Освещаются различные виды вокальных украшений, описываемые в трактате "Искусство и физиология пения" ("Arte e fisiologia del canto", 1876) известного европейского певца и вокального педагога Парижской консерватории Энрико Делле Седие (1822-1907).

Описание малоизвестного эпизода из истории Международного музыковедческого общества. Размышления, начатые в переписке Ижини Англеса и Жака Гандшина накануне первого послевоенного конгресса IMS. Организация международной научной работы и ее перспективы.

Культура человека, духовность и нравственность. Поиск правильного пути в решении проблем музыкального развития детей. Обучение навыкам слушания музыки и осуществления ее ритмического восприятия. Характеристика профессиональной пригодности учителя.

Особенности фортепианного стиля Ф. Шопена. История жанра, создание и значение в мировой культуре Концерта №1 e-moll, Op. 11. Опеределение основных исполнительских проблем, характерных для данного произведения, принципы его современного исполнения.

Изучение вопросов взаимодействия конструктивной эволюции инструмента и развития исполнительства на фаготе в эпоху Барокко. Выявлена взаимосвязь между эволюцией конструкции инструмента XVI-XVII ст., его новыми техническими и выразительными возможностями.

Розгляд музично-виконавського аналізу як частини проблематики виконавської творчості. Функціонування механізмів музичного аналізу в різних фазах виконавського музично-творчого акту. Аналіз концертно-виконавського акту у процесуальному трактуванні.

Тембровое звучание певческого голоса как типовой регистровый биомеханизм. Вид атаки звука и способ звуковедения, тип гласной и способ артикуляции, а также эмоциональный настрой учащихся, связанный с содержанием художественного образа произведения.

Сложности, возникающие при изучении произведения на память и последующее его воспроизведение на публике. Причины неспособности ребенка выучить заданный материал. Проявление двигательной и слуховой памяти музыканта. Проблема концентрации внимания.

Изучение музыкальной фактуры, которое актуально с точки зрения открытия новых возможностей постижения законов органической связи между искусствами. Ознакомление с основными причинами и последствиями существенных изменений в музыкальной культуре.

Дослідження академічного баянного мистецтва в аспекті спеціальної баянної речовності музичної фактури і її віддзеркалення тембральності мислення музики ХХ століття. Фактурна унікальність інструментів. Відтворення загальної музично-історичної періодизації.

Дослідження композиторської практики класико-романтичної доби. Аналіз основних моментів виконавської стратегії музичних творів Моцарта та Бетховена, детермінованих семантикою тональності d-moll і особливостями композиційно-драматургічної організації.

Особливості вивчення у науковій літературі старовинної музичної уяви. Аналіз головних засобів мелодійної мови та особливостей композиційної структури лютневих фантазій XVI століття. Розкриття на цьому ґрунті жанрової побудови ренесансної вигадки.

Вплив міфології британських островів на літературу Великобританії: відображення фантастичного світу (ельфів, фей, ін.) у творах англійських поетів і драматургів. Розгляд героїв п'єси В. Шекспіра "Сон літньої ночі", їх музичне втілення Бріттеном в опері.

Розгляд питань фахової компетентності виконавця-духовика у наукових дослідженнях. Визначення ключових аспектів і критеріїв, що визначають фахову компетентність. Впровадження викладачами музичного мистецтва етичних норм, цінностей, моральних принципів.

Краткая биография великого певца Ф. Шаляпина: первое сольное выступление, странствование по миру, развитие сценического таланта, служба в Императорской русской опере. Начало гастролей за границей и получение первых ролей в кинофильмах. Памятники Шаляпину.

Комплексний аналіз Концерту для фортепіано зі струнним оркестром ля мінор Ф. Мендельсона, історичний і біографічний контекст його створення. Особливості втілення конфлікту інтонаційно-образної драматургії, зв’язок із жанровими моделями епохи класицизму.

Музична постатеїстична свідомість, характерна для культури другої половини ХХ – початку ХХI ст. Розкриття на прикладі еволюції стилістики хоральності особливостей музичного мислення Д. Шостаковича, естетично-смислової індивідуальності його творчості.

Определение ряда очевидных трендов в восприятии музыки. Проблематика ценности: вседоступность, социальное значение, материальность, коллекционирование и живое исполнение. Роль интернета как информационного поля, где происходит встреча аудитории с музыкой.

Дослідження проблеми теорії та естетики музики - авторсько-виконавської творчості як процесу і результату двох різних видів діяльності. Співвіднесеність авторської заданості і авторсько-виконавської ініціативи в якості артистичної інтерпретації твору.

Висвітлення специфіки музичного виконавства як особливої жанрової сфери. Розкриття ролевого функціонування правої та лівої рук у сольній фортепіанній грі. Виявлення феноменологічної, комунікативної та психофізіологічної специфіки ансамблевої діалогізації.

Выявление пианистически специальной стилевой позиции Гленна Гульда в исполнительском искусстве ХХ века. Его противостояние академическому оркестральному пианизму с выдвижением салонного, в случае Гульда виртуально осуществляемого через масс-медиа общения.

Культурно-історичні умови інтенсивного використання перекладеної інонаціональної поезії у вокальній творчості українських і російських композиторів ХХ ст. Принципи включення музичних інонаціональних елементів у музичному ряді камерно-вокальних творів.

Выявление специфики импровизации как особой формы музыкально-игровой деятельности, в основе которой лежит исполнительское начало. Ключевые моменты теории джазовой импровизации. Понятие "импровизация-интерпретация" как основа джазового музицирования.

Анализ методологических подходов отечественных и зарубежных исследователей к изучению феномена итальянской скрипичной культуры. Обоснование становления жанра скрипичного концерта в итальянском скрипичном искусстве, становления эстетических принципов.

Досліження феномену камерного ансамблю. Огляд камерного ансамблю як особливої форми музичної комунікації. Кристалізація усталеної системи основних жанрів і форм камерного ансамблю та його естетики. Становлення камерного ансамблю в українській музиці.

Исследование проблемно-тематических и жанровых диапазонов словесной сферы творчества, отражение в ней многогранной деятельности композиторов ХХ века. Роль и место вербальных текстов композиторов ХХ века в контексте эпохи, их новаторская сущность.

Вивчення тенденцій осмислення сутності і специфіки концертмейстерського мистецтва. Особливості "вторинного" статусу в ансамблевому, зокрема камерному вокальному виконавстві. Концертмейстерство як багатокомпонентний феномен в контексті компетентностей.

Вивчення питання тлумачення поняття жанру у сфері музичної творчості. Дослідження практики жанрових метаморфоз у добу Модернізму та Постмодерну, унікальних авторських модифікацій усталених жанрів музичної творчості, що породжують явище "метажанровості".

Идентификация инструментальных вариаций оперно-симфонического первоисточника и транскрипции этих вариаций для других инструментов; применение метода комплексного анализа при исследовании подобных произведений: заключительная молитва Моисея с хором.

Систематизация пространственных эффектов в музыкальной практике с точки зрения их выразительности. Выявление сходств и различий восприятия акустики помещения и расположения исполнителей при прослушивании музыки. Изучение деятельности звукорежиссера.