Аналіз соціальних і культурологічних аспектів емоцій людини. Формування позитивних почуттів, загальної й емоційної культури молодших школярів в Україні. Роль морального зв'язку особистості із суспільством. Боротьба з проявами зла та несправедливості.

У статті автор порушує проблему підвищення рівнів емоційної стійкості здобувачів вищої освіти у зв’язку з переживанням ними колективної травми через негативний вплив надзвичайно потужних дестабілізуючих емоціогенних факторів, принесених в Україну війною.

Емоційна стійкість як одним із найважливіших чинників життєдіяльності людини й забезпечення ефективності її професійної діяльності. Її залежність у педагогів від вміння свідомо керувати своєю діяльністю, а також створювати оптимальний режим роботи.

Організаційний, когнітивний та заключний етапи емоційного стимулювання навчально-пізнавальних потреб школярів. Основні засоби, що викликають у учнів молодших класів інтерес до навчання: встановлення контакту з дитиною, м'яка критика та схвалення успіхів.

Аналіз актуальності компетентності "емоційний інтелект" у здобувачів вищої медичної освіти у процесі вивчення окремих предметів. Обґрунтування важливості впровадження знань про емоційний інтелект у систему знань, вмінь та навичок молодого покоління.

Вивчено ключові характеристики "м’яких" компетенцій (soft skills), які є невід’ємною частиною сучасної освіти. Навички, компетенції та якості працівників, що входять до складу soft skills, є відображенням ступеня соціально-психологічного розвитку людини.

Аналіз думок психологів щодо моделі емоційного інтелекту педагога. Значущість для педагогічної діяльності вчителів початкової школи таких особистісних якостей і складових емоційного інтелекту, як емпатія, здатність до саморегуляції, комунікативність.

Поняття та сутність феномену емоційного інтелекту як складника професійної підготовки студентів-психологів. Необхідність і можливості його формування в майбутніх фахівців. Головні етапи професійного зростання студентів під час професійного навчання.

Теоретичні положення щодо осмислення феномену емоційного інтелекту як метакомпетенції особистості. Суть поняття "емоційний інтелект" та його структура. необхідність розвитку емоційного інтелекту як основи для успішної caмореaлiзaцiї особистості.

Аналіз проблем емоційного інтелекту майбутніх педагогів професійного навчання у процесі підготовки. Психолого-педагогічні умови розвитку емоційного інтелекту як складник психологічної мобільності студентів. Взаємозв’язок мобільності та компетентності.

Розкриття змісту емоційного інтелекту, який виступає основною складовою вокально-сценічної майстерності майбутнього фахівця музичного мистецтва. Формування особистісно-професійних якостей фахівця музичної сфери. Розуміння, регуляція та контроль емоцій.

Проблема розвитку емоційного інтелекту як чинника соціальної та інтелектуальної зрілості та моральної свідомості. Розуміння нових реалій щодо розвитку і навчання здобувачів у ЗВО та молоді загалом в умовах повномасштабного вторгнення країни-агресора.

Підвищення рівня академічної мобільності та крос-культурної комунікації студентів України. Формування комунікативних компетенцій, спрямованості на успіх здобувачів вищої освіти. Створення комфортних умов для самореалізації та самовдосконалення учнів.

Особливості емоційного розвитку дитини на етапі дошкільного дитинства та його значення у становленні дошкільника як особистості. Створення позитивно-емоційної атмосфери в групі дошкільного навчального закладу, наявність позитивних емоційних стимулів.

Означено поняття емоційного розвитку дитини як її здібність відчувати, управляти і проявляти свої емоції та почуття і на цій основі ефективно будувати відносини та активно досліджувати своє оточення. Використання вправ для зняття емоційного напруження.

Емоції - реакції людини на дію внутрішніх, зовнішніх подразників, що мають яскраво виражене суб’єктивне забарвлення і охоплюють усі види чутливості та переживань. Позитивний вплив на емоційний розвиток школяра-підлітка - ціль педагогічної діяльності.

Застосування засобів образотворчого мистецтва при вихованні учнів. Стимулювання естетичних почуттів на уроках малювання. Активізація образно-асоціативного мислення та творчої уяви дітей на основі візуальних уявлень. Розвиток колірно-емоційного сприймання.

Дослідження значущості гармонізації інтелекту й емоцій школярів і студентів у навчальному процесі. Розгляд стійкої залежності якості знань від позитивних емоцій, мотивації їх успіху та потреби в оновленні та розширенні інформації, що вивчається.

Аналіз змісту емоційно-вольової стійкості військових фахівців та розробка її моделі. Особливості використання методу прогнозування для обґрунтування змісту емоційно-вольової стійкості та її розвитку в майбутніх професіоналів військового управління.

Результати емпіричного дослідження особливостей емоційного інтелекту та вольових якостей учнів 8-10 класів, які мають різне ставлення до дистанційного навчання. Корекція відповідних емоційно-вольових рис може посприяти прийняттю онлайн освіти.

Емоційно-художнє середовище, що оперує набором засобів, що позитивно впливають на розвиток емоційного інтелекту майбутніх освітян. Умови активізації механізму емоційно-психологічного захисту та забезпеченням емоційно-художнього безпечного середовища.

Визначення основних критеріїв та рівнів сформованості дослідницько-рефлексивного компонента готовності майбутнього вчителя початкових класів до реалізації диференційованого підходу в навчанні молодших школярів. Підвищення рівня готовності школярів.

Результати емпіричного вивчення особливостей розвитку морально-етичних цінностей особистості у шкільному віці на уроках народознавства. Структурні компоненти морально-етичних цінностей (когнітивний, емоційно-мотиваційний та діяльнісно-регулятивний).

Аналіз змісту емпіричного дослідження готовності майбутніх учителів образотворчого мистецтва до виховання естетичної культури учнів закладу загальної середньої освіти. Виявлення самооцінки підготовленості педагогів до навчання естетики учнівської молоді.

Теоретичний аналіз ролі емпатії в системі формування професійних компетентностей майбутніх лікарів. Визначення ролі спроможності до емоційного відгуку та емоційного включення у стосунках із пацієнтом для ефективності організації терапевтичного процесу.

Дослідження акцентує увагу на тому, що на професійне самовизначення старшокласника впливає багато чинників. Уявлення людини про власну гендерну ідентичність визначає напрям вибору професії юнаками. Вплив на професійне самовизначення старшокласників.

Діагностування стану мовленнєво-слухової пам’яті молодших школярів із специфічним розладом психічного розвитку. Особливості мнестичних процесів у дітей з розладом, що спричиняє труднощі у навчанні. Нормативні показники стану психічних функцій у дітей.

Діагностика мотивації успіху та остраху невдачі абітурієнтів. Оволодіння студентами фундаментальними знаннями, професійними вміннями та навичками. Формування у майбутніх фахівців комунікативної культури, здатності до самостійної пізнавальної діяльності.

Мета статті полягає в розкритті психологічного змісту феномену креативності та в емпіричному дослідженні особливостей розвитку креативності у молодшому шкільному віці. Креативність – цілісний процес генерації ідей, їх розвитку та перетворення на цінності.

Вивчення причин розвитку психокультурної депривації - незадоволення науково-педагогічними працівниками культурних потреб через несприйняття ними окремих елементів, комплексів наявної культури суспільства. Аналіз рівня розвитку психокультурної депривації.