Категорія свободи в історико-філософському дискурсі. Розгляд свободи і рівності у розвитку гегелівської філософсько-правової думки. Погляди на свободу у її позитивному і негативному значенні. Справа держави і її функції у філософському розумінні.

Аналіз категорій діалектики (буття, матерія, рух, розвиток, простір, час, суперечність, антагонізм і т.п.), її закони та відображення в них загальних суттєвих ознак, зв'язків, властивостей, відношень речей, що мають місце в об'єктивній дійсності.

Підпорядкування суспільного життя об'єктивним законам. Закони розвитку і закони функціонування суспільства. Динамічні та статистичні закони. Основні закони діалектики. Діалектична суперечність. Категорії діалектики. Діалектика-єдина логічна теорія.

Поняття закону та їх види у філософський категорії: закони розвитку і закони функціонування суспільства. Вивчення основних законів діалектики: єдність та боротьба протилежностей та закон заперечення заперечення. Особливості категорій діалектики.

Розгляд наукових поглядів на проблему феномену "обмеження" в різних галузях науки. Мова як інструмент пізнання, постійного осмислення світу людиною й перетворення досвіду на знання. Аналіз процесу розширення фізичної та духовної орієнтації людини в світі.

Суть демократії у системі освіти як однієї з провідних орієнтацій необхідних модернізаційних змін. Набуття демократичними системами різного значення і концептуального оформлення від конституціоналізму до егалітаризму у сучасному філософському дискурсі.

Проблема категорій в історії філософії. Основні категорії онтології. Простір і час. У буденному житті людина оперує категоріями, не усвідомлюючи того, що за ними прихована праця багатьох поколінь, маскується поступ культури. Причинність у світі буття.

Життєві коріння і філософський сенс проблеми буття. Питання про єдність світу. Відмінності між речовим і духовним, природою і суспільством. Основні етапи у тлумаченні "буття". Стрибок-момент розв'язання протиріччя. Сучасний філософський екзистенціалізм.

Аналіз історичного аспекту категорії "культура" в філософсько-освітньому дискурсі та врахування філософського підходу до дослідження культури як феномена в конкретних науках. Уявлення про культуру в СРСР, сформоване на основі марксизму-ленінізму.

Аналіз генези та еволюції категорії "річ" в європейській континентальній філософській традиції. З’ясовування семантики терміна річ у діалогах Платона, Аврелія Августина, Лоренцо Валла та Аристотеля. Застування метафізиці на початку XVIII сторіччя.

Розкриття особливостей трактування категорії "справедливість" римським юристом і державним діячем М.Т. Цицероном на основі аналізу його головних робіт "Про державу" і "Про закони". Розгляд Цицерона як теоретика космополітичної справедливості світу.

Специфіка здійснення процесів самоідентифікації та самореалізації сучасної людини. Засоби та форми опосередкування особистістю об’єктивних умов її життєдіяльності. Зв’язок стильової проблематики із морально-естетичними вимірами людського буття.

Сутність категорії "стиль життя" як специфіки здійснення процесів самоідентифікації та самореалізації людини. Формування типів стильових проявів життя, їх культурно-історичні форми. Вплив культури постмодернізму на стилетворчу активність сучасної людини.

У науковій розвідці здійснено інтерпретацію романів Г. Гессе "Степовий вовк" та "Гра в бісер" на основі діалогу "автор-герой-читач", побудованого на засадах інтелектуальної гри. Філософія та естетика є вихідними, невід’ємними засадами концепції гри Гессе.

Ключова роль герменевтики у системі наукового знання. Концепція персоналістичної герменевтики католицького філософа-персоналіста Ч.С. Бартніка. Суть істини в контексті особи і пізнання. Німецька філософська думка у формуванні концепції герменевтики.

Аналіз різних наукових поглядів на проблему феномена "обмеження" в різних галузях науки. "Мовні обмеження" як вияв мовної необхідності у вигляді системної сукупності експліцитних та імпліцитних мовних правил і норм, та результатів самовираження людей.

Дослідження духу обов’язку в контексті двох градів (Божого та земного), які протиставляє Аврелій Августин, ґрунтується на любові, що й слугує критерієм їх диференціації ("обов’язок" служити Богу і ближньому чи "обов’язок" служити самому собі).

Розгляд поглядів філософів Античності на категорій розум, воля, чесноти, справедливість, законослухняність як засобів регулювання життя в суспільстві. Необхідність виховання правильного ставлення до закону. Сучасне розуміння правової свідомості.

Використання філософами Античності категорій розум, воля, чесноти, справедливість, законослухняність при дослідженні правової свідомості. Особливості трактування питань зв'язку між свідомістю людини і законом, справедливістю та підпорядкуванню законам.

Аналіз використання мислителями категорії розуму, волі, чесноти, справедливості та законослухняності. Дослідження законів як засобу регулювання життя в суспільстві. Розгляд освіти, яка повинна виховувати у людей чесноти і правильне ставлення до закону.

Соціальна справедливість в античному соціально-філософському пізнанні. Формування поняття справедливості на рівні концептуального розуміння, що виражає співмірність людських вчинків, їх співвідношенням з порядком Всесвіту, правом та традиціями соціуму.

Тіло, плоть та тілесність: категоріально-дефінітивний аспект. Еволюція поняття тіла в епоху переходу від античності до Середньовіччя. Зміст категорії тіла в системі християнської сакраментології. Тілесне воскресіння як відновлення цілісності особи.

Специфіка й особливості сприйняття тіла в духовній, побутово-соціальній і культурно-мистецькій площинах античної та ранньосередньовічної світоглядної парадигми. Визначення сутності категорії тіла у контексті базових понять патристичної сакраментології.

Сутність та методологічне значення категорії тотальності як засадничого принципу філософії Гегеля. Поняття тотальності, спосіб подолання абстрактної односторонності розсуду. Розкриття внутрішньої конкретності метафізичних абсолютів, принципи в онтології.

Тотальність як спосіб подолання абстрактної односторонності розсуду. Сутність і значення категорії тотальності як засадничого принципу філософії Гегеля. Аналіз категорії тотальності як системотворчого принципу онтології, логіки і філософії історії Гегеля.

Аналіз категорії темпоральності на матеріалі роману "Орда" Р. Іваничука. Поняття "темпоральність" і "час", сприймання темпоральності. Концепція української національної культури, яка в історичному контексті дає відповіді на складні питання сьогодення.

Тенденции католической философии. Неотомизм как влиятельное течение в философии католицизма, его особенности. Неоавгустинизм и его принципы. «Философия действия» - отличительная особенность неавгустивизма. Экзистенциализм и тейярдизм, их особенности.

Возможность создания механизма бесконфликтного сосуществования религий, культур и цивилизаций на основе сотрудничества, общечеловеческих ценностей, чтобы прочный мир и надежная безопасность стали такими же неотъемлемыми элементами, как солнце и воздух.

Качество жизни как удовлетворённость личностью степенью реализации материальных, социальных, духовных и культурных потребностей, детерминированное уровнем жизни индивида, системой ценностей, восприятием. Разработка социальных программ и проектов.

Философское понимание качества, количества, меры и скачка как нарушения непрерывности меры. Представления Аристотеля, Гегеля. Атомистика Левкиппа, Демокрита и школа пифагорейцев. Субъективно-идеалистический взгляд Канта и материалисты XVII—XVIII века.