Изучение традиционной культуры сибирского казачества в историко-культурном наследии Кемеровской области и перспективы ее использования в туризме. Воинские песни сибирских казаков: тематика, образы и мотивы. Общерусское песенное наследие Кузбасса.

Творческое наследие мантуанского музыканта XVI века Россино, работавшего в жанре итальянской полифонической песни. Характеристика стилистических особенности фроттол, отражение показательных видовых черт поэтики, формообразования, музыкального языка.

Анализ камерно-вокального творчества Хуго Вольфа с точки зрения особенностей композиторского стиля и основных принципов исполнительской интерпретации. Принципы взаимодействия поэтического и музыкального текстов в камерно-вокальных сочинениях композитора.

Рассмотрение текстов песен российских рок-музыкантов, адресованных группе "Гражданская оборона" и её безвременно ушедшему лидеру Егору Летову. Основные прижизненные и посмертные посвящения певцу. Посмертная "Канонизация" Егора Летова в рок-среде России.

Связь творческого пути П.И. Чайковского с крупнейшей музыкально-просветительской организацией России второй половины XIX – начала ХХ века – Русским музыкальным обществом. Анализ сочинений, первые исполнения которых состоялись в концертах Общества.

История становления и концертной деятельности исследуемого хорового объединения, его роль в музыкальной культуре Петербурга. Оценка значения Петропавловского общества в знакомстве российской публики с шедеврами западноевропейской ораториальной музыки.

Изучение биографии русского композитора, дирижёра, педагога, музыкально-общественного деятеля, музыкального журналиста - Пётра Ильича Чайковского. Его семья, молодые годы, обучение и музыкальная деятельность. Сочинение и сюжет оперы "Евгений Онегин".

Пианола как одна из разновидностей механического фортепиано, управление которым осуществляется оператором – пианолистом. Знакомство с конструктивными особенностями пианолы, рассмотрение функций. Анализ творческой деятельности К. Нанкарроу и Р. Лоусона.

Творческий путь Л.С. Мухаринской (1906—1987), которая считается основоположницей белорусского исторического музыкознания и этномузыкологии. Формирование ключевых методов и направлений экспедиционной деятельности белорусской этномузыкологической школы.

Культивування традиції збереження, відтворення фольклористичної спадщини у її сучасних формах побутування - аспект сучасної мистецтвознавчої дослідницької практики. Танцювальність, що передається певними музичними штрихами - особливість акомпанементу.

Особливості музичної мови Л. Дичко в її духовно-релігійній творчості, представленої у циклах Літургій. Застосування досягнення сучасної композиторської техніки в народно-пісенній творчій діяльності. Формування нового сакрального образу композитором.

Особливості виконавської орнаментики з урахуванням музики різних епох, стилів. Розповсюджені способи виконання прикрас, з якими зустрічаються виконавці на народних інструментах: мелізми, трелі, групето, форшлаги, праллери та їх виконавська інтерпретація.

Застосування методу герменевтичного аналізу до визначень поняття піанізму. Дослідження історії, теорії гри на фортепіано. Формування системного підходу до трактування піанізму у виконавському музикознавстві. Визначення типу та стилю фортепіанної гри.

Розгляд засад становлення творчої особистості провідних представників українського піанізму у середовищі французької діаспори, жанрово-стильової специфіки їх фортепіанного доробку, внеску у розвиток мистецько-освітніх процесів та музичного мистецтва.

Звернення до проблеми концептуального переосмислення ролі та значення так званих "периферійних" жанрів у динаміці культури як одна з провідних тенденцій сучасних наукових пошуків. Характеристика специфіки оперної ситуації у Німеччині у 1752-1780 роках.

Сутність динаміки північнонімецького зингшпіля і здійснення огляду сюжетів, утілених його засобами, в аспекті потенційної перспективи рухливості жанру до німецької романтичної опери. Аналіз внеску Кристіана Голоби Нефе у сюжетну зингшпільську поліфонію.

Види музики в драматичній виставі за способом використання увертюра; музичні антракти, фінал акту або вистави; музичні номери за розвитком сценічної дії. Зв’язок лейтмотивів, що несуть основну ідею з образами і характеристиками головних дійових осіб.

У науковій статті висвітлено питання використання електронних цифрових інформаційних технологій у процесі навчання музичного мистецтва на уроках середньої школи. Визначена проблема потребує пошуку нових засобів формування творчої особистості учнів.

Аналіз складових, що формують успішний виступ. Окреслення їх значення в розвиткові самого артиста. Недоліки та переваги його участі у фестивалі. Рекомендації щодо якісної підготовки до виступу та поліпшення стану музичної фестивальної культури загалом.

Аналіз педагогічного аспекту проблеми підготовки майбутніх фахових психологів у процесі їхнього навчання в вищому навчальному закладі. Педагогічне забезпечення процесу підготовки майбутніх фахових психологів. Компоненти структури педагогічної діяльності.

Зарубіжна джазова інструментальна музика. Підготовлена імпровізація є поширеною творчою технікою в джазовій музиці, яка бере свій початок з академічної музики. Непідготовлена імпровізація відбувається безпосередньо в момент музикування - імпровізації.

Особливості навчання вокальному мистецтву дітей. Характеристика пісенного репертуару дитячого хору. Формування навичок чіткої дикції, чистого інтонування та правильного звукоутворення. Підготовка голосових зв'язок до співу і постановки вокального дихання.

Специфіка навчання співу дітей у хорі. Постановка вокального дихання. Роль розспівок для розвитку і покращення стану голосу. Характеристика навичок чіткої дикції, чистого інтонування, правильного звукоутворення, підготовки голосових зв’язок до співу.

Дослідження стилістики пісень Б.-Ю. Янівського з авторської збірки "Вишнева віхола" для сольного та дуетного виконання. Аналіз їхніх інспірацій, інтенцій і засобів музично-вербальної взаємодії крізь оптику категорії "емінентного тексту" (Г.-Ґ. Ґадамер).

Загальна характеристика розважальної музики Галичини в історико-соціальному та загальнокультурному аспектах її побутування. Знайомство з особливостями пісенної творчості Анатолія Кос-Анатольського в контексті становлення розважальної музики Галичини.

Аналіз зразків пізньої творчості Р. Шумана, їх досконалості, сенсу і значення. Причини появи деяких помилкових уявлень про спадок митця. Характерні ознаки пісенного театру композитора-романтика. Загальна картина еволюції вокальних жанрів у XIX столітті.

Періодизація видань пісенного фольклору Київщини, мета їх укладання і методичні підходи укладачів. Перспективи розвитку фольклористичної діяльності у процесі відродження пісенних традицій Київщини. Комплексна документація київського музичного фольклору.

Періодизація видань пісенного фольклору Київщини. Аналіз основних з них, мети укладання і методичних підходів укладачів до публікацій фольклорних матеріалів. Перспективи розвитку фольклористичної діяльності у процесі відродження пісенних традицій регіону.

Обробки естрадних пісень видатного представника українського ретро Б. Весоловського. Серед цікавих прикладів аранжувань естрадної ретро-музики є обробки пісень короля українського танго, здійснені українським академічним композитором В. Степурком.

Особливості композиторського письма і виконавські властивості вокальних творів для тріо бандуристок В. Власова. особливості композиторського письма і виконавські властивості вокальних творів для тріо бандуристок В. Власова. Ансамблева бандурна творчість.