Особливості структури музичного тексту і шляхи його розуміння та інтерпретації. Втілення глибини і широти інформації, яка закладена у музичному тексті композиторських творів у виконавській інтерпретації. Музичний текст як складний діалогічний феномен.

Розгляд музичного фестивалю як специфічного для культури та мистецтва явища. Визначення напрямів використання маркетингового інструментарію для просування фестивалю. Вплив музичних фестивалів на розвиток світового музичного ринку та музичні стилі.

Дослідження витоків появи фольклору в українській естраді. Аналіз творчості сучасних фолк-гуртів і виконавців, виявлення автентичних варіантів народних пісень в їх репертуарі. Фестивальний рух фолк-музики і тенденції фольклоризації вокальних шоу.

Дослідження та виявлення особливостей побутування усної пісенної культури у деяких сільських фольклорних осередках Хмельницького Поділля. Визначення сучасних форм побутування народнопісенної традиції та жанрової структури пісенного репертуару регіону.

Опис музичного часопростору Ф. Шуберта як довербальної смислової системи, що визначає типологію і змістово-стильові якості його композиторського мислення. Риси трансформації романтичного двосвіту. Особливості поєднання рис сюїтного і сонатного хронотопів.

Характеристика музичних жанрів і напрямків: віденська школа, авангард і серіалізм, радянський авангард, спектралізм, мінімалізм і постмінімалізм, нова консонантність, garage, Deep House, Trance, Progressive, Techno, Hardcore, Trip-hop, Ambient, Gabber.

Новаторські традиції переломної доби кінця XIX - початку XX століття. Висвітлення ідеального, таємничого світу людської краси та гармонії за допомогою магічних образів-символів. Мелодійність і тяглість пісенного жанру у творчості Олександра Олеся.

Широке розповсюдження та вплив на епоху Бароко музичних інструментів: клавесина, струнно-смичкових, а також дерев'янно-духових інструментів, віоли, бароккала, гітари, барочної скрипки, віолончелі, контрабасу, різних видів флейт, кларнету, гобоя і фагана.

Характеристика музичних інструментів українських традиційних мандрівних співців - музикантів, їхнє місце серед музичного інструментарію світу. Особливості кобзи ("козацької лютні") і бандури як різних за конструкцією, строєм і способом гри інструментів.

Ознайомлення з переліком українських народних інструментів представлених у Музеї театрального, музичного та кіномистецтва України. Дослідження історії створення дніпропетровської колекції струнних та духових національних оркестрових інструментів.

Ознайомлення з загальними відомостями про розвиток української народної музичної культури. Перелік найпопулярніших струнних та духових інструментів, згаданих в давніх пам’ятках. Вплив поширення християнства на популярність музики періоду XVIII ст.

Сутність "художньої концепції людини" та цілісна картина світу в інтерпретаціях сюжету. Аналіз драми "Пер Гюнт", індивідуально-композиторська стилістика Г. Ібсена. Символічна модель сучасної і міфічної людини в образі Гюнта, музичний супровід Е. Гріга.

Дослідження відомостей про окремих музикантів та музичних капел, які служили представникам давніх волинських княжих родів. Дослідження наявних матеріалів щодо музичних капел волинських воєвод та маршалків історія музичної культури Луцька та Волині.

Розгляд розвитку музичних комп’ютерних технологій, застосування їх у творчості сучасними українськими композиторами. Ресурс музично-звукових можливостей комп’ютерних технологій, створенню музичних технік, стимулювання палітри нової музичної жанровості.

Дослідження творчої діяльності музичних об'єднань та їх впливу на самовизначеність В.В. Пухальського у виборі професії музиканта. Функціонування музичних гуртків як засобу підвищення рівня музичного виконавства та ціннісно-смислових орієнтацій учасників.

Виникнення та характерні риси Джаз-жанру професійної музики. Блюз - музичний стиль сольної ліричної пісні негрів. Опис особливостей Спіричуелса, жанру музичного фольклору, що виник у південних штатах США. Відомі представники американської поп-музики.

Дослідження впливу музичних фестивалів та конкурсів на формування національно-культурної ідентичності молоді Тернопільщини. Аналіз різноманітних музичних подій регіону, їх жанрові особливості, форми та завдання. Роль фестивалів у поширенні традицій.

Актуальність проблеми творчого розвитку особистості на сучасному етапі суспільного розвитку та розкриття сутності виконавського мистецтва. Виконавець як ланка між композитором і слухачем. Формування характеру, світогляду, духовності та самовираження.

Розгляд музичного виконавства, що відображає сутнісні ознаки і характерні риси музики як унікального виду мистецтва і виявляється в особливостях різних видів, форм, жанрів процесу виконавського мистецтва як художнього явища і художньо-творчої діяльності.

Сутність музично-виконавської інтерпретації в структурі професійної компетентності майбутнього фахівця. Оволодіння відповідними художньо-інтерпретаційними вміннями в різновидах музично-виконавської діяльності. Специфіка художньо-інтерпретаційного процесу.

Розкриття тематики купальских пісень у творчості українських композиторів. Куплетно-варіаційна форма хору. Засоби збагачення звучання. Інтонаційні труднощі мелодичного та гармонічного строю. Досягнення єдиного ритмічного ансамблю при виконанні твору.

Дослідження особливостей застосування партії труби в симфоніях відомого композитора. Розгляд специфіки використання її музично-виразових властивостей та технічних можливостей. Характеристика функцій партії труби в симфонічних творах зазаначеного автора.

Виявлення репертуару празника Вознесіння Господнього та студіювання аналітичного комплексу співдії лінгвістичного й музикологічного інструментарію з Любачівського Ірмологіона 1674 року. Формотворчі особливості музично-віршової організації піснеспівів.

Аналіз життєвого та творчого шляху Т. Барнича (1903-1946) – активного музично-громадського діяча Дрогобиччини, який створив духовий оркестр заводу "Польмін". Ознайомлення читачів з документальними матеріалами, які стосуються його мистецької спадщини.

Музично-драматична спадщина Ярослава Ярославенка. Основні жанрові пріоритети у царині його музично-театральної творчості. Стилістичний аналіз музики композитора до театральних п’єс на прикладі його творчих діалогів із письменником С. Черкасенком.

Вивчення образної драматургії в опері, виявлення художньо-естетичну цілісність оперної композиції у процесі її еволюції та набуття типологічних рис. Аналіз поняття музичної концепції як провідне для визначення природи оперного образного синтезу.

Залучення підлітків до прослуховування та виконання духовної музики, без якої музично-естетична компетентність особистості не є повноцінною. Становлення позитивного іміджу музики у свідомості підлітків, що сприяє утвердженню естетичних цінностей в учнів.

Тенденції формування фортепіанної мініатюри як конструктивного жанру. Дослідження музично-інструментальної культури Буковини другої половини ХІХ ст. на прикладі оцінки й аналізу "Танцювального альбому для фортепіано" Емілії та Кароліни Мікуліч.

Суть інформаційної, інтерпретаційної, аксіологічної, комунікативної, освітньо-виховної, регулятивної та прогностичної функцій музичної критики. Розгляд структури аргументації у музично-критичному тексті. Аналіз тези, аргументу та доказового роздумування.

Літературний аналіз вірша Т.Г. Шевченка "Думка", його ідея та сюжет. Біографія та творчість поета Т.Г. Шевченка і композитора В.Г. Захарченка. Вокально-хоровий та виконавський аналіз пісні. План художнього виконання. Визначення основних труднощів твору.