Принципи взаємодії чинників мелодії і гармонії у ладовому та фактурному аспектах в системі європейського мажоро-мінорного мислення на матеріалі західноєвропейської музики Нового часу. Семантична роль цих перетинів в історії еволюції музичного мистецтва.

Изучение вопросов, затрагивающих проблемы развития непосредственного музыкального мышления. Разработка рекомендаций по формированию у учащихся восприятия музыкальной речи и становления музыкального мышления, как первостепенно важного пути развития.

Развитие ритма и ладового чувства в процессе игры на музыкальных инструментах. Уроки музыки в начальной школе. Сочинение партитур для детского оркестра. Разработка творческих заданий и методических рекомендаций. Классификационные признаки инструментов.

Анализ сущностно-содержательной характеристики понятия "познавательный интерес к академической музыке". Изучение методик по определению уровня развития интереса. Анализ основных направлений реализации приобщению подростков к академической музыке.

История появления и развития дирижерского искусства. Теоретические разработки проблем музыкального направления. Психологический анализ дирижерской деятельности, а также основные компоненты и специфика профессионально важных качеств дирижера оркестра.

Рассмотрение проблемы формирования будущего симфонизма А. Брукнера на примере его оркестровой увертюры. Особенности композиционного строения симфонии. Парадокс музыкантской ипостаси брукнеровского гения. Тема и элементы главной и побочной партий.

Виды деятельности на уроке музыки в общеобразовательной школе. Психофизиологические особенности детей подросткового возраста. Метод создания художественно-смыслового контекста символа музыки. Развитие у учащихся потребности в творческом самопроявлении.

Изучение процесса формирования различных типов постановок при игре четырьмя палками на ксилофоне, маримбе и вибрафоне. Анализ постановок, основанных на различных методах удержания четырех палок при игре на звуковысотных клавишных ударных инструментах.

Формальні та змістові особливості нового альбому Стінга "The Bridge" (2021) з урахуванням авторських інтенцій, виражених у концептосфері самотності, відокремленості, фізичного та духовного нездоров’я, соціального дистанціювання людей одне від одного.

Виявлення особливостей формування вокальної культури майбутніх учителів засобами естрадно-джазового мистецтва. Вивчення методики формування у студентів знань стилів і жанрів естрадної та джазової вокальної музики, а також характерних рис її виконання.

Дослідження фахової підготовки майбутнього педагога-музиканта з хорового диригування. Оволодіння ним системою музично-теоретичних знань, методологією і методикою творчої діяльності, численними вміннями і навичками. Аналіз формування мануальної техніки.

Визначення умов формування досвіду сприйняття і виконання музики ХХ століття у майбутніх учителів-музикантів. Специфіка музики ХХ ст., її нетрадиційна новаторська музична мова і музичні жанри. Пошук різноманітних форм, зіставлення педагогічних принципів.

Аналіз аспектів концертмейстерської майстерності, що виявляються в роботі музиканта, який виступає на концертній естраді партнером солістів. Розвиток вміння "читати з аркуша". Дослідження специфіки діяльності концертмейстера в роботі з вокалістами.

Аналіз наукових джерел з питань формування музично-аналітичних умінь студентів. Теоретичне обґрунтування змістовної характеристики умінь та критерії і рівні сформованості, у структурі музичної діяльності студентів при опануванні курсу "Сольфеджіо".

Підвищення рівня професійної вокальної підготовки студентів музично-педагогічних закладів. Розробка методів індивідуального підбору вправ для розвитку співацького слуху й постановки голосу. Аналіз педагогічних прийомів вдосконалення виконавської культури.

Мета наукової роботи – розкрити історичні аспекти становлення джазу як одного з напрямів музичного мистецтва; з’ясувати зміст та сутність понять "імпровізація" та "вокальна імпровізація" у сучасній музикознавчій та музично-педагогічній літературі.

Оновлення національної школи в Україні - процес, що зумовив необхідність вирішення завдань, пов’язаних з розвитком духовної культури особистості. Слух - компонент системи музичних здібностей дитини, що складає фундамент вокально-інтонаційної культури.

Характеристика народно-інструментального мистецтва Слобожанщини у 1950-1960 рр. Дослідження творчості, репертуару та професіоналізму харківських композиторів. Жанрові пріоритети діяльності Оркестру народних інструментів ХНУМ імені І.П. Котляревського.

Дослідження аспектів професійної підготовки співаків народного напряму: співвідношення слова та наспіву, жанрові особливості репертуару, проаналізоване рекреативне відновлення автентичних форм фольклору на сучасному етапі. Специфіка жанрової стилістики.

Систематизація творів концертного жанру для дерев’яних духових інструментів китайських композиторів. Етапи формування концертної форми в професійній китайській музиці. Поєднання традиційної ладової системи з класичною тональністю, техніками композиції.

Вивчення й адаптація європейського досвіду викладання музики в університетах Китаю. Проведення майстер-класів і відеоконференцій у закладах вищої освіти. Гармонійний розвиток особистості китайських студентів, вміння читати ноти, навичок гри та співу.

Обгрунтування основних чинників та педагогічних умов формування фахових компетентності майбутніх педагогів-музикантів в умовах освітнього середовища оркестрового колективу. Формування мотивації майбутніх педагогів-музикантів до виконавської діяльності.

Специфика автоцитаты как особого типа заимствования. Проведение дифференциации автоцитат на виды по совокупности различных параметров. Формы автоцитат, многообразие и индивидуализированность их семантических, синтаксических и композиционных функций.

Комплексное рассмотрение современной фортепианной миниатюры во взаимосвязи стилевой и исполнительской проблематики. Характерные особенности, формулировка интерпретаторских подходов, адекватных рассматриваемым сочинениям. Динамика существования жанра.

Суть фортепианной сонаты № 2 b-moll С.В. Рахманинова с точки зрения драматургического и композиционного строения. Основание тематизма финала на важнейших интонациях Сонаты, которые проходят в концентрированном виде в мелодических и ритмических вариантах.

Выделение смыслового наполнения клавирно-фортепианного участия в барочном ансамбле трио-сонаты в ракурсе преемственности этого ансамблевого искусства для музыкантов ХХ века. Культурологические проекции интонационного видения музыки у Б. Асафьева.

Формирование представления о эволюции фортепианного стиля композитора Алмейды Праду. Место Алмейды Праду в современном фортепианном репертуаре, претворение современных тенденций и доминирование постмодернистской эстетики в творчестве композитора.

Выявление культурных связей-"диалогов" избранных сочинений композитора, а также представление наиболее ярких черт диалогичности на примере обзора творческого метода автора. Арсенал познавательного инструментария данного научного "путешествия".

Произведение Рустема Яхина как одно из самых высокохудожественных, эмоциональных ярких и захватывающих произведений татарского искусства. Поэма для скрипки и фортепьяно, сюита для фортепьяно, первые в национальной музыке фортепьянная и скрипичная сонаты.

Исследование композиционных, драматургических и стилевых особенностей фортепианного трио H-dur (1854-1889) И. Брамса. Представление индивидуального синтеза классических "бетховенских" традиций и достижений "новонемецкой школы": Ф. Лист, отчасти Р. Вагнер.