Філософія — особлива форма пізнання світу, людини та їх відносини. Філософія як спосіб людського мислення, теоретичний тип світогляду; соціокультурні передумови її виникнення і функціонування; етапи розвитку. Завдання та структура філософського знання.

Рассмотрение этапов развития индивида во взаимосвязи с общественным сознанием. Изучение дуализма разума и телесной организации у народов Западной Европы. Утверждение представлений христианского монизма. Разработка эмпиризма Бэкона и рационализма Декарта.

Построение истории человечества как истории заветов Бога и их нарушений людьми. Особенность идеи "штучности" наследников завета. Характеристик фрагмента трансфиниты. Исследование возможного соотношения старой и новой ветвей логистических кривых.

Исследование критики работ И.И. Евлампиева по истории русской философии, содержащейся в статье А.Ф. Замалеева "Мистики и юродивые в русской философии". Особенность противостояния эмпиризма и мистицизма. Характеристика термина "религиозный ренессанс".

Критика работ И.И. Евлампиева по истории русской философии, содержащаяся в статье А.Ф. Замалеева "Мистики" и "юродивые" в русской философии". Влияние немецкой мистической традиции на русскую философию. Противопоставление русской философии западной.

Наука – сфера человеческой деятельности, целью и содержанием которой является познание мира как единой системы на основе экспериментальных исследований и рациональных суждений. Анализ специфических особенностей философской природы научного познания.

Материалистическое решение загадки человека. Отличие мира сознания и материального бытия. Гилеморфизм Аристотеля как способ решения психофизической проблемы. Определение русской религиозной философской антропологии и проблема онтологического дуализма.

Исследование своеобразия основных парадигм творческого процесса, сложившихся в истории религии, искусства и философии. Оценка и обоснование необходимости разработки интегральной модели творческого процесса, духовно преображающего самого человека.

Проблемы познания сущности человека, тайн его внутреннего мира и происхождения в философии, психологии и социологии. Особенности понимания понятия "человеческое Я". Воспитание как процесс социализации и познания мира. Развитие адаптивных центров.

Развитие трансцендентального идеализма в Марбургской школе кантианства. Главное понятие философии Г. Когена: анализ понятия бесконечно-малой реальности в математике и философии. Критика эмпирического созерцания и чистого мышления в кантовской системе.

Вивчення представників німецької класичної філософії. Розгляд основних рис цього напряму. Характеристика головних аспектів та предмету критичної філософії Канта. Розгляд досягнень німецької класичної думки. Аналіз основ реалізації теорії пізнання.

Завдання сучасної філософії, її основні тенденції, напрями та школи. Особливості класичної філософії. Некласична філософія кінця XIX та початку XX ст. Особливості та основні риси західної філософії. Поняття "життя" та "філософія життя" як напрямки.

Розгляд поняття філософії. Характеристика умов виникнення та особливостей Античної філософії. Визначення основних етапів розвитку Античної філософії та оцінка її значення. Встановлення високого рівня абстрактності вчення Піфагора, та його впливу.

Характерні риси філософії ХІХ – початку ХХ ст., погляди видатних українських мислителів цього часу. Матеріалістичний підхід до дійсності письменника І. Франка, його розуміння елементів діалектики. Культурно-філософський підйом в Україні в 20-х роках.

Теоретичні проблеми, поставлені критичними реалістами, їх критика неореалістів. Докази Сантаяни реальності зовнішнього миру. Релевантне й транзитивне знання. Особливість та універсальний характер "сутності". Визначення та розгляд природи омани Роджерсом.

Класифікація методів наукового дослідження. Сутність теоретичного методу. Метод сходження від абстрактного до конкретного. Ідеалізація та уявний експеримент як методи теоретичного дослідження. Логічний та хронологічний підходи до теоретичних досліджень.

Особливості загально-цивілізаційних знань у сфері соціального управління. Соціальне управління як вищий прояв організаційного потенціалу людства. Процес формування науки соціального управління. Послаблення політичного тиску на самоврядування товариства.

Дослідження формування підвалин гуманістичної ідеології Відродження в культурі європейського Середньовіччя. Основні етапи становлення і розвитку культури Середніх віків. Аналіз наповнення традиційних куртуазних чеснот новим загальнолюдським змістом.

З’ясування антропологічних аспектів сучасного праворозуміння. Дослідження особливостей людського виміру в праві в межах природно-правового, соціологічного та позитивістського типів правопізнання. Визначення ролі та змісту принципу верховенства права.

Методологічне бачення феномену соціального управління як витвору організаційної сутності суспільства. Осмислення трудової кооперації в якості фундаменту загальноцивілізаційного керівництва суспільством. Аналіз стану світової управлінської думки.

Онтологічний аналіз буття суб’єкта в реаліях відкритого, нестабільного, гетерогенного простору, що вимагає від суб’єкта нових здібностей та якостей, які дозволять йому вижити й адаптуватися. Вираження травматичного досвіду у тріаді загроза-збиток-захист.

Исследование и характеристика содержания духовно-идеологического фактора в истории. Определение и анализ фундаментальной черты российской цивилизации. Рассмотрение особенностей отчуждения и бюрократии. Ознакомление с сущностью метафизики революции.

Изучение вопросов, связанных с пониманием задач, которые стоят перед людьми зрелого возраста. Диалектика единичного, особенного, общего, которая помогает вычленить грани проблемы. Важность самореализации личности зрелого возраста, ее служение обществу.

Теория знания (или гносеология), психология и логика как науки, исследующие знание. Знание как сложное явление, его состав, процессы, особенности, необходимые для достижения истины, но не образующие ее. Отличие теории знания от специальных наук.

Изучение современной теории знания. Отличие ее от специальных наук, физики, физиологии, истории. Происхождение и изучение состава знания. Исследование происхождения предмета, причины его возникновения. Строение теории истины на анализе фактов сознания.

Особенность математического описания проблем семантики. Анализ освещения актуальности создания теории развития систем. Описание взаимосвязи задач концептуального проектирования, с общим массивом задач решаемых человеком в его проектной деятельности.

Оценка задач логики смысла в ближайшей, среднесрочной и долгосрочной перспективах. Анализ логико-смысловой карты индивидуального сознания, которое принципиально открыто ко всем логикам смысла, развитие линии психологических исследований В.К. Солондаева.

Рассмотрение основных задач философии как научной дисциплины. Определение сущности понятия "майевтики" как метода философствования Сократа. Исследование содержания основных философских учений. Изучение биографии и философских взглядов Рене Декарта.

Демиурги (творцы) Модерна. Вменительные и воплотительные средства полномощной консорции. Архетип создания мнимого образа (протомема) небывалого типа бытия, побуждение протомемом. Восход и закат глобального прогрессизма. Экзистенциальный проект для России.

Основные формально-логические законы. А. Шопенгауэр о законе достаточного основания. Закон противоречия и исключенного третьего — практика функционирования суждений. "Мнимое следование" - логическая ошибка, связанная с нарушением требований закона.