Чувашская композиторская школа. Новационные композиторские техники А. Васильева, Л. Быренковой, Ю. Григорьева. Роль атональности, сонорики, серийности. Отказ от тонального центра. Избегание аккордов терцового принципа, использования нерегулярной ритмики.

Взаимодействие композиторской и исполнительской практики пианиста. Анализ Второго концерта для фортепиано с оркестром. Задействование произведения живописи и литературы в качестве дополнений к формированию образно-эмоционального ряда в пьесах А. Окишевой.

Композиторський доробок М. Долгіх. Особливості поєднання традиційної бандури з сучасними музикальними течіями. Дослідження відомих пісень для дітей. Авторський сольний концерт Марини Долгіх у 2019 році. Історія рідного краю в творчості композиторки.

Висвітлення авторської композиторської інтерпретації (концепції) "нового звуку", за допомогою музично-комп’ютерного забезпечення, на прикладі власних композицій. Дослідження просторових інсталяцій, модульного синтезу, якісних характеристик "нового звуку".

Механізми міжвидового художнього перекладу в композиторській інтерпретації поезії та їх проекція на камерно-вокальне виконавство. Синтез мистецтв поезії та музики в камерно-вокальній творчості. Алгоритм вивчення виконавської інтерпретації камерних творів.

Аналіз сучасних навчально-методичних посібників, до яких увійшли віднайдені музичні твори національного композитора української діаспори в Німеччині – О. Бобикевича. Висвітлення жанрової палітри творів, мову митця, що ґрунтується на фольклорному мелосі.

Формування харківської композиторської школи. Династія харківських композиторів Анатолія та Ігоря Гайденко. Формування композитора І. Гайденка як творчої особистості. Віддзеркалення стильової множинності сучасної епохи в авторському стилі композитора.

Дослідження творчості композиторів української діаспори країн Північної Америки - США та Канади, що є цілісним феноменом в контексті вивчення музичної культури другої половини ХХ століття. Започаткування та відкриття фахових музичних шкіл та інституцій.

Дослідження багатогранності рідкісного таланту універсальних творчих особистостей З. Яхімецького та Л. Камєнського в світовій музичній культурі. Аналіз відновлення в музичній культурі Польщі та Україні як відображення етапу розвитку польської музики.

Панорамне охоплення творчості українських композиторів для бандури ХХ-ХХІ ст. з погляду її стильових особливостей. Прояви стильових течій і напрямів академічної і масової музики та їх різнорідні синтези. Поєднання тембру бандури й інших інструментів.

Перша спроба наукового дослідження композиторської діяльності українського диригента-хормейстера Є. Вахняка. Характеристика усього його творчого доробку, жанрів і форм. Історичний аспект створення, виконання та публікацій деяких композицій майстра.

Особливості розвитку музичного руху (виконавські традиції, репертуарні установки, композиторська діяльність учасників) у другій половині ХХ ст. Визначення давидіанського типу творчості. Провідні мистецькі постаті західноукраїнської хорової культури.

Жанрово-стильові пріоритети авторської музичної творчості відомого українського композитора, художнього керівника і головного диригента Хмельницького академічного ансамблю пісні і танцю "Козаки Поділля" М. Балеми. Огляд його творів різних музичних форм.

Аналіз важливих аспектів, що є характерними для розвитку в Україні нового напрямку музикознавства - виконавського. Дослідження композиторської творчості з позицій виконавського мистецтва. Аналіз композиторської творчості як об'єкту інтерпретації.

Вагнер как один из наиболее выдающихся немецких композиторов. Роль Антона Григорьевича Рубинштейна в обучении Петра Ильича Чайковского. Жак Оффенбах как самый популярный автор оперетт во всей Европе. Мануэль де Фалья как выдающийся испанский композитор.

Ознакомление с деятелями тувинского музыкального искусства: заслуженными композиторами – Р. Кенденбилем, Д. Хуреш-оолом. Изучение творчества молодых тувинских композиторов: Натальи Лопсан, Урана Хомушки, Оксаны Кургек-Чуль-дум, Аяны Монгуш, Аяны Оюн.

Тенденции, сложившиеся в настоящее время в сфере ансамблевого исполнительства на народных инструментах и нашедшие отражение в композиционных методах аранжировки. Анализ современной трактовки народных инструментов в сфере ансамблевого исполнительства.

Шараканы как жанр духовной музыки армян – уникальные гимны армянской церкви. Время и предпосылки возникновения шараканов, их место в системе сакральных песнопений армянской традиции. Исследование особенностей композиционной организации шараканов.

Взгляд на "Поэму" Эрнеста Шоссона для скрипки как сочинение, пропитанное атмосферой искусства. Изучение специфичности музыкальной формы. Структурно-семантический анализ произведения, согласующийся со сюжетными мотивами драмы О. Уайльда "Саломея".

Функціонування сучасних технік композиції в українській баянній музиці. Характеристика проблем ґрунтовного вивчення особливостей реалізації різноманітних сучасних технік і методів композиції. Художньо-естетичний потенціал вітчизняної музичної культури.

Композиційно-драматургічна логіка, стилістичні особливості Сонати для гобою і фортепіано Ф. Пуленка. Інтонаційний стрій, прийоми фактурного викладу в партії фортепіано камерного твору. Конфлікт ліричного та гротескного образів, подібний стилю Прокоф’єва.

Виокремлення та наукове обґрунтування компонентної структури виконавських умінь музикантів-духовиків. Окреслення поняття виконавських умінь та виконавської техніки. Класифікація органів виконавського апарату музиканта залежно від виконуваної функції.

Вивчення питань формування виконавських умінь музикантів-духовиків у педагогічній та виконавській практиці. Поняття виконавських умінь та виконавської техніки. Наукове обґрунтування компонентної структури виконавських умінь музикантів-духовиків.

Висвітлено актуальну проблему формування вокально-виконавської компетентності майбутніх учителів музичного мистецтва. Проаналізовано дослідження науковців з означеної проблеми. Ключові складники сформованості вокально-виконавської компетентності учителів.

Акустические механизмы восприятия и воспроизведения высоты музыкальных звуков. Звуковысотные характеристики вокальных гласных. Сенсорные механизмы голосообразования. Причины неточности воспроизведения вокалистами мелодической структуры вокальной речи.

Розширення технічних можливостей виконавців на ударних інструментах за допомогою драм-машини та секвенсорів. Використання цифрових семплів для створення нових ритмічних малюнків у музичних композиціях. Пошук балансу між синтетичними та живими звуками.

Подходы к современной музыке, художественной ценности и понятию "хит", популярному в нынешнее время. Ставится вопрос о значимости современной академической музыки и творческих союзов, значительно поднимающих уровень культурной жизни любого региона.

Багатовекторність комунікації, яка здійснюється диригентом у ході знайомства з музичним твором, його аналізом, розробкою, виконанням. Визначення ролі жесту та міміки як універсальних засобів спілкування між диригентом та виконавським колективом.

Впровадження інновацій у фахову підготовку майбутніх учителів музики. Використання форм дуету та тріо в процесі ансамблевого музикування. Застосування засобів сугестивного впливу в навчальному процесі. Оволодіння вокальними та інструментальними навичками.

Спеціальний підхід до аналізу музичних творів з позиції закладених в системі музичної виразності пластичних прообразів. Визначення особливості інтонування як виду творчої діяльності на основі прийомів ритмічного музикування за системою Е. Жака-Далькроза.