Музыка как чувственно-эмоциональное и образное отображение накопленного человечеством опыта, ее её лидирующие позиции в мире европейской культуры и искусства. Этапы развития и диалектическое единство с философией в теориях и оценках немецких ученых.

Питання розвитку духового оркестрового музичного мистецтва. Формування складу академічного духового оркестру, визначення ролі фортепіано у функціональних аспектах оркестрової тканини. Аналіз академічних творів для саксофона у супроводі духового оркестру.

Обґрунтування основних концепцій перформансу, існуючих у науковій думці. Виявлення історично-стильових передумов феномена. Обговорення тріади факторів: "композитор-виконавець-глядач (слухач)" в контексті музичної творчості сучасних вітчизняних авторів.

У роботі систематизовано огляд феномену піаніста-композитора в українській музичній культурі, в XIX–XXI ст., з точки зору внеску українських музичних діячів у розвиток як мистецтва композиції, так і виконавської діяльності (інструмент — фортепіано).

Осмислення процесу формування та розвитку феномена піаніста-концертмейстера у вокально-фортепіанному дуеті. Розширення комунікативного ланцюга "автор – твір – інтерпретатор" у багатоскладову систему. Становлення та розвиток камерно-вокальної жанру.

Характеристика особенности жанра программного концерта в академической и в народно-инструментальной культуре. Основные этапы формирования особого мышления в инструментальных концертах, связанного с программностью. Тенденция к программности в XXI в.

Обґрунтовання художньої доцільності форми клавірної сюїти у творчості Баха; ціннісний смисл, вкладений композитором в сюїту як художньо-пізнавальну модель. Техніка трансформації первинного жанрово-танцювального тематизму як руха почуттів, думок, образів.

Узагальнення відомостей про етично-гармонізуючі функції басових партій в операх. Аналіз опер Р. Вагнера та Дж. Верді в аспекті наповнення басового вокалу етичним пафосом звучання. Виявлення ритмізуючої ролі партій басів в творах українських авторів.

Репрезентація феномену українського музичного фольклору в контексті трансформаційного процесу синтезу давніх українськіх пісенних традицій з доробками західноєвропейської музичної культури. Роль українського фольклору в розвитку джазу та рок-музики.

Аналіз поняття виконавської школи як феномена культури з предметними і смисловими полями самоздійснення і самовідтворення. Дослідження фаготних шкіл, які репрезентують українське фаготне мистецтво. Вивчення особливостей фаготної школи В. Апатського.

Разработан механизм исследования феноменов современного гитарного искусства. Систематизированы феноменологические процедуры, актуальные для исследования гитарной музыки. Изучение одного из центральных гитарных сочинений ХХ века — "Ноктюрнала" Б. Бриттена.

Изучение наиболее известного гитарного сочинения Б. Бриттена в контексте тенденций развития английского музыкального искусства. Приобщении философских процедур исследования и феноменологического подхода к анализу музыковедческого аппарата ноктюрна.

Понимание смысла музыки на примере музыки рок. Резонанс языка музыки с внутренним миром слушателя. Экзистенциальное переживание мелодии как критерий музыкального смысла. Пространственный характер рисунка мелодии. Гилетическое и интенциональное в музыке.

Особенности современного оперного театра на примере фестивалей "Open Air". Анализ составляющих оперного действа (театральность, звукоакустика, режиссура), их трансформация в рамках таких фестивалей. Постановка оперной музыки XXI века вне рамок традиции.

Розкривається сутність таких явищ музичного мистецтва, як фестиваль, конкурс. Описуються спільні риси та відмінності між фестивалем та конкурсом. Пояснюється визначення поняття "фестивально-конкурсний рух" та його педагогічний та виховний аспект.

Наинизший из слышимых человеком музыкальных звуков имеет частоту 16 колебаний в секунду. Существуют особые приспособления, испускающие единственную частоту, так называемый чистый тон - камертоны. Сложная связь между громкостью и амплитудой колебаний.

Анализ музыки как специфической социокультурной реальности. Рассмотрение языка музыки в рамках философии музыки в семиотическом аспекте. Исследование горизонтального и вертикального уровней языка музыки. Изучение звука как элемента системы языка музыки.

Финал в музыке - структурный и содержательный феномен. Концептообразующая роль финала, который может стать кульминацией произведения, содержать новый образ. Жанровый анализ последней части в составе сложной композиции с точки зрения воплощения содержания.

Ознакомление с финской народной музыкой, её особенностями и представителями. Изучение жизни и творчества композитора А.М. Маневича. Анализ поэтического текста народной песни "Повозка", музыкально-выразительных средств. Рассмотрение дирижерских задач.

Оцінка культурного, філософського та психологічного потенціалу французьких композиторів ХХ ст. Роль К. Дебюссі, М. Равеля, А. Русселя у відкритті нових можливостей формотворення та музичної виразності. Особливості камерних і вокальних творів Ф. Пуленка.

Розгляд компонентів авторського тексту фінального дуету опери Ж. Бізе "Кармен" та їхнього впливу на виконавську інтерпретацію. Виявлення закономірностей тонального плану та компаративний аналіз різних постановок запропонованої виконавської концепції.

Аналіз нормативно-правового забезпечення у сфері вищої освіти Канади. Відмінності між провінціями, а саме у сфері законодавчого забезпечення вищої освіти. Специфічні особливості бухгалтерського обліку у провінціях на основі урядового контролю.

Дослідження жанрово-стильової специфіки камерно-ансамблевих творів Ф. Пуленка за участю флейти. Визначення зв'язку ансамблевої флейтової музики з Національною музичною традицією. Розкриття ансамблевих функцій флейти в загальному інструментальному складі.

Дослідження динаміки еволюції вітчизняного флейтового мистецтва в усіх формах його прояву на основі характерних особливостей концертно-виконавського життя українських музикантів України. Тенденції розвитку флейтового виконавства в теперішній час.

Рассмотрение трансформации авторского произведения в народном творчестве. Сопоставление колыбельной песни "Кызыма" Дж. Файзи с народными вариантами. Выявление музыкальных средств ее фольклорной обработки. Анализ творчества поэтов М. Джалиля и А. Исхака.

Введення використання фольклорно-обрядових елементів у лібрето опер сучасних українських композиторів. Розгляд сценічних версій оперних вистав дали підстави для з’ясування та виокремлення основних засад введення фольклорно-обрядових елементів у вистави.

Дослідження способів активізації фольклорних джерел на матеріалі текстів сучасних українських пісень. Особливість виконання народних пісень у новому музичному оформленні з відео кліпами. Характеристика наповнення традиційних текстів додатковим змістом.

Навчально-репертуарні збірки М. Лисенка, визначення їх типологічної специфіки, аналіз фольклорно-жанрового вмісту. Оцінка ролі Лисенка як фундатора фольклорно-хорових збірок для дітей і молоді. Пісенні опрацювання фольклору в опрацюванні даного автора.

Получение и усвоение комплекса музыкальных знаний, формирование умений и навыков младших школьников, как важная педагогическая, практико-ориентированная проблема. Принципы формирования музыкальных знаний в процессе занятий учащихся в фольклорном ансамбле.

Розгляд закономірностей словесно-поетичного і музичного розвитку монодії з позиції фонемної та ладо-інтонаційної організації матеріалу. Звукова унікальність музичного й вербального тексту на прикладі жанру стихири, піснеспіву нотолінійної книги Ірмолой.