Призрак Оперы — мюзикл Эндрю Ллойда Уэббера, основанный на одноименном романе французского писателя Гастона Леру. Первый акт мюзикла на Сидмонтонском фестивале в 1985 г. Премьера русской постановки. Премии "Оливера" и "Тони" в номинации "Лучший Мюзикл".

История создания мюзикла "Эвита". Сочетание различных музыкальных стилей. Первые демонстрационные записи нового мюзикла Эндрю Ллойд-Уэббера и Тима Райса. Список саундтреков к мюзиклу "Эвита" на диске 1976 года. Краткая схема постановок и фильмов.

Информация к 140-летию со дня рождения Николая Мясковского и 130-летию со дня рождения Сергея Прокофьева. Материалы о концертных исполнениях сочинений Мясковского и Прокофьева, призванные отразить восприятие современниками их раннего творчества.

Описание деятельности Н.А. Римского-Корсакова в XIX веке. Особенности камерно-инструментальной музыки, воплощающейся в создании ансамблей. Организация камерно-инструментальных концертов. Камерно-инструментальные сочинения в творчестве Римского-Корсакова.

Исследование значения сербской культуры. История создания хорватского национального инструмента тамбурицы. Изучение собрания музыкальных инструментов Этнографического музея в Белграде, в котором хранятся различные образцы гусле со всех уголков Югославии.

Розкрито сутність навчального інструментального колективу. Досліджено науково-педагогічні та мистецтвознавчі основи оркестрового й ансамблевого виконавства. Проаналізовано програмні вимоги з оркестрового класу для майбутніх учителів музичного мистецтва.

Мистецько-педагогічні основи навчання гри на дитячих музичних інструментах. Історіографія музикування в загальноосвітній школі. Місце гри на дитячих музичних інструментах на уроці музичного мистецтва. Система методів опанування хроматичної клавіатури.

Природа і сутність співочого голосоутворення. Будова голосового апарату та його значення у процесі навчання сольному співу. Біоакустичні закономірності функціонування голосових складок і гортанних м’язів, що лежать в основі вокальної технології.

Направления музыковедческой специальности. Формирование креативного мышления музыковеда. Создание рукописи, задачи ее редактирования. Нормы и специфика использования различных элементов научного текста. Примеры использования профессиональной лексики.

Тематичні, жанрово-композиційні, стилістичні передумови формування нової експресії у хоровій творчості. Предметно-смисловий зміст надекспресивного інтонування. Значення його суттєвих параметрів: фактури, артикуляції, динаміки, виконавських прийомів.

Визначення принципів систематизації напрямів електронної масової музики у контексті постмодернових тенденцій. Осмислення музичного стилю та його функцій у мистецтвознавстві. Сучасне тлумачення жанру. Особливості жанрові диференціації музичних творів.

История жизненного пути и педагогической деятельности профессора Казанской консерватории А.Н. Смирновой. Подготовка кадров для симфонических и оперных оркестров Татарстана. Развитие музыкальной техники учащихся. Обучение игре на духовых инструментах.

Метою представленого дослідження є розкриття специфіки жанрової метаморфози опери в доробку Ф. Ґласса на прикладі трьох зразків – "Ейнштейна на пляжі", "Ехнатона", "Ідеального американця" – та визначенні траєкторії еволюції музичного театру композитора.

Формування спектру професійної виконавської майстерності естрадного співака. Особливість естрадної постановки голосового апарату, роботи над звуко-виразовими засобами естрадного співу, репертуарними принципами, роботою з мікрофоном та фонограмою.

Виділення наративної стильової спрямованості вираження як специфічної ідеалізуючої особливості широти стильових інтересів слухачів. Представлення музики рококо в поєднанні з стилістикою німецького-італійського, слов'янського бароко, класицизму й ампіру.

Визначення концептуальної складової творчості композитора М. Шуха у контексті специфіки постмодерністського наративу. Встановлення у творчості М. Шуха сутності терапевтичних підходів у розумінні ролі музики. Сутність мовного контенту творчості.

Новітні форми побудови композиційних структур. Трактування естетичної сутності художнього образу, що містить ідеологію, сформовану певною спільнотою, яку й обслуговує. Дослідження процесу відродження старовинних міфологізованих історичних образів.

Фундаментальні музичні особливості блек-металу в рамках важкої музики 1990-х років. Становлення контркультурного наративу блек-металу по відношенню до решти важкої музики. Дослідження виникнення блек-металу в Норвегії та Швеції з принципу історизму.

Розгляд проблеми навчання майбутніх фахівців мистецтву естрадного співу. Формування вокальної культури на академічній основі. Використання технічних прийомів оволодіння голосовим апаратом. Відпрацювання артикуляційної складової та робота над дикцією.

Функція рубіжності в спадщині Л. Бетховена, притаманна жанру фортепіанної прелюдії. Своєрідність підходу щодо трактування жанру прелюдії. Оригінальна інтерпретація бахівських прообразів. Ознаки поліфонічного мислення в зразках пізнього стилю композитора.

Аналіз інтерпретаторської діяльності Миколи Дмитровича Леонтовича на прикладі народних пісень як джерела цієї діяльності. Дослідження подальшого розвитку хорового мистецтва в Україні після Леонтовича, що пішов шляхом гармонізації й поліфонічності.

Роль народної пісні в розвитку творчої активності молодших школярів. Особливості використання дитячого фольклору на уроках музики в початкових класах. Розвиток музично-естетичного смаку. Основні етапи розучування хорового твору. Навички чистої інтонації.

Висвітлення використання народної пісні як джерела української музичної культури у творчості вітчизняних композиторів. Обрядова й календарна поезія в народних піснях. Народно-пісенне багатоголосся. Творчість Березовського, Бортнянського, Веделя.

Опис методів та гіпотез первинного зв’язку народної пісні зі словом, мовою, фольклором центральних та маргінальних, пограничних територій, що дуже важливі не тільки в етномузикологічному, а культурологічному напрямку. Значення витоків народної пісні.

Описано методи первинного зв’язку народної пісні зі словом, мовою, фольклором центральних та маргінальних, пограничних територій, що дуже важливі в етномузикологічному, лінгвістичному, культурологічному напрямах. Визначено важливість їх вивчення.

Народная музыка: начальный период развития. Думы и исторические песни, инструментальный фольклор и народные инструменты. Украинский фольклор: становление профессиональной музыки. Музыка в XVII—XVIII веках, начало XX века, современная популярная музыка.

Народная песня как важнейший компонент музыкальной культуры. Проблема репертуарной политики студенческого коллектива, использование народной песни в концертно–исполнительской практике. Применение фольклора в сфере любительского хорового творчества.

Значение народной музыки в эстетическом воспитании детей. Народные мелодии как основа формирования музыкальных способностей дошкольников. Роль музыкальных инструментов в воспитании детей еще в древние времена. Знакомство с народной музыкальной культурой.

Тема народной песни "Про татарский полон" в творчестве Н.А. Римского-Корсакова. Использование народной песни "Про татарский полон" в сочинениях крупной формы. Andante Первой симфонии Н.А. Римского-Корсакова. Симфоническая картина "Сеча при Керженце".

Появление креативной окраски в обработках национальных особенностей народного танца, которые активно используются в балетных спектаклях. Методы и способы трансформации народного танца в балетном искусстве через традиционное развитие характерного танца.