряда ценностей новоевропейской культуры и их влияние на процессы современной глобализации. Особенности развития рациональности, либерализма, индивидуализма. Анализ мультикультурной глобализации, ее теоретические источники.

Обоснование положения о том, что сам феномен "культурное сознание" и его динамика в контексте информационной эпохи нельзя рассматривать с однозначной (позитивной или негативной) точки зрения, поскольку надо учитывать специфику современной цивилизации.

Религиозный подход Бердяева к изучению философии творчества. Происхождение искусства и мировоззрение художника. Одаренные личности, талант и патология. Креативность по Платону. Теория художественного творчества Канта. Искусство и философия Шеллинга.

Развитие цивилизации и культурные трансформации в странах Западной Европы в XX столетии и их влияние на жизнь человека. Социально-экономические факторы развития культуры по М. Веберу. Понятие и формирование этатизма, культурологические концепции.

Феномен культурного ландшафта в системе социально-философского знания. Культурное пространство и ландшафт как формы бытия культуры. Экологические ценности культурного ландшафта в качестве основы для формирования экологической культуры современности.

Культурный материализм в теории коммуникации Реймонда Уильямса и учение о базисе и надстройке. "Структура чувства" как важнейший концепт культурно-материалистической теории Реймонда Уильямса. Эвристическая ценность творческого наследия философа.

Характеристика степени влияния культурного этоса на характер и творчество А.Т. Болотова. Изучение взаимосвязи между условиями жизни мыслителя и его философским мировоззрением. Исследование им развития культурного и событийного туризма в Тульской области.

Дослідження історичних аспектів інтелектуальної власності як особливого явища. Філософські передумови формування інтелектуальної власності. Процеси трансформації інтелектуальної власності у соціальний інститут в епоху постіндустріальної економіки.

Анализ взглядов представителя русской религиозной философии Н.А. Бердяева на сущность и предназначение культуры. Особенности развития русской культурологической мысли. Свобода и творчество, соотношение культуры и цивилизации в концепции Н.А. Бердяева.

Рассмотрение и характеристика истории формирования культурологических принципов, методологии и организации функционально-сущностной составляющей общефилософского теоретического знания. Ознакомление со взглядами на сущность интерпретации духовности.

Исследование форм воплощения трансцендентального конституирования бытия. Онтологические основания общественной культуры. Использование культурологического текста как формы, кодирующей структурно-семантические компоненты лингвистического восприятия.

Истоки современной неклассической философии культуры, сопряжённой с аксиологией. Различие в понимании культуры И. Кантом и неокантианцами Баденской школы. Связь культурно-исторической теории, идущей от Л. Выготского, с классической философской традицией.

Аналіз системи методологічних приписів першої культурологічної концептуалізації процесів утворення національної спільноти. Висновки відомого філософа історії К. Поппера стосовно характеру поглядів німецьких мислителів на суспільно-історичний процес.

Аналіз та опис системи ідейно-теоретичних та методологічних приписів першої культурологічної концептуалізації процесів утворення національної спільноти. Формуванні культурологічної концепції нації, праця Й. Гердера "Ідеї до філософії історії людства".

Аналіз культурологічного підходу до проблеми культури споживання (одного із основних регуляторів життя людства) як наукової методології пізнання за допомогою трьох загальнонаукових аспектів дії: аксіологічного, технологічного та особистісно-творчого.

Аналіз маніпуляції свідомості при викривленні культурних елементів. Визначення та дослідження механізму маніпулювання свідомістю за допомогою мовно-комунікаційних засобів, які надає інформаційне суспільство. Оцінка їх ефективності та умови застосування.