Движение Просвещения как центральное явление культурной и идеологической жизни XVIII века. Концепции источников естественного права в истории философии. Сущность понятия "общественный договор". Проблема происхождения государства: основные теории.

Аксіологічний і феноменологічний аналіз культури як ціннісного феномену буття. Виявлення евристичних можливостей категорії "цінність" в тлумаченні культури. Аргументація ідеї автентичності аксиології як філософського способу збагнення суті культури.

Понятия "общество", "культура", "цивилизация" во взаимосвязи: точки зрения на определения данных понятий, структуры и отличительные черты. Люди как главный компонент общественной системы. Основные компоненты культуры. Сущность цивилизационного подхода.

Аналіз теорій Л. Гаррісона, М. Грондони, М. Портера, Дж. Сакса щодо впливу культури, цінностей на розвиток економіки. Культура як система установок, що впливають на всі аспекти особистої та колективної поведінки. Зв'язок культурних і економічних чинників.

Философское определение культуры, несовпадение культурных процессов с процессами образования и просвещения. Характер исторического наследования культуры. Культурно-исторические формы, их место в социуме, философии, искусстве, нравственности и науке.

Выявление различных подходов к изучению понятия "культура" и характеристика каждого из них. Взгляд на культуру античных философов, И. Канта, З. Фрейда, Г. Гегеля. Рассмотрение обыденного и научного понимания культуры, а также марксистской концепции.

Аналіз особливостей взаємодії представників різних культур у процесі розвитку полікультурного середовища. Роль міжкультурної комунікації в соціумі. Аналіз культурної ідентифікації як практики творення відмінностей, що мобілізують колективні ідентичності.

Розгляд ортегівської філософії як життєвої необхідності для певного типу людей, яка допомагає їм справлятися з життєвими труднощами, зберігати душевну рівновагу, спробувати "заговорити" ірраціональний страх смерті з допомогою своєрідного катарсису.

Антропологическое содержание концепта культурной границы в контексте сложности. Обоснование процессуального понимания культурной границы, раскрывающего темпоральность культурных пространств. Соотношение культурной границы и границ антропологического.

Описания процесса эрозии культурной модели единства образования и духовности. Анализ значения культурной парадигмы в решении проблем дистанцирования высшего образования от ценностей культуры. Построение нового культурно-образовательного пространства.

Культурна парадигма як зразок актуалізації способів вирішення життєвих проблем, що є соціально-філософським концептом. Кардинальні зміни культурного життя - процес, що веде до необхідності вирішення завдань адаптації людини до нових життєвих реалій.

Крізь призму культурних образів як втілення архетипів колективного несвідомого простежено принципи взаємодії парадигм ризоми та фракталу в метанаративах цивілізації. Досліджено прояви запропонованого Жилем Дельозом та Феліксом Гваттарі концепту ризоми.

Аналіз процесів інформатизації, орієнтованих на формування інформаційного суспільства, які породили культуру, якісно відмінну від культури попередньої епохи. Визначення та характеристика специфіки єдності культурних форм інформаційного суспільства.

Дослідження основних проявів явища культури інформаційного суспільства. Аналіз загальнокультурних основ та соціальних меж, в яких відбувається процес становлення "нового культурного ландшафту", який адекватно відбиває "новоцивілізаційний менталітет".

Освітлено зустріч О. Монжена з українськими філософами на презентації книги "Виклики скептицизму" в рамках III Міжнародного фестивалю "Книжковий Арсенал". Розглянуті питання ґлобалізації і загальнокультурних журналів, історичної пам'яті і ролі майданів.

З’ясування специфіки актуалізації "культурних смислів" в контексті філософсько-естетичного дискурсу. Роль медіапростору в процесі функціонування, трансляції та трансформації культурних смислів. Посередництво в процесі трансформації культурних смислів.

Комплексний аналіз феномена культурних стереотипів та їх функцій на базі філософсько-антропологічного осмислення текстів народних казок як специфічних наративних структур з певною організацією. Формування національно-етнічного менталітету й ідентичності.

Аналіз особливостей, культурно маркованих проявів алармістичного світосприйняття в соціально-політичному дискурсі сьогодення. Алармістичність світосприйняття у сучасному глобальному соціумі. Репрезентація алармістичності у соціально-політичному дискурсі.

Исследование вклада отечественных ученых в формирование концепции гражданского общества, сравнение подходов западных и российских исследователей. Гражданское общество как категория социальной философии. Формирование демократического общества в России.

Проблема культурно-антропологического кризиса современного образования в философском, мировоззренческом контексте. Развитие и изменение идеи и функций университета в культуре. Анализ основных постмодернистских концепций воспитания и образования.

Рассмотрение процесса формирования культурно-исторической матрицы России, ее исторических корней. Прогрессивность и значимость византизма для славянской культуры. Анализ роли культурно-исторической матрицы в современном модернизационном процессе общества.

Статья представляет собой рецензию на книгу: M. Dafermos. Rethinking Cultural-Historical Theory. A Dialectical Perspective to Vygotsky. Книга посвящена особенностям становления культурно-исторического подхода в психологии в трудах Л.С. Выготского.

Концептуальный разворот культурно-исторической эпистемологии к личному, историческому, социальному опыту представителя интеллектуальной культуры (ученого), к его пониманию, переосмыслению собственных методологических установок. Эго-тексты А.А. Ухтомского.

Традиции русской философии первой половины ХХ века. Методологическая эффективность культурно-исторической эпистемологии. Общепринятые параметры воспроизводимости результатов и формы коллективного познания. Основы культурно-исторической эпистемологии.

Рассмотрение мифа как исторически исходного принципа целостного структурирования мира. Принятие трансформированной античной картины мира в средневековой культуре. Становление классического естествознания нового времени. Синтез в немецкой философии.

Структура, исторические типы и специфика мировоззрения. Особенность этической философии и философского метода Сократа. Возникновение и основные этапы развития позитивизма и экзистенциализма. Характеристика категории бытия, ее смысла и содержания.

Представление основных идей и течений западной философии ХХ века. Американский прагматизм в пору его возникновения и расцвета. Понятие внутренней логики исторического развития современной "западной" культуры. Американская философия, культура и ее черты.

Понятие мировоззрения и особенности отношения "мир-человек". Сущность научной рациональности. Близость науки и философии как форм теоретического мышления. Шаги к научно-теоретической картине мира. Значение античной философии и становление знаний о бытии.

Типы рациональности как господствующего мировоззрения соответствующих эпох: космоцентризм, теоцентризм, антропоцентризм. Классическая, неклассическая, постнеклассическая научная рациональность. Наука и философия как формы рационального понимания бытия.

Развитие взглядов на цивилизацию в истории гуманитарных наук. Современные научные подходы к пониманию цивилизации. Общая характеристика цивилизаций Востока и Запада. Развитие Республики Беларусь в условиях взаимодействия цивилизаций Востока и Запада.