Музична культура в житті людини

Размещено на http://allbest.ru

Музична культура в житті людини

Music culture in human life

Бабіченко Наталія Олександрівна Бабіченко Наталія Олександрівна (Babichenko Nataliya), кандидат педагогічних наук, директор Калинівської дитячої школи мистецтв, викладач сольного співу та фортепіано Васильківського району Київської області

Динамізм розвитку сучасної національної мистецької освіти України потребує відродження музичної культури та національно-патріотичного виховання дітей і молоді. Саме музика є надзвичайно важливою у вихованні інтелектуальної, гармонійної та всебічно-розвиненої особистості. Це - найдоступніший вид мистецтва, що виховує любов до прекрасного, душевного, цікавого, багатогранного.

Музика в душі дітей - духовний лікар (О. Бабіченко).

Питання розвитку естетичної культури і художніх здібностей дітей та юнацтва актуалізуються в таких директивних освітніх документах: Закони України «Про освіту», «Про культуру», «Про позашкільну освіту»; «Концепція національно-патріотичного виховання дітей та молоді», «Галузева Концепція розвитку неперервної педагогічної освіти», «Положення про мистецьку школу», «Типові навчальні плани початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів» та ін.

Музична культура відіграє важливу роль у житті кожної людини, насамперед дітей. Чим більше будуть діти співати, слухати музику, грати на музичних інструментах, розрізняти види мистецтв, знати фольклор, народні пісні та звичаї народу, - тим кращими вони стануть людьми та професіоналами нашої країни. У цьому сенсі значну роль відіграють мистецькі школи, які й навчають музиці, співу та грі на музичних інструментах.

Для кожного вчителя - честь навчати дитину, яка прагне вчитися. Зацікавлювати музикою - завдання кожного викладача мистецьких шкіл. Характеризуючи важливість мистецьких шкіл в системі позашкільної освіти, варто зазначити, що початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади виконують роль біфункціональності в загальному і професійно-мистецькому розвиткові учнів, оскільки розкривають широкі можливості для розкриття мистецько-культурного потенціалу учнів, зумовлює збагачення їх музичної і вокально-хорової культури, духовності, музично-творчого досвіду, підсилює прагнення зберігати й примножувати національні пісенні традиції та духовні цінності українського народу. Імперативом мистецької освіти є художньо-естетичне виховання та навчання учнів у початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладах (мистецьких школах) на матеріалі народної творчості та українських музичних творів, адже залучення учнів до активної вокальної та хорової діяльності на засадах національного музичного мистецтва сприяє всебічному, гармонійному розвитку, креативності, духовності, толерантності, формуванню ціннісних орієнтацій, естетичних смаків, музичної компетентності й високих моральних якостей особистості. У світі сучасних підходів до методів навчання в системі національної мистецької освіти, найбільш актуальними є використання інтерактивних технологій і мультимедійних засобів навчання та методу імпровізації.

Впровадження новітніх засобів та технологій уможливлюють ширше розкрити мистецький потенціал можливостей учнів, зокрема: створення мультимедійних презентацій, відповідно до навчальної програми та вокального або хорового репертуару (Power Point); створення музичних програм та редакторів; створення портфоліо проектів музичного спрямування (наукові розробки та наочні матеріали про голос, музичну культуру, спів, вокальну та хорову майстерність, творчість відомих солістів і хорових колективів; музично-пізнавальні програми, відомості про композиторів та історичні епохи, різноманітність жанрів, видів та стилів музики, тощо); створення публікацій (про композиторів, музичні твори, виступи, концертну діяльність, музикотерапію) у редакторі MS Publisher.

Проведення уроків та концертів з Internet-підтримкою, презентаціями, on-line майстер-класів та переглядів тематичної інформації та музики (перегляд музичних вистав, опер, балетів, відеозаписи зі світових концертів, українських відомих дитячих хорових колективів); порівняльна характеристика та оцінювання звучання одного музичного твору різними хоровими колективами; творчий підхід до створення нових мелодій та пісень у нотних та музичних редакторах; синкретизм різних видів мистецтва на хорових заняттях (поеднання живопису, музики, танцю, літератури, архітектури); запис, перегляд, порівняння, співставлення та оцінювання власне виконуваних хорових творів (Аудіо-метод, відео-метод, Інтернет-метод, On-line метод (спілкування в часі через face-time, skype та інші програми); використання музикотерапії для лікування емоційно-чуттевої сфери, нервового перенапруження та інтелектуального розвитку учнів.

Висвітлюючи питання мистецької освіти для успішного впровадження нових методів у роботі з учнями в мистецьких школах, наголосимо про доцільність використання кращих зразків музичних творів світових, класичних та сучасних композиторів. У цьому контексті підкреслимо, що суттевий рівень знань та умінь, інструментальних, вокальних і хорових навичок підвищиться за умови співу й гри на музичних інструментах творів не тільки народних, джазових, сучасних, духовних, а й класичних.

Вони містять незбагненний потенціал високоморальних, інтелектуально-розумових, патріотичних та духовних цінностей, що досить актуально у наш час задля збереження і примноження здобутків інструментального, вокального та хорового мистецтва у роботі з учнями шкіл мистецтв. музичний мультимедійний навчання україна

Науковці наголошують на тому, що вокальний та хоровий репертуар для дітей має бути педагогічно спрямованим, не тільки в його художності, але й у низці суто вокальних вимог, а саме: зручності для вікового діапазону тональності, вокальної мелодичної лінії; відповідності складності акомпанементу; побудові динамічної кульмінації на доступних звуках і в зручній голосовій теситурі.

На нашу думку, це народні, класичні, джазові та сучасні пісні, обробки українських народних пісень, пісні таких відомих українських композиторів, як: О. Білаша, В. Івасюка, Є. Козака, А. Кос-Анатольського, О. Кошиця, М. Леонтовича, П. Майбороди, К. Стеценка, А. Філіпенка, І. Шамо, В. Шаповаленка, А. Комлікової, І. Кириліної, Л. Дичко, Л. Горової, Ю. Шевченка, Ж. та Л. Колодубів, Б. Фільц, О. Злотника, Н. Май та ін., пісні з репертуару Р. Лоцман, Н. Матвієнко, Т. Петриненка та ін. Означені положення музичного навчання учнів початкових спеціалізованих навчальних закладів (мистецьких шкіл) не вичерпують усіх аспектів означеної проблеми та будуть розглянуті у подальших наукових розробках та впровадженнях.

Використані джерела

1. Положення про мистецьку школу, затверджене наказом Міністерства культури України №586 від 09.08.2018 року. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf7link1/RE32456.html

2. Положення про початковий спеціалізований мистецький навчальний заклад (школу естетичного виховання),затверджене наказом Міністерства культури і мистецтв України від №523 від 06 серпня 2001 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства культури і туризму № 331 від 23.05.2006 та наказом Міністерства культури України № 731 від 14.09.2015. Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0803-01

3. Про затвердження Галузевої концепції розвитку неперервної педагогічної освіти : Наказ Міністерства освіти і науки України від 14.08.2013 р. № 1176 / Міністерство освіти і науки України // Вища школа. 2013. № 9. С. 103-113.

4. Шейко В. М. Формування основ культурології в добу цивілізаційної глобалізації (друга половина ХІХ - початок ХХІ ст.) / В. М. Шейко, Ю. П. Богуцький. Київ : Ґенеза, 2005. 592 с.

5. Folkestad, G. (2006) `Formal and informal learning situations or practices vs formal and informal ways of learning', British Journal of Music Education, 23(2), pp. 135-145. doi: 10.1017/S0265051706006887.

Размещено на Allbest.ru