Активне засвоєння жанрів органної музики українськими композиторами. Розгляд органних симфоній як масштабних творів для органа соло, які перебирають на себе елементи жанрової структури великого симфонічного жанру. Камернізація звучання органних симфоній.

Аналіз специфіки сучасної світової концертної практики, яка вимагає від музикантів різних фахів володіння вмінням адаптувати окремі твори для їх виконання на іншому інструменті. Шляхи взаємодії органіста з авторським текстом при складанні транскрипції.

Проведение исследования композиционно-семантических особенностей органного цикла Жанны Демесьё "12 хоральных прелюдий на григорианские напевы". Характеристика взаимосвязей между авторской индивидуальностью и французской исторической органной традицией.

Дослідження діяльності Б. Лятошинського – симфоніста світового масштабу і великого майстра оркестру. Особливості оркестровки народних героїко-патріотичних і любовно-ліричних сцен. Імітація гри на українських народних інструментах. Лірико-пейзажні картини.

Розгляд класифікації самобутніх явищ і тенденцій у композиторській творчості українських митців доби незалежності. Аналіз розвитку творчої інтенції, композиторської майстерності і потенціалу взаємозбагачення творчо-виконавських інструментальних традицій.

Дослідження найбільш типових фактурних елементів і комбінацій сучасної баянної музики, структури яких детерміновані особливостями конструктивної будови клавіатур інструмента. Формули, які властиві лише баянній композиторсько-виконавській творчості.

Способы ориентации музыкального обучения и воспитания в общем образовании на музыкальное поведение учащихся. обеспечение полноценного взаимодействия учащегося со всеми сторонами музыкального произведения. Стихийность в формировании музыкального опыта.

Посилення інтересу європейських композиторів до неєвропейських культур. Мода на східну музику, яку висміяв у своєму творі "екзотика" (1972) Маурісіо Кагель. Академічна музика з орієнталізмами сьогодні. Орієнтальна тематика у творчості Лу Харрісона.

Бахівські ораторії та пасіони їх наближення до оперного жанру. Загальні принципи оркестрового стилю у вокально-інструментальних творах композитора. Загальне поняття про арії та аріозо. Головні форми співвідношення оркестрової та хорової фактури.

Дослідження специфіки оркестрового письма І. Стравінського на матеріалі творів неокласичного та пізнього (серійного) періодів його творчості. Специфіка втілення константних принципів оркестрового письма, багатофігурності, комбінаторності та пластичності.

Дослідження розвитку оркестрового та вокально-хорового мистецтва у регіональному контексті, що набуває актуальності в умовах відродження музично-культурних традицій України. Визначення специфіки оркестрового та вокально-хорового мистецтва Слобожанщини.

Особливості німецьких оперних оркестрів першої половини XVIII ст. на прикладі оркестрових капел Дрезденської та Берлінської опер, за партитурами опер Й. Хассе і К. Грауна. Принципи керування виконавським процесом за допомогою подвійного диригування.

Проблема формирования музыкального профессионализма письменной традиции в творческих школах. Особенности формирования жанровой системы европейского типа. Симфоническая музыка Бурятии. История музыкального профессионализма письменной традиции в Бурятии.

Изучение музыкального опыта, позволяющего обращаться к более сложным жанрам данного вида искусства, способствуя тем самым преодолению сложившегося в наше время повышенного интереса населения (особенно подрастающего поколения) к развлекательной музыке.

Народная песенная культура как важный элемент национального наследия, который отражает целостность народного мировосприятия и мироощущения. Выстраивание гармоничных взаимоотношений молодёжи с народной песней в свете преемственности народных традиций.

Рассмотрение осмысления художественного замысла с позиции внутреннего содержания произведения. Адаптация лингвистической теории эмотивности В.П. Шаховского в сфере музыкального анализа. Роль коммуникативного архетипа в смысловой нагрузке произведения.

Роль правильно сформованих співацьких навичок у навчанні співу. Вплив уміння дихати на якість звуку, чистоту інтонування та інші характеристики вокального співу. Виокремлення функцій голосового апарату. Вивчення роботи органів у голосовому утворенні.

Комплексний підхід до вивчення інтонування у фортепіанному виконавстві. Особливість визначення "інтонування" у значенні висотної організації музичних тонів, яка існує в музиці лише в єдності з ритмом, та як конкретної манери музичного висловлювання.

Лад як всевисотна організація звуків, за принципом стійкості та нестійкості, розгляд видів: мажорний, мінорний, модальний. Загальна характеристика сучасної теорії музики. Знайомство з методом композиції на основі дванадцяти тонів, розгляд особливостей.

Представники італійської школи. Композитори "Венеціанської оперної школи". Стиль bel canto і його особливості. Неаполітаський вдосконалений речитатив. Характеристика першої німецької опера "Дафна". Перша спроба створення французької опери Ж.Б. Люллі.

Відмінні особливості створення якісного продукту в шоу-бізнесі за видом продукту і способом виробництва. Органічний взаємозв’язок фінансового, організаційного та творчого аспектів управління. Фактори, які необхідно враховувати при пошуку спонсора.

Характеристика форм організаторської діяльності диригента, його комплексної роботи над розбором музичного твору. Підготовка керівників аматорських вокально-інструментальних колективів в умовах поліінформаційного медіапростору й інноваційних технологій.

Виявлення специфіки оперного театру В.А. Моцарта в ракурсі функціонування в ньому принципів руху як фундаментальної філософської і естетичної категорії. Побудова комунікації із слухачем і утворення сильного інтелектуального впливу на його духовний світ.

Дослідження записів народної музики та її публікування у наукових і науково-популярних виданнях. Вивчення умов зародження нових теоретичних і методологічних засад в зарубіжній етномузикології ХХ століття, формування національних пісенних каталогів.

Особливості історії становлення колективу. Вплив складу оркестру народних інструментів на можливості виконання творів різних жанрів. Визначення основних напрямків репертуару колективу на сучасному етапі: фольклорний, академічний і естрадно-джазовий.

Поняття постановки звука у вітчизняній методиці гітарного виконавства. Звуковидобування як одна з найскладніших та найважливіших складових мистецтва гри на гітарі. Постановка правої та лівої рук. Робота над звуковидобуванням на початковому етапі навчання.

Головні культурні інтенції модерну як передвісника постмодерну. Основоположні аспекти культури постмодернізму, без яких неможливий розгляд принципів хореографії. Еволюція пластичної мови в постмодерному хореографічному мистецтві Західної Європи та США.

Виявлення особливостей у трактовці фортепіано з огляду на еволюційні тенденції у сфері виразовості інструменту на основі аналізу камерно-інструментальної спадщини С. Людкевича. Співвідношення та взаємодія інструментальних партій у творах Людкевича.

Сучасний етап розвитку української хореографії позначен поглибленим науковим дослідженням закономірностей формування мистецтва танцю загалом, з’ясуванням його синтетичної природи на практично-виконавському (К. Балог, Є. Васильєва, В. Верховинець).

Дослідження сутності масової та елітарної музичної культури. Транслювання змісту високої культури до масової свідомості. Вплив експансії масової музики на академічну музику, змушуючи її пристосовуватись до диктаторських механізмів медіакультури.